Постанова № 36639065, 13.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 р. Справа № 805/18250/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «АТРІ»

до державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

управління Державної казначейської служби у

м. Краматорську Донецької області

про стягнення з Державного бюджету України через управління

Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької

області на користь позивача бюджетну заборгованість по податку

на додану вартість у сумі 62394,00 гривень

Приватне підприємство «АТРІ» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Управління Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області про стягнення з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області на користь позивача бюджетну заборгованість по податку на додану вартість у сумі 62394,00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «АТРІ» від 18.09.2013 року державною податковою інспекцію у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року № 0000261501/5034 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62394 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 15598,50 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2013 року по справі № 805/14329/13-а визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року № 0000261501/5034 та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 799,92 гривень судового збору. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 року постанова суду першої інстанції залишена без змін. Позивача звернувся до державної податкової інспекції у м. Краматорську з проханням відшкодувати заборгованість з ПДІ в сумі 62394 гривень, але зазначена сума не відшкодована. На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити та стягнути бюджетну заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 62394 гривень.

Представником позивача через канцелярію суду надано клопотання від 13 січня 2014 року про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача 1 через канцелярію суду надав письмові заперечення від 13 січня 2013 року, в яких зазначив, що ним подано касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 805/14329/13-а разом з клопотанням про зупинення виконання рішення про скасування податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АТРІ» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 33620412 з 16 липня 2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5-7).

Позивач перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області, що доводиться довідкою форми № 4-ОПП від 09 січня 2007 року № 5/10/29-014-8 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва № 06295811 серія НБ № 001861 позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 336204105156 (а.с. 9).

20 червня 2013 року приватне підприємство «АТРІ» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року, відповідно до якої від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту складає 62394,00 гривень (а.с. 16-18).

18 липня 2013 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року, відповідно до якої бюджетному відшкодуванню підлягає сума 49641,00 гривень (а.с. 25-26). Разом із декларацією позивачем подано додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4)» у розмірі 62394,00 гривень (а.с. 31).

19 вересня 2013 року на підставі акту перевірки позивача № 406/15-1-33620412 від 18 вересня 2013 року, яким встановлено порушення п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від № 0000261501/5034, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 62394,00 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 15598,50 гривень (а.с. 34).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано суду реєстри виданих та отриманих податкових накладних за травень 2013 року та червень 2013 року (а.с. 21-23, 29, 32-33) та виписані публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» приватному підприємству «АТРІ» податкові накладні № 314759 від 28 березня 2013 року, № 322141 від 10 травня 2013 року, № 334419 від 22 травня 2013 року та № 325295 від 29 травня 2013 року (а.с. 23).

Підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні відповідач зазначає акт № 406/15-1-33620412 від 18 вересня 2013 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від № 0000261501/5034 від 19 вересня 2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 62394,00 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 15598,50 гривень (а.с. 34).

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій при відмові у бюджетному відшкодуванні сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість приватного підприємства «АТРІ».

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Крім того, відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з частиною 4 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Зміст статті 25 Бюджетного кодексу України свідчить про те, що Державне казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до норм п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому вимога про стягнення бюджетного відшкодування є належним способом захисту цього права.

Суд зазначає, що висновки акту перевірки позивача № 406/15-1-33620412 від 18 вересня 2013 року, на підставі якого податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000261501/5034 від 19 вересня 2013 року (а.с. 34) про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62394,00 гривень за червень 2013 року, були предметом розгляду Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/14329/13-а за позовом приватного підприємства «АТРІ» до державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, управління Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі № 805/14329/13-а за позовною заявою приватного підприємства «АТРІ» до державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, управління Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року № 0000261501/5034 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62394,00 гривень та застосування штрафних санкцій в розмірі 15598,50 гривень (а.с. 35-40).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року постанова суду першої інстанції залишена без змін (а.с. 49-51).

Отже, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі № 805/14329/13-а відповідно до вимог частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України є такою, що набрала законної сили 12 грудня 2013 року.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, що встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 у справі № 805/14329/13-а не підлягають доказуванню в межах даної адміністративної справи.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Вищий адміністративний суд України в своєму Інформаційному листі № 2379/12/13-12 від 14 листопада 2012 року наголосив, що передбачене частиною першою статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установленні під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Відповідачем – державної податковою інспекцією у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області не зазначено будь-яких інших обставин, які б свідчили про неправомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування у червні 2013 року суми у розмірі 62394,00 гривень, окрім тих, що вже були предметом дослідження у справі № 805/14329/13-а. Також відповідач не надав суду та не зазначив ані у запереченнях проти позову, окрім тих, що були покладені в основу його висновків в акті перевірки позивача № 406/15-1-33620412 від 18 вересня 2013 року, на підставі якого приймалось податкове повідомлення-рішення № 0000261501/5034 від 19 вересня 2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 62394 гривень та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15598,5 гривень.

Тобто, обставини у даній справі є тотожними обставинам, встановленим судом у справі № 805/14329/13-а, з огляду на що суд, на підставі частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вищевказаних роз’яснень Вищого адміністративного суду України, вважає ці обставини такими, що не підлягають додатковому доказуванню.

Із наведеної постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі №805/14329/13-а, вбачається правомірність включення позивачем суми 62394,00 гривень до податкового кредиту.

Щодо заперечень відповідача 1 стосовно подання ним касаційної скарги, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки постанова Донецького апеляційного адміністративного суду у справі №805/14329/13-а набрала законної сили 12 грудня 2013 року. Ухвали про відкриття касаційного провадження у вказаній справі ще не винесено.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62394,00 гривень.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачену суму судового збору у розмірі 172,06 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного підприємства «АТРІ» до державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області та управління Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області про стягнення з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби у м. Краматорську Донецької області на користь позивача бюджетну заборгованість по податку на додану вартість у сумі 62394,00 гривень - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «АТРІ» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 62394 (шістдесят дві тисячі триста дев’яносто чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «АТРІ» (код ЄДРПОУ 33620412, 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, буд. 89, к. 240) судові витрати з судового збору у розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 06 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 13 січня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.