Постанова № 36640314, 14.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р. Справа№ 5011-44/1491-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Шипка В.В.

Андрієнка В.В.

за участю представників:

від апелянта ОСОБА_2, - довір. б/н від 13.09.2013р.;

ОСОБА_3, - посв. адвоката №5442 від 07.11.2013р.;

від боржника Бандура І.В., - арбітр. кер. посв. НОМЕР_1 від 08.02.2013р.;

інші представники не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5

на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2013р.

у справі № 5011-44/1491-2012 (суддя: Омельченко Л.В.)

за заявою ОСОБА_5

до Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. припинено провадження у справі №5011-44/1491-2012, припинено дію мораторію, скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2013р.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, апелянт, скаржник) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. у справі № 5011-44/1491-2012, відмінити державну реєстрацію припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" та передати справу до місцевого господарського суду для подальшого розгляду. Одночасно скаржник порушив клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, обґрунтоване повторним зверненням до суду та усуненням низькі недоліків, що були допущені при поданні первинної скарги.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржувальної ухвали, скаржник посилався на необґрунтоване припинення судом першої інстанції провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що суд, встановивши незаконність ліквідації боржника, яка була проведена всупереч вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мав ухвалити рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - боржника.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Верховцю А. А. Згідно з розпорядженням заступника голови суду від 19.12.2013р. для розгляду скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Верховець А.А., судді: Остапенко О.М., Шипко В.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. ОСОБА_5 відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2013 р. у справі № 5011-44/1491-2012, прийнято скаргу до провадження. Розгляд справи призначено на 30.12.2013р. Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 30.12.2013р. змінено склад судової колегії та визначено наступний її склад: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Остапенко О.М., Андрієнко В.В.

30.12.2013р. в судовому засіданні представник апелянта надав усні пояснення по суті апеляційної скарги та зазначив про наявність додаткових письмових доказів на підтвердження наведених доводів, що не були враховані судом першої інстанції та не були долучені до матеріалів апеляційної скарги, і можуть бути подані суду в наступне судове засідання, якщо розгляд справи буде відкладено. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.12.2013р. розгляд справи № 5011-44/1491-2012 відкладено на 14.01.2014р.

10.01.2014. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення по суті апеляційної скарги з наведенням правових висновків, викладених у постановах Вищого господарського суду України від 27.09.2006р. у справі №2080б(11/786) та від 15.12.2010р. №8/27.

В судовому засіданні 14.01.2014р. представники апелянта підтримали вимоги та доводи, зазначені в апеляційній скарзі, просили суд скаргу задовольнити з викладених у ній підстав та скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. у справі № 5011-44/1491-2012, відмінити державну реєстрацію припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" та передати справу до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши усні пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наведене далі по тексту.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положенням ст. 101 Кодексу, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Провадження у справі №5011-44/1491-2012 про банкрутство Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" за заявою ОСОБА_5 було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2012р. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі) суд, порушуючи провадження у справі, вжив заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Зокрема, згідно із п. 5 резолютивної частини вказаної ухвали посадовим особам боржника заборонено вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Нормативними приписами ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» врегульовано особливості стадії порушення провадження у справі про банкрутство, ч. 14 зазначеної статті встановлено, що з дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом. При цьому ліквідація банкрута, як одна з судових процедур банкрутства, врегульована нормами ІІІ розділу цього Закону, якими визначено підстави, порядок і наслідки її проведення, зокрема, згідно із ч. 2 ст. 32 цього Закону господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Таким чином, з моменту порушення провадження у даній справі, а саме 10.02.2012р., в силу зазначених вище норм спеціального Закону, будь-які дії, що пов'язані з ліквідацію юридичної особи - Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" та, зокрема, виключенням юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України проводяться виключно в межах судових процедур, які застосовуються до боржника (ліквідації банкрута), та останнє здійснюється згідно ухвали суду.

Разом з тим, 08.02.2011р. засновником та єдиним членом Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" ОСОБА_6 прийнято рішення № 02/02-01 про проведення процедури ліквідації Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт". Відповідне рішення було опубліковане у Бюлетені державної реєстрації від 05.05.2011р. № 172 (7) та прийнято до порушення провадження у данній справі, тобто до 10.02.2012р.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи (а.с. 83-86, т. 2) копії витягу від 16.07.2013р. з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 12.07.2013р. державним реєстратором було вчинено запис №10741110006003138 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" (код ЄДРПОУ 33240599) на підставі рішення засновника (ОСОБА_6). Зазначений запис вчинений за наявності чинної ухвали про порушення справи про банкрутство.

Слід вказати, вчинення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" на підставі рішення засновника після порушення провадження у справі про банкрутство організації є порушенням спеціальних процедур та вказаних вище норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які регулюють питання ліквідації юридичної особи (боржника) щодо якої порушено провадження у справі про банкрутство. Окрім того, вчинення відповідного запису за вказаних вище обставин не узгоджується і з нормою ч. 10 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

За таких обставин, господарський суд, беручі до уваги факт вчинення запису державну реєстрацію припинення юридичної особи - Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт», який є незаконним по своїй суті, в порушення низькі приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» уникнувши спеціальних судових процедур, які застосовуються до боржника (ліквідації банкрута), припинив провадження у справі, чим допустив порушення норм матеріального права. У зв'язку з чим, оскаржену ухвалу неможна визнати такою, що повною мірою відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

З тим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що відновлення порушеного права ОСОБА_5 на отримання виконання грошового зобов'язання від Благодійної організації «Благодійний фонд інвалідів та сиріт» та забезпечення правомірності процедури припинення вказаної юридичної особи у період повноважень арбітражного керуючого Банлури І.В. як розпорядника майна боржника може бути пов'язане з оскарженням дій державного реєстратора у порядку адміністративного судочинства шляхом звернення заінтересованої сторони до адміністративного суду, до компетенції якого, зокрема, Кодексом адміністративного судочинства України віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Разом з тим, слід враховувати, що на теперішній час відповідний адміністративний позов незаявлений, відак і рішення суду у пов'язаній адміністративній справі може бути прийнято після вирішення даної справи, та припустивши задоволення таких вимог, слід констатувати настання у такому випадку нової обставини, яку слід відрізняти від нововиявленої, що згідно норм Господарського процесуального кодексу України є підставою перегляду рішення суду за цими обставинами. З урахуванням обставин даної справи, особливостей провадження у справах про банкрутство, процесуальних наслідків припинення провадження у справі, вбачається, що неподання відповідного адміністративного позову може призвести до унеможливлення відновлення та захисту прав ОСОБА_5 у межах провадження у справі про банкрутство в результаті не вчинення відповідних достатніх дій, спрямованих на відновлення та захист невизнаних та оспорюваних прав (вимог) скаржника.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи. Приймаючи до уваги констатацію факту порушення порядку державної реєстрації припинення юридичної особи, якщо відповідні порушення і не будуть усунуті в подальшому, то і суд під час наступного розгляду справи не позбавлений права вжити відповідних засобів реагування на виявлені під час судового розгляду порушення законності, суттєві недоліки у діяльності державного органу (їх працівників), у т.ч. й в порядку, визначеному ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції, який зобов'язаний прийняти міри з метою подальшого розгляду справи про банкрутство.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. у справі №5011-44/1491-2012 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. у справі №5011-44/1491-2012 скасувати.

3. Справу №5011-44/1491-2012 передати на розгляд господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.В. Шипко

В.В. Андрієнко