Ухвала суду № 36638588, 11.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/7126/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Модерн - К» Колективного підприємства будівельно - монтажної фірми «Будінвест - Карпати»

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року

у справі №2а-6514/08/0970

за позовом Дочірнього підприємства «Модерн - К» Колективного підприємства будівельно - монтажної фірми «Будінвест - Карпати»

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірнє підприємство «Модерн - К» Колективного підприємства будівельно - монтажної фірми «Будінвест - Карпати» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Калузької об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0006631501/0 від 10 липня 2008 року, №0006631501/1 від 15 серпня 2008 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДП «Модерн - К» КП БМФ «Будінвест - Карпати», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Калуська ОДПІ в Івано-Франківській області провела невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ДП «Модерн - К» КП БМФ «Будінвест - Карпати» за березень - липень 2007 року, за результатами якої був складений акт від 07 липня 2008 року №1135/152/25072319.

За висновками акту перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого виявлено несвоєчасну сплату платником узгодженої суми податку на додану вартість.

Зокрема, в акті перевірки було встановлено, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно узгоджені підприємством згідно податкових декларацій за березень 2007 року (вх. № 8805 від 20 квітня 2007 року), за квітень 2007 року (вх. № 13574 від 21 травня 2007 року), за травень 2007 року (вх. №15119 від 18 червня 2007 року), за червень 2007 року (вх. №19654 від 19 липня 2007 року) та за липень 2007 року (вх. № 25141 від 20 серпня 2007 року), були сплачені з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством, згідно платіжних доручень, перелік та реквізити яких наведено у акті перевірки, із затримкою, що перевищує 90 календарних днів.

10 липня 2008 року Калуська ОДПІ в Івано-Франківській області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006631501/0, яким згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 389 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33427,00 грн. застосувала до ДП «Модерн - К» КП БМФ «Будінвест - Карпати» штраф у розмірі 50% у сумі 16713,53 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006631501/1 від 15 серпня 2008 року на аналогічну суму штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом було правомірно притягнуто позивача до відповідальності, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами», оскільки податкові зобов'язання, самостійно узгоджені платником податків у податкових деклараціях за березень - липень 2007 року, були сплачені із затримкою, більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Також, суд виходив з того, що оскільки між позивачем та відповідачем не було укладено договору про розстрочення податкового зобов'язання, позивач безпідставно сплачував всі суми податкової заборгованості згідно самостійно встановленого графіка.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно положень пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

За приписами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Отже, для застосування цього штрафу необхідна наявність двох підстав: 1) наявність узгодженої суми податкового зобов'язання; 2) несплата цієї узгодженої суми податкового зобов'язання при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Ці факти мають бути належним чином встановлені податковим органом. Інших підстав для застосування штрафу не передбачено.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДП «Модерн - К» КП БМФ «Будінвест - Карпати» були подані декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року (вх. № 8805 від 20 квітня 2007 року), за квітень 2007 року (вх. № 13574 від 21 травня 2007 року), за травень 2007 року (вх. №15119 від 18 червня 2007 року), за червень 2007 року (вх. №19654 від 19 липня 2007 року) та за липень 2007 року (вх. № 25141 від 20 серпня 2007 року), відповідно до яких позивач самостійно задекларував до сплати в бюджет податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 49772,00 грн.

14 січня 2008 року позивач звернувся до податкового органу з заявою за вих. № 2 (арк. справи 33) про розстрочення сплати податкових зобов'язань у загальній сумі 49772,00 грн. та просив прийняти графік погашення податкової заборгованості на 2008 рік, визначений підприємством (арк. справи 34).

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується копіями платіжних доручень № 253 від 25 вересня 2008 року, № 228 від 27 серпня 2008 року, № 185 від 21 липня 2008 року, № 160 від 23 червня 2008 року, № 140 від 29 травня 2008 року, № 127 від 26 травня 2008 року, № 90 від 22 квітня 2008 року, № 85 від 17 квітня 2008 року, № 62 від 25 березня 2008 року, № 50 від 20 березня 2008 року, № 33 від 25 лютого 2008 року (арк. справ 5-15), що позивач сплачував податковий борг відповідно до самостійно складеного графіку, тобто із порушенням законодавчо встановленого терміну, сума сплаченого податкового боргу склала 33427,00 грн.

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2, 3.5 Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 18 вересня 2001 року № 378 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань платник податків звертається до підрозділу стягнення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації або за місцем обліку такого податкового зобов'язання з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, сплату яких просить розстрочити (відстрочити), а також термін розстрочення (відстрочення). При цьому окремо вказуються суми, термін сплати яких ще не настав, а також термін сплати яких вже минув. До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: аналізу фінансового стану; графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення. Підставою для розстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу. Підставою для відстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків. Достатнім доказом для прийняття рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань вважається наявність аналізу фінансового стану платника податків за попередній звітний період, розрахунків прогнозних доходів такого платника, які свідчать про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення або відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом. За результатами розгляду керівник (його заступник) органу державної податкової служби в місячний термін від дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань, яке оформляється на бланку відповідного податкового органу за формою згідно з додатком 1; відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) в письмовій формі з викладенням причин відмови. Рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань приймається органом державної податкової служби вищого рівня, рішення виписується в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби за місцем реєстрації такого платника податків (за місцем обліку такого податкового зобов'язання), третій - органу державної податкової служби, який приймає рішення. Після прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків (або за місцем обліку його податкового зобов'язання) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) за формою згідно з додатком 3.

З огляду на те, що між позивачем та відповідачем не було укладено договір про розстрочення податкового боргу, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на даний графік є безпідставним та не спростовує факту здійснення сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань із затримкою, більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт сплати позивачем самостійно узгодженого податкового зобов'язання з затримкою, дійшли вірного висновку про законність застосування до ДП «Модерн - К» КП БМФ «Будінвест - Карпати» штрафних санкцій згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДП «Модерн - К» КП БМФ «Будінвест - Карпати» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Модерн - К» Колективного підприємства будівельно - монтажної фірми «Будінвест - Карпати» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна