Ухвала суду № 36642081, 14.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3949/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної ДПІ Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Білоцерківської об'єднаної ДПІ Київської області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Білоцерківської об'єднаної ДПІ Київської області про зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Білоцерківська об'єднана ДПІ Київської області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в квітні 2013 року на підставі п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, у відповідності до наказу Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 12 квітня 2013 року № 824 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 25 квітня 2013 року № 1797/17-2/2073900105/79. На підставі викладених в останньому висновків ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-від 27 травня 2013 року № 1168/0002211702/119, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1700,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 1700,00 грн,

-від 27 травня 2013 року № 1167/0002201702/118, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 111726,25 грн., в т ому числі за основним платежем - 89381,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22345,25 грн.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII.

Не погоджуючись із вказаними актом перевірки та податковими повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є офіційно зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію від 27 вересня 2006 року), основними видами підприємницької діяльності позивача є:

-КВЕД 47.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами,

-КВЕД 63.99.0. - надання інших інформаційних послуг.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що охопленні даною перевіркою, позивач здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування відповідно до п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26. Грудня 1992 року № 13-92 та ст. 33 ПК України

Відповідно до положень п.п.16.1.2, п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.п.49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем; звітного (податкового) року.

Згідно з п.179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, зазначені обов'язки позивачем виконані в повному обсязі. Крім того, ревізором порушень встановленого порядку ведення результатів підприємницької діяльності не встановлено, декларації про доходи до Білоцерківської ОДПІ надавалися своєчасно.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами господарської діяльності в 2012 році загальний обсяг валового нищу позивача за 12 календарних місяців вперше перевищив 300000,00 грн.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Оскільки позивач фактично вперше задокументувала та офіційно повідомила Білоцерківську ОДПІ про факт перевищення нею обсягу валового доходу в 300000,00 грн. в момент складання та подання Податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік, а саме 11 лютого 2013 року, то колегія суддів вважає, що і обов'язок зареєструватись платником ПДВ виник в неї з цієї дати.

Згідно з п. 183.1 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п.183.2 ст. 183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 до Білоцерківської ОДПІ була подана відповідна заява про реєстрацію її платником ПДВ, на підставі чого позивачу було видане свідоцтво платника ПДВ № 200118955 від 29 березня 2013 року, індивідуальний податковий номер платника ПДЗ НОМЕР_1.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки відповідача стосовно обов'язку ФОП ОСОБА_3 сплачувати ПДВ є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, відповідно до п 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки позивач протягом березня - грудня 2012 року не була зареєстрована платником ПДВ, вона не мала обов'язку подавати до Білоцерківської ОДПІ відповідні щомісячні декларації з ПДВ. А тому штрафні санкції за таке порушення в сумі 1700,00 грн., застосовані відповідачем, є протиправними та необґрунтованими.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до п. п. 4.1.4 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної ДПІ Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.