Ухвала суду № 36640049, 09.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7760/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

09 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Костюченко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги підприємства з іноземними інвестиціями «Жіскур Холдінг-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями «Жіскур Холдінг-Україна» до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Жіскур Холдінг-Україна» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідачі) у якому просило визнати недійсним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 260821/21-129/0081 від 26.02.2013р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС у м. Києві проведено перевірку бару, що розташований за адресою м. Київ, провулок Музейний, 6 та належить підприємству з іноземними інвестиціями «Жіскур Холдінг-Україна».

За результатами перевірки, проведеної 09.01.2013 р., складено акт від 18.01.2013 р. № 0018/01/25408854 (далі - Акт перевірки).

Як зазначено в Акті перевірки в барі здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями за наявністю меню. Перевіркою встановлено знаходження на зберіганні з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, які описані у додатку № 1, без марок акцизного податку, чим порушено ст. 11 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі по тексту Закон).

Перевіркою також встановлено знаходження на зберіганні з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, які описані в додатку № 2 та марковані марками акцизного податку з порушенням вимог Положення, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1251, а саме: марка акцизного податку наклеєна вздовж пляшки, а не «П» або «Г» подібним способом через горловину.

З наявних матеріалів вбачається, що в ході перевірки встановлено зберігання з метою подальшої реалізації імпортних алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 26 848 грн., в якому зазначено про встановлення порушення ст. 11 вищезгаданого Закону, а санкцію застосовано на підставі абз. 15 ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в акті перевірки, який є носієм доказової бази, встановлено знаходження на зберіганні у позивача з метою подальшої реалізації вищезгаданих алкогольних напоїв та встановлено відсутність на них марок акцизного збору і маркування з відхиленням від вимог вищезгаданого положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивачем наведені вище обставини не спростовані та напроти, підтверджуються результатами фото-фіксації, які містяться в матеріалах справи.

Доводи позивача стосовно того, що алкогольні напої реалізовувались на розлив у зв'язку з чим марки, внаслідок неодноразового використання пляшки для розливу, частково були наявні на пляшках, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки за результатами фото-фіксації вбачається наявність закупорених пляшок ігристих вин та виходячи з правових норм законодавства, зокрема вимог п. 20 та 21 Положення 1251, навіть у випадку розкриття пляшки, наявність марок є обов'язковою.

В цьому випадку марка розривається, але не знищується та не може зніматися навіть у розірваному вигляді. Її відсутність допускається лише в разі змиття у разі потреби в митті пляшки для цілей її повторного використання.

При цьому, марка акцизного податку наклеєна вздовж пляшки, а не «П» або «Г» подібним способом через горловину, про що позивач взагалі не спростовує наведених обставин, викладених в Акті перевірки, що не дає підстав для висновку про необґрунтованість висновків Акту перевірки за цим епізодом, що у свою чергу дає підстави для висновку вважати дану продукцію також немаркованою.

Згідно з п. 228.9. ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Згідно з абз. 15. ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Відповідно до вимог статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

В силу вимог п.п. 14.1.107. ПК України визначено, що марка акцизного податку, це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з п.п. 14.1.109. ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Пунктом 226.1. ПК України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМ України від 30.07.1996 р. № 854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» також передбачено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Відповідно до п. 226.3. ПК України встановлено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 226.9. ПК України встановлено, що вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються (п. 226.11. ПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України проходить до висновку, що зазначені алкогольні напої вважаються немаркованими, а встановлені податковим органом порушення та накладення на позивача санкції відповідно до оскаржуваного рішення є правомірними.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «Жіскур Холдінг-Україна» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.