Постанова № 36640072, 09.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10488/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Костюченко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - Відповідачі) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000424050 від 23.07.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2012 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем, згідно із пп.78.1.11. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, в зв'язку з постановою про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.01.2012 старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва майора податкової міліції Зері К.Ф., була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Агрокомтехсервіс", ПП "Інбудтраст", ПП "Єлисавет -Агро -Світ" за період з 01.01.2008 p. по 01.01.2012 p.

Перевіркою встановлено, що взаємовідносини позивача з ПП "Агрокомтехсервіс", ПП "Інбудтраст", ПП "Єлисавет-Агро-Світ" (далі-контрагенти) за період з 01.01.2008 p. по 01.01.2012 p. ґрунтувалися на договірних взаємовідносинах, а саме: з ПП "Єлисавет -Агро-Світ" на агентському договорі від 28.06.2010 р. №2806-1N6; з ПП "Інбудтраст" на договорі купівлі-продажу від 20.07.2010р. №Р10/274 ПВЮ.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, а також включення позивачем витрат на оплату придбаних у контрагентів товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, контрагентами були виписані позивачу первинні документи, зокрема, податкові накладні, які на думку позивача, є документами, що дають йому право на включення до складу валових витрат підприємства відповідних витрат на оплату придбаних у контрагентів товарів (робіт, послуг).

В ході перевірки податковим органом встановлено, що в провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 90-0035 порушена за фактом створення невстановленими слідством особами суб'єктів підприємницької діяльності ПП "Агрокомтехсервіс", ПП "Інбудтраст", ПП "Єлисавет-Агро-Світ" з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину передбаченого ст.28 ч.2, ст.205 ч.2 КК України.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2012 року №642/40-50/30577181 (далі по тексту Акт перевірки), яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема: пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2010 року на загальну сумі 691 015,00 грн., а також до заниження податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за ІІІ квартали 2010 року на загальну суму 1 416 236,0 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.07.2012 р. №0000424050, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 1 416 236,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 354 059,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладені між позивачем та контрагентами правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а також завідомо суперечать інтересам держави і суспільства та порушують публічний порядок, відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та контрагентами ПП "Агрокомтехсервіс", ПП "Інбудтраст", ПП "Єлисавет-Агро-Світ" були укладені правочини (договори) за період з 01.01.2008 p. по 01.01.2012 p.

Як вбачається з акту перевірки, на думку відповідача, всі правочини (договори), укладені між позивачем та контрагентами, є нікчемними та, відповідно, не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а виписані контрагентами первинні бухгалтерські документи не можуть бути прийняті до уваги як первинні бухгалтерські документи в розумінні Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Щодо правочинів укладених між позивачем та його контрагентами суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

ПП «Інбудтраст» на момент здійснення господарської операції був суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрований 06.07.2007 року. Свідоцтво платника ПДВ було анульовано 07.02.2012 року у зв'язку з відсутністю підтвердження відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі.

Відповідачем досліджено всі первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» та ПП «Інбудтраст» (а.с.20-21).

Згодом придбаний товар у ПП «Інбудтраст» позивач реалізував ТОВ «Альбіон-Агротрейд», що підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Отже, враховуючи вищевикладене та дослідивши первинні документи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено реальний рух активів в господарській діяльності з ПП «Інбудтраст».

Крім того, господарська діяльність ПП «Інбудтраст» вже була предметом перевірки податкових органів, наслідком якого є ухвалення постанови Окружного суду м. Києва від 31.03.2011р. та Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011р.(а.с.69-84).

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ПП "Єлисавет-Агро-Світ" на момент здійснення господарської операції був суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрований 20.02.2009 року. Свідоцтво платника ПДВ було анульовано 30.05.2011 року у зв'язку з відсутністю підтвердження відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі.

Між позивачем та контрагентом ПП "Єлисавет-Агро-Світ" було укладено агентський договір № 2806-1N6 від 28.06.2010р. щодо реалізації великої партії ячменю 3 класу.

Згодом, на виконання умов агентського договору № 2806-1N6 від 28.06.2010р. ПП "Єлисавет-Агро-Світ" було проведено переговори з ТОВ «Ластівка ЛТД».

В результаті, між позивачем та ТОВ «Ластівка ЛТД», було укладено договір купівлі-продажу № ЯФ 10/005 НГ/1 від 01.07.2010р., що підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Отже, враховуючи вищевикладене та дослідивши первинні документи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено реальний рух активів в господарській діяльності з ПП "Єлисавет-Агро-Світ".

Дійсність виконання вищезазначених договорів підтверджена необхідними первинними документами, які відповідають вимогам пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Аналіз правових норм чинного законодавства України свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до тверджень відповідача та висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати дійсними надані позивачем первинні документи в розумінні Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також у Інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує той факт, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, їх посадових осіб, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності певного підприємства та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків, яка б набрала законної сили.

Посилання податкового органу на відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських, офісних та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини у контрагентів є безпідставними, адже порушується принцип індивідуальної відповідальності - за трудові відносини в контрагентів податковий орган намагається притягнути до відповідальності позивача; будь-які порушення трудового законодавства не стосуються сфери податкового права у даній справі; контрагенту не заборонено залучати виконавців на підставі договорів підряду (надання послуг) на виконання зазначених договорів.

Отже, судом першої інстанції помилково зроблено висновок, що господарські операції між позивачем TOB «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» та його контрагентами з продажу товарів та надання послуг фактично не мали реального характеру, купівля-продаж, замовлення та поставка товарів (виконання робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 року №2756-VІ, який набрав чинності 01.01.2011 року, статтю 228 Цивільного кодексу України доповнено частиною третьою, відповідно до якої, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним, в зв'язку з чим, для визнання правочинів недійсними, їх недійсність має бути встановлена в судовому порядку.

Але, відповідач для визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами до суду з відповідним адміністративним позовом не звертався, тому, визнання в Акті перевірки укладених позивачем правочинів нікчемними є протиправним.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2012 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою вимоги адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2012 року № 0000424050.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.