Рішення № 36642395, 11.12.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15929/13-ц

Провадження № 2/161/4530/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Філюк Т.М.

при секретарі Коритнюк А.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів Волинської рекламно-інформаційної газети «Ваша рекламна газета» - Ковальчука В.С.

представника відповідача ПАТ «Експобанк» - Панова Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Волинської рекламно-інформаційної газети «Ваша рекламна газета», публічного акціонерного товариства «Експобанк» про захист честі, гідності та ділової репутації,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Волинської рекламно-інформаційної газети «Ваша рекламна газета», публічного акціонерного товариства «Експобанк» про захист честі, гідності та ділової репутації.

Свій позов мотивує тим, що 30 травня 2013 року в друкованому засобі масової інформації «Волинська рекламно-інформаційна газета «Ваша рекламна газета» за № 12 було опубліковано інформацію про те, що публічне акціонерне товариство «Експобанк» 13 лютого 2013 року повідомленням № 697 електронною поштою на адресу банківських установ України зазначає про можливі негативні наслідки в разі надання послуг та встановлення ділових стосунків з можливими позичальниками юридичними та фізичними особами, серед яких зазначено ЗАТ «Будмпусконаладка», фактичним власником якого вказано ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_6.

Вказує, що дана інформація є недостовірною, оскільки станом на лютий 2013 року не мав жодного відношення до ЗАТ «Будмпусконаладка» та засновників вказаного товариства, зокрема товариства з обмеженою відповідальністю «СУАП «Західна нафтова група» товариства з додатковою відповідальністю «Континіум-Траст» Кампані» та товариства «Укрсиб-Інвест». Зазначає, що 30 вересня 2008 року продав належну йому частку в розмірі 1 % у товаристві СП «Західна нафтова група» на користь ТзОВ « Компанія з управління активами «Прайм Тайм».

Позивач зазначає, що розміщена в даній публікації інформація містить неправдиві дані, а відомості, зазначені в статті, є недостовірними та такими, що принижують його ділову репутацію, оскільки вказане повідомлення значно ускладнило встановлення ділових стосунків з юридичними особами, а особливо банківськими установами.

Просить спростувати недостовірну інформацію, викладену в номері 12 від 30 травня 2013 року у такий самий спосіб, як її було поширено, а саме, шляхом розміщення у друкованому засобі масової інформації Волинська рекламно-інформаційна газета «Ваша рекламна газета» оголошення щодо помилковості твердження про фактичне володіння ЗАТ «Будмпусконаладка» (код за ЄДРПОУ 05414930) ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та про настання негативних наслідків у разі надання послуг та встановлення ділових стосунків з ОСОБА_5. А також спростувати недостовірну інформацію, розміщену у електронному листі ПАТ «Експобанк» від 13.02.2013 року за № 697, у такий самий спосіб, як її було поширено, шляхом розсилки електронних повідомлень на адресу банківських установ України щодо помилковості твердження про фактичне володіння ЗАТ «Будмпусконаладка» (код за ЄДРПОУ 05414930) ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та про настання негативних наслідків у разі надання послуг та встановлення ділових стосунків з ОСОБА_5.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача Волинської рекламно-інформаційної газети «Ваша рекламна газета» - Ковальчук В.С. в судовому засіданні позов визнав та не заперечував щодо його задоволення.

Представник відповідача ПАТ «Експобанк» в судовому засіданні позов не визнав, заперечував щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст.32 основного Закону кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Як визначено ст.297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Згідно ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

В судовому засіданні встановлено, що 30 травня 2013 року в друкованому засобі масової інформації «Волинська рекламно-інформаційна газета «Ваша рекламна газета» за № 12 було розміщено електронне повідомлення, адресоване та надіслане всім банківським установам України від 13 лютого 2013 року за № 697 щодо несумлінних позичальників, з якого вбачається, що АТ «КБ «Експобанк» застерігає банківські установи про можливі негативні наслідки в разі надання послуг та встановлення ділових стосунків з можливими позичальниками юридичними та фізичними особами, серед яких зазначено ЗАТ «Будмпусконаладка», засновники: ТОВ «СУАП «Західна нафтова група», ТВД «Континіум-Траст-компані», фактичні власники: ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Згідно ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Відповідно до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб -на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей.

Статтями 28, 32 Конституції України гарантується кожному право на повагу до його гідності, на судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Стаття 5 закону «Про інформацію» передбачає, що основними принципами інформаційних відносин є об'єктивність, вірогідність інформації.

Відповідно до ч.3 ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пунктах 15, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно п.2 даної постанови при розгляді справ про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні точно і неухильно застосувати положення Конституції України, ЦК України, законів України від 16 листопада 1992 року «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», від 02 жовтня 1992 року «Про інформацію», від 21 грудня 1993 року «Про телебачення і радіомовлення», від 23 вересня 1997 року «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та інших нормативно-правових актів, що регулюють вказані суспільні відносини.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону «Про пресу» редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Наведене вище свідчить про належність відповідачів до яких пред'явлено позов.

Згідно п.15 згадуваної Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин : а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судом також було встановлено, що інформація була поширена шляхом розсилання електронного листа всім банківським установам України та розміщення даного електронного листа в друкованому засобі масової інформації, вказана інформація стосувалася позивача, оскільки зазначалися ідентифікуючі дані.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Крім цього, виходячи зі змісту ст. 277 ЦК України, оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, не є предметом судового захисту, а, навпаки, можуть бути спростовані та доведені як правдиві або неправдиві фактичні твердження, а тому суд вважає за необхідне встановити характер інформації в даному спірному випадку.

Відповідно до частини 2 ст. 471 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

З правового змісту зазначеної норми випливає те, що протилежним оціночним судженням є фактичні твердження, які містять в собі конкретну інформацію про певні факти або обставини та підлягають спростуванню, оскільки оціночне судження відрізняється від фактичного твердження тим, що його не можливо перевірити на предмет відповідності дійсності, на відміну від перевірки істинності фактів.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

В даному випадку, розміщена в електронному повідомленні всім банківським установам України від 13 лютого 2013 року за № 697, яке було опубліковано 30 травня 2013 року в «Волинській рекламно-інформаційній газеті «Ваша рекламна газета» за № 12 інформація про те, що власником ЗАТ «Будмпусконаладка» є ОСОБА_5 є фактичними твердженнями, оскільки може бути перевірена на предмет її дійсності, а тому може бути предметом судового розгляду і судового захисту.

Позивач вказував про те, що така інформація не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною, а відповідачем - автором листа, не надано доказів на підтвердження дійсності його фактичних тверджень, викладених в електронному повідомленні.

Надані представником відповідача ПАТ «Експобанк» докази, зокрема, копія договору кредитної лінії № МКЛ-06/04 від 22 жовтня 2004 року, укладеного між ТзОВ «Експобанк» та ЗАТ «Будмпусконаладка», та копія статуту Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого рішення власника товариства № 70 від 20.10.2006 року, не підтверджують фактів викладених в оспорюваному електронному повідомленні.

Разом з тим, з доказів наданих позивачем вбачається, що 03 вересня 2008 року відповідно до договору купівлі-продажу, ОСОБА_5, будучи власником частки в Статутному капіталі Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, яке є засновником ЗАТ «Будмпусконаладка», в розмірі, що становить 1% Статутного капіталу, продав належну йому частку товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прайм Тайм».

Проаналізувавши зібрані та досліджені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено, що своїми твердженнями у спірному електронному повідомленні, що було адресовано всім банківським установам України та опубліковано в Волинській рекламно-інформаційній газеті «Ваша рекламна газета» ПАТ «Експобанк» порушив честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5. Представником відповідача зазначені позовні вимоги та доводи позивача спростовані належним чином в ході судового розгляду справи не були. Тому інформація поширена відповідачем ПАТ «Експобанк» щодо твердження про фактичне володіння ЗАТ «Будмпусконаладка» ( код за ЄДРПОУ 05414930) ОСОБА_5 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та про настання негативних наслідків у разі надання послуг та встановлення ділових стосунків з ОСОБА_5 є недостовірною та підлягає спростуванню.

Відповідно до ч.7 ст. 277 Цивільного кодексу України, спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Керуючись ст.ст.3, 10, 57, 60, 88, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 94, 270, 277 ЦК України, Закону України «Про інформацію», постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Волинську рекламно-інформаційну газету «Ваша рекламна газета» спростувати викладену в номері 12 від 30 травня 2013 року недостовірну інформацію у такий самий спосіб, як її було поширено, шляхом розміщення у друкованому засобі масової інформації Волинська рекламно-інформаційна газета «Ваша рекламна газета» оголошення щодо помилковості твердження про фактичне володіння ЗАТ «Будмпусконаладка» ( код за ЄДРПОУ 05414930) ОСОБА_5 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та про настання негативних наслідків у разі надання послуг та встановлення ділових стосунків з ОСОБА_5.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Експобанк» спростувати недостовірну інформацію, розміщену у електронному листі від 13.02.2013 року за № 697, у такий самий спосіб, як її було поширено, шляхом розсилки електронних повідомлень на адресу банківських установ України щодо помилковості твердження про фактичне володіння ЗАТ «Будмпусконаладка» ( код за ЄДРПОУ 05414930) ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та про настання негативних наслідків у разі надання послуг та встановлення ділових стосунків з ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.