Ухвала суду № 36642443, 13.01.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/2308/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Свередюк А.В. Провадження № 22-ц/773/92/14 Категорія: 34 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Антонюк К.І.,

суддів - Веремчук Л.М., Лівандовської-Кочури Т.В.,

при секретарі - Кирилюку О.О.,

з участю: представника позивача - Сорочук М.Ю.,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідачів - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_4 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 02 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 02 грудня 2013 року позов в даній справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Страхова група «ТАС» 16 046,87 грн. виплаченого страхового відшкодування, 229,40 грн. сплаченого судового збору, всього 16 276,27 грн.

В задоволенні позову ПрАТ «Страхова група «ТАС» в частині стягнення з ОСОБА_5 виплаченого страхового відшкодування відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідачів ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, покликаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з підстав в ній наведених, просили її задовольнити.

Представник позивача Сорочук М.Ю. просила відхилити апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 серпня 2010 року відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Volkswagen-T4», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, на вул. Січових Стрільців спричинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пошкоджено автомобіль марки «ВАЗ-2104», реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ВДСО при УМВС України у Волинській області.

27.08.2009 року між ПАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_5 укладено Поліс обов'язкового страхування №ВЕ/0137244, згідно якого було застраховано цивільно-правову відповідальність перед третіми особами у разі завдання їм збитків внаслідок експлуатації автомобіля марки «Volkswagen-T4», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до висновку експерта №00628 від 23.12.2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ВАЗ-2104», становить 23 324,42 грн. (а.с. 18-27).

Згідно розрахунку ПАТ «Страхова група «ТАС» (а.с. 26), розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 16 046,87.

Платіжним дорученням №40343 від 17.10.2011 року перераховано ПАТ «Страхова група «ТАС» кошти в сумі 16 046,87 грн. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, який здійснював ремонт пошкодженого автомобіля (а.с. 4) по заяві начальника відділу ВДСО при УМВС України у Волинській області щодо перерахування коштів на ремонт пошкодженого автомобіля.

Висновки суду щодо часткового задоволення позову ґрунтуються на наявних у справі матеріалах та відповідають нормам матеріального права.

Згідно із ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктами 38.1, 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винність ОСОБА_3 в порушенні правил дорожнього руху, внаслідок чого трапилась дорожньо-транспортна пригода, під час якої пошкоджено автомобіль марки «ВАЗ-21043» належний ВДСО при УМВС України у Волинській області підтверджено постановою Нововолинського міського суду від 10.11.2010 року (а.с. 14).

Відповідно до змісту зазначеної постанови, судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 25.08.2010 року ОСОБА_3 керуючи в м. Нововолинську автомобілем марки «Volkswagen-T4», номерний знак НОМЕР_1, виїхав на смугу зустрічного руху, допустивши зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ-21043», номерний знак НОМЕР_2, чим порушив п.11.3, 11.4, 12.1, 12.3 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Крім того, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушив п.2.9а ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Внаслідок чого визнано виним ОСОБА_3 в правопорушенні, передбаченому ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до положень ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, враховуючи вищезазначені положення закону, обставини щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди з вини водія автомобіля «Volkswagen-T4» ОСОБА_3, який керував транспортним в стані алкогольного сп'яніння, встановлені в справі про адміністративну відповідальність і є обов'язковими для суду при вирішенні спору щодо цивільно-правових наслідків дій особи з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені цією особою, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 16 046,87 грн.

Постанова про закриття кримінальної справи з підстав відсутності в діях водіїв транспортних засобів складу злочину не спростовує зазначених обставин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 02 грудня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: