Ухвала суду № 36640057, 09.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12535/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

09 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Костюченко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2013р. № 3537/10/18-4-18, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просило про визнати протиправним та скасувати рішення від 18.03.2013р. № 3537/10/18-4-18.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем 12.03.2013 було надіслано поштою на адресу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року.

Рішенням, оформленим листом від 18.03.2013 за № 3537/10/18-4-18, вказана податкова звітність не була визнана податковою декларацією.

Податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року не була прийнята податковим органом у зв'язку із зазначенням у ній недостовірних даних в обов'язкових реквізитах, а саме у номері свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, оскільки ТОВ "Алмаз-ТМ" виключено з реєстру платників ПДВ з 18.10.2010.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час винесення спірного рішення свідоцтво позивача про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100230855 не було відновлено у реєстрі платників ПДВ, а отже і не було відновлено дію такого свідоцтва, а тому відмова податкового органу позивачу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року є правомірною.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року було вказано номер свідоцтва платника ПДВ, яке рішенням податкового органу від 18.10.2010 № 1093 було анульовано.

Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Алмаз-ТМ" № 100230855 анульовано 18.10.2010 на підставі неподання протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість до органу державної податкової служби.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2010 по справі № 2а-16414/10/2670 за позовом ТОВ "Алмаз-ТМ" до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позовні вимоги було задоволено частково, а саме, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Шевченківському райні м. Києва, яке оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1093 від 18.10.2010.

Вказана постанова суду набрала законної сили у відповідності до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 № 2а-16414/10/2670.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час подання позивачем податкової звітності за лютий 2013 року податковим органом вищевказану постанову суду від 30.11.2010 не виконано, відомостей про свідоцтво платника податку на додану вартість у реєстрі платників ПДВ не відновлено, оскільки, як вбачається із заперечень відповідача, податковим органом було подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2010 по справі № 2а-16414/10/2670.

Отже, виходячи з позовних вимог, предметом даного розгляду не є контроль за виконанням відповідачем судового рішення.

Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 48.4 статті 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Пунктом 48.7 статті 48 ПК України передбачено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "б" пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей, зокрема, якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.