Рішення № 36639600, 14.01.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" січня 2014 р. Справа № 906/1835/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Дьомкіна О.В. - ю/к 1 категорії, довір. №422 від 11.12.2013р., дійсне по 31.12.14р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) Житомирська філія ПАТ "Укртелеком" (м.Житомир)

до Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області (с.м.т. Черняхів, Житомирська область)

про стягнення 3639,78 грн.

Позивачем Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (м. Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Житомир) подано позов до відповідача Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області (смт. Черняхів, Житомирська область) про стягнення 3639,78 грн. боргу.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних умов стосовно оплати наданих послуг згідно укладених Договорів про надання послуги ADSL -підключення до мережі Інтернет №134 від 06.08.2008р. та про наданя послуг електрозв'язку №1 від 29.01.2000р.

В якості правових підстав позову позивачем визначено ст.ст. 11, 16, 22, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 54, 82, 193 ГК України, ст.ст. 33, 36 Закону України "Про телекомунікації", п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №295.

Ухвалою від 16.12.13 р. суд порушив провадження у справі та вжив належних заходів для підготовки до розгляду справи по суті.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

Позивач в засіданні суду 14.01.2014р. надав суду заяву в якій просить суд провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 3077, 16 грн. припинити за відсутності предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України та стягнути з відповідача 555, 68 грн. залишку основного боргу, 11,19грн. 3% річних та 7,20 грн. інфляційних втрат.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, однак в усних поясненнях в засіданні суду 26.12.2013р. доводив, що існування заборгованості перед позивачем є наслідком невчасного фінансування видатків на ці послуги та про проведення часткового розрахунку після порушення провадження у справі (а. с. 53).

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, у судовому засіданні 14.01.2014р. представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про часткове задоволення позовних вимог.

Заслухавши уповноваженого представника сторони, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини спору, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2000р. між позивачем та відповідачем був укладений Типовий договір №1 про надання послуг електрозв'язку, відповідно до умов якого передбачено, що позивач зобов'язався надати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1, безоплатні послуги, перераховані в додатку №2 (надалі за текстом - Типовий Договір №1).

Права та обов'язки сторін передбачено в розділах 2,3 Типового Договору №1.

У п. 4.2. Типового Договору №1 сторони домовились, що відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою телефони, радіо, - оплата авансова, переговори - кредитна.

У разі застосування авансової системи оплати відповідач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає за після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6. Типового Договору №1).

У п. 5.8. Типового Договору №1 передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (21 число місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню в розмірі 1 відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Строк дії Типового Договору №1 - п'ять років (п. 7.1. даного Договору).

Згідно п. 7.2. Типового Договору №1 зазначено, що якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його розірвання, то Договір вважається дійсним на той же термін.

У зв'язку з несплатою відповідачем коштів за надані позивачем послуги, останній звернувся до суду з позовною заявою про стягнення основного боргу в сумі 3621, 39 грн. 11, 19 грн. - 3% річних з простроченої суми, 7, 20 грн. - суми інфляційних нарахувань.

В ході розгляду справи відповідач вжив заходів до часткового погашення основного боргу, тому на день винесення рішення сума основного боргу перед позивачем становить 544, 23 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних з простроченої суми в розмірі та суми інфляційних втрат залишились незмінними.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правовий аналіз Типового Договору №1 про надання послуг електрозв'язку від 24.01.2000р. та Договору №134 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет за своєю правовою природою є Договорами про надання послуг, які регулюються главою 63 ЦК України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1 Закону України "Про телекомунікації" (далі - Закон) визначено, що абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.

Телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, в тому числі, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

За п. 36 Правил споживач зобов'язаний, в тому числі, виконувати умови договору та своєчасно оплачувати отримані послуги.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі провадження у справі.

З врахуванням встановлених судом обставин, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3077, 16 грн. суд припиняє за відсутності предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

У поданій позивачем заяві від 14.01.14р. останній просить суд стягнути з відповідача на його користь залишок основного боргу в сумі 555, 68 грн.

Однак судом встановлено, що в сумі залишку несплаченого основного боргу позивачем допущено арифметичну помилку .

Так, відповідачем сплачено в ході розгляду справи: 10.12.13р. - 223, 16 грн., 12.12.13р. - 2135, 00 грн., 30.12.13р. - 719, 00 грн., загалом на суму 3077, 16 грн.

За підрахунком господарського суду, сума основного боргу на дату прийняття рішення становить 544, 23 грн., що на 11, 45 грн. є меншою (сума основного боргу на момент подання позову складала 3621, 39 грн., тобто, 3621, 39 грн. - 223, 16 грн. - 2135, 00 грн. - 719, 00 грн. = 544, 23 грн.).

Отже, господарський суд вважає, що обгрунтованою до стягнення сумою основного боргу є сума - 544, 23 грн., а відтак, задовольняє її.

Стосовно додаткових матеріально-правових вимог позивача про стягнення суми інфляційних нарахувань та 3% річних з простроченої суми.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних з простроченої суми, яка відповідно до розрахунку становить 11, 19 грн., а також 7, 20 грн. суми інфляційних нарахувань, які є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень ч.2 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, 530, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, Законом України "Про телекомунікації", керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Черняхівської районної державної адміністрації (12301, Житомирської області, смт. Черняхів, площа Рад, 1, ідентифікаційний код 04053453) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10130, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114):

- 544, 23 грн. основного боргу;

- 11, 19 грн. - 3% річних;

- 7, 20 грн. - суми інфляційних;

- 1720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмінрі 3077, 16 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16 січня 2014року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (простою)

3- відповідачу (рек. з повід.)