Ухвала суду № 36645205, 14.01.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20920/13-а

Провадження № 6-а/752/194/13

У Х В А Л А

14.01.2014 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Крекотень О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі за її позовом до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової компенсації. -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить винести ухвалу, якою змінити спосіб і порядок виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року у справі № 2а-1331/10, а саме, шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на її користь заборгованості в сумі 30 214 грн. з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування поданої заяви посилається, що в провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві перебуває виконавчий лист Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2012 по справі № 2а-133110 про зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що склалася на момент втрати годувальника з урахуванням виплачених сум.

Згідно повідомлення Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 31 жовтня 2013 року за № 12/07-Г 1722 встановлено, що ОСОБА_1 проведено перерахунок компенсації в порядку, встановленому рішенням суду в сумі 30 439,82 грн. з урахуванням виплаченого.

Рішення суду не виконано в частині виплати заборгованості по компенсації.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить заяву задовольнити.

Сторони в судове засідання не з'явилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві знаходиться виконавчий лист № 2а-1331/10, виданий 31 березня 2011 року Голосіївським районним судом м.Києва про зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що склалася на момент втрати годувальника з урахуванням виплачених сум.

Згідно повідомлення Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 31 жовтня 2013 року № 12/07-Г 1722 встановлено, що ОСОБА_1 проведено перерахунок компенсації в порядку, встановленому рішенням суду в сумі 30 214 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно з частиною першою статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 року № 846/12/13-13 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2013 року за реєстраційним № 32608729.

При цьому, суд виходить з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення, яка відповідно до довідки Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 12/07-Г1722 р. складає 30 214 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 263 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової компенсації..

Стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ідентифікаційний код 22886300) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову компенсацію у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що склалася на момент втрати годувальника з урахуванням виплачених сум у розмірі 30 214 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: