Рішення № 36645596, 14.01.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12219/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 січня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 вересня 2009 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мазда д/н НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_2 та автомобіля Форд, д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

Зазначають, що відповідно до Довідки ДАІ від 12.10.2010 року, ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України.

Посилаються на те, що на дату вчинення даної пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Звертають увагу суду на те, що в результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль Мазда д/н НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2 Розмір завданих збитків, згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 14.09.2010 року, складеного ФОП ОСОБА_4 становить 5593, 49 грн. з ПДВ.

Зазначають, що зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. У зв'язку з чим власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Посилаються на те, що у зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 16.11.2010 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 4661, 24 грн. без врахування ПДВ. Крім того, МТСБУ також понесло додаткові витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 620,00 грн., а всього понесено витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування по вищезазначеній події у розмірі 5 281, 24 грн.

Звертають увагу суду на те, що таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, у зв'язку з чим у нього виникло право зворотної вимоги до відповідача.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 1116, 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звертаються до суду з даним позовом та просять стягнути з відповідача на їх користь матеріальну шкоду в розмірі 5281, 24 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 750, 00 грн. та судовий збір в розмірі 229, 40 грн.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, представником позивача до суду надано заяву відповідно до якої останній просить слухати справу за його відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Причини неявки відповідача суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2009 року близько 06 години 00 хвилин в м. Києві у дворовій території по вул. Л. Гавро, 5-а сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мазда д/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Форд, д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с. 5, 9).

Судом встановлено, що винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля Форд, д/н НОМЕР_2, ОСОБА_2, що підтверджується наданою суду постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20.08.2010 року (а.с. 10). Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Згідно наданого суду Звіту № 1-26D з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 14.09.2010 року, складеного ФОП ОСОБА_4, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Мазда д/н НОМЕР_4 в результаті його пошкодження в ДТП складає 5593, 49 грн. з ПДВ (а.с.15-21).

Частина перша статті 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,

відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як встановлено в судовому засіданні, шкода потерпілому завдана джерелом підвищеної небезпеки, винним в добровільному порядку відшкодована не була. Більш того на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Стаття 22 Закону визначає, що МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 5), 06.09.0210 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з проханням відшкодувати шкоду заподіяну в результаті ДТП в межах ліміту відповідальності страховика та надав всі необхідін документи.

Судом встановлено, що МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 4661, 24 грн., без врахування ПДВ, що підтверджується наданим суду Наказом № 3244 від 15.11.2010 року (а.с.11) та Платіжним дорученням № 4693 від 16.11.2010 року (а.с. 12).

Стаття 1191 ЦК України визначає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Також відповідно до п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Судом встановлено, що МТСБУ після здійснення регламентної виплати потерпілій особі звернулося до відповідача з вимогою про сплату даної суми та додаткових витрат пов'язаних з її виплатою, яка залишилася без задоволення (а.с. 22).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача про стягнення з відповідача на їх користь матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 4661, 24 грн., у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на їх користь додаткових витрат на встановлення розміру збитків та збір документів по справі в розмірі 620,00 грн., то в її задоволенні необхідно відмовити, оскільки зазначені витрати не є шкодою в розумінні ст.ст. 28, 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і відповідно до п. 8 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23 лютого 2006 року N 5417, оплачуються МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду.

Крім того не підлягає задоволенню також позовна вимога позивача про стягнення з відповідача на їх користь витрат на правову допомогу в розмірі 750, 00 грн. виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між МТСБУ та СПД «ОСОБА_5 дійсно було укладено Контракт про надання правової допомоги від 17.09.2012 року на виконання умов якого МТСБУ сплатило СПД «ОСОБА_5.» 750, 00 грн. (а.с. 23-27, 13), і зазначені витрати позивач вважає витратами на правову допомогу.

Стаття ж 12 ЦПК України визначає, що особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що витрати які понесло МТСБУ у зв'язку з виконання Контракту укладеного з СПД «ОСОБА_5.» не можуть вважатись витратами на правову допомогу в розумінні норм ЦПК України (ст. 84), оскільки зазначена особа не була допущена судом до участі в розгляді справи в порядку визначеному ч. 2 ст. 56 ЦПК України, не брала участі в її розгляді та не користувалася правами наданими їй ст. 56 ЦПК України (не є особою, яка надає правову допомогу).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє часткове доведення в судовому засіданні в частині та з підстав зазначених вище, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, враховуючи вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп., відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, п. 8 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23 лютого 2006 року N 5417, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131:

- витрати пов'язані з регламентною виплатою страхового відшкодування в розмірі 4 661, 24 грн.;

- судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

В інші частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко