Ухвала суду № 36638352, 04.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2013 р. м. Київ К-3391/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

представника відповідача - Бисикало Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Шабалинівський спиртзавод»

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року

у справі № 2-а-2959/08

за позовом Державного підприємства «Шабалинівський спиртзавод»

до Державної податкової інспекції у Борзнянському районі Чернігівської області (правонаступником якої є Бахмацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області)

третя особа - Концерн «Укрспирт»

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Шабалинівський спиртзавод» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Борзнянському районі Чернігівської області (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2005 року № 0000022101/0/90 та № 0000012101/0/91.

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДП «Шабалинівський спиртзавод», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Борзнянському районі Чернігівської області, посилаючись на те, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - ДПІ у Борзнянському районі Чернігівської області її правонаступником - Бахмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів».

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Бахмацька МДПІ Чернігівської області провела комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Шабалинівський спиртзавод» за період з 01 квітня 2003 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої був складений акт від 09 березня 2005 року № 23/00375332/9/64.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема: вимоги пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2003 рік на загальну суму 1852513,00 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2003 року - 64000,00 грн., за травень 2003 року - 245923,00 грн., за червень 2003 року - 442533,00 грн., за липень 2003 року - 325345,00 грн., за серпень 2003 року - 316421,00 грн., за вересень 367843,00 грн., за листопад 2003 року - 70558,00 грн., за грудень 2003 року - 19890,00 грн.; статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», статті 1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої», статті 4 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах», розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 1999 року № 580-р, підпунктів 7.1, 7.4 пункту 7 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від 19 березня 2001 року № 111, в результаті чого занижено акцизний збір за 2003 рік на загальну суму 8089600,00 грн., у тому числі: за квітень 2003 року - 320000,00 грн., за травень 2003 року - 1120000,00 грн., за червень 2003 року - 1920000,00 грн., за липень 2003 року - 1526000,00 грн., за серпень 2003 року - 1490400,00 грн., за вересень 2003 року - 1536000,00 грн., за листопад 2003 року - 128000,00 грн., за грудень 2003 року - 39200,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було встановлено, що у 2003 році на виконання договорів комісії, укладених між концерном «Укрспирт» та ДП «Шабалинівський спиртзавод», позивач реалізував фірмі «Corwin Management LLC» 50560,0 дал. спирту етилового. Спирт як давальницька сировина відвантажувався українським підприємствам (зокрема, ПП «Діана», ПНВФ «Міком» тощо), де перероблявся на просочувальний лак і парфумерні води. У подальшому вироблена продукція вивозилася за територію України. На рахунки позивача надходила валютна виручка, при цьому ним не нараховувався і не сплачувався акцизний збір та податок на додану вартість.

14 березня 2005 року Бахмацька МДПІ Чернігівської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000022101/0/90, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Шабалинівський спиртзавод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість в розмірі 3705026,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 1852513,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1852513,00 грн.

14 березня 2005 року Бахмацька МДПІ Чернігівської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000012101/0/91, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Шабалинівський спиртзавод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: акцизний збір в розмірі 16179200,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 8089600,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8089600,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий орган правомірно визначив ДП «Шабалинівський спиртзавод» податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість та акцизного збору, оскільки реалізований позивачем спирт не експортувався, а був перероблений на митній території України другими суб'єктами господарювання та інші продукти (просочувальний лак і парфумерні води), які не відносяться до підакцизних, з огляду на що операції з продажу товарів (робіт, послуг), які в подальшому відносяться до категорії давальницької сировини, для продавця таких товарів (робіт, послуг) є об'єктом оподаткування.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією, а саме: оригіналом п'ятого аркуша вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, виданого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. Аналіз зазначених правових актів свідчить, що виробник спирту має право скористатися пільгою по сплаті акцизного збору лише за умови фактичного вивезення своєї продукції (спирту етилового) за межі митної території України, що підтверджується належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податок на додану вартість за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією, що підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, оформленою відповідно до митного законодавства, або за актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до актів про відвантаження спирту, нарядів та товарно-транспортних накладних, ДП «Шабалинівський спиртзавод» було відвантажено фірмі «Corwin Management LLC» спирт технічний в кількості 44715,00 дал. безводного спирту з пунктом розвантаження: вул. Свердлова, 12, с. Мліїв Черкаської області, спирт отримано для виробництва лаку універсального без акцизного збору з адресою місця зберігання спирту покупця-переробника. Надходження іноземної валюти на розрахунковий рахунок позивача підтверджене довідками банку. ПП «Діана» згідно договору про переробку давальницької сировини переробило спирт етиловий технічний у кількості 44715,00 дал. на лак просочувальний. Також, ПП «Діана» (експортер) відвантажило на експорт в повному обсязі лак (готова продукція, вироблена з давальницької сировини) одержувачу - фірмі «Corwin Management LLC», що підтверджується копіями п'ятого аркуша вантажних митних декларацій з відміткою митного органу про вивезення в повному обсязі продукції за межі митної території України. Відповідно до актів про відвантаження спирту, нарядів та товарно-транспортних накладних, ДП «Шабалинівський спиртзавод» було відвантажено фірмі «Corwin Management LLC» спирт етиловий в кількості 5845,00 дал. безводного спирту з пунктом розвантаження: вул. Свердлова, 12, с. Мліїв Черкаської області, спирт отримано для виробництва парфумерних запашних вод без акцизного збору з адресою місця зберігання спирту покупця-переробника. Надходження іноземної валюти на розрахунковий рахунок позивача підтверджене довідками банку. ПНФВ «Міком» згідно договору про переробку давальницької сировини переробило спирт етиловий технічний у кількості 5845,00 дал. на запашні парфумерні води. Також, ПНФВ «Міком» (експортер) відвантажило на експорт в повному обсязі парфумерні води (готова продукція, вироблена з давальницької сировини) одержувачу - фірмі «Corwin Management LLC», що підтверджується копіями п'ятого аркуша вантажних митних декларацій з відміткою митного органу про вивезення в повному обсязі продукції за межі митної території України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий орган правомірно визначив ДП «Шабалинівський спиртзавод» податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість та акцизного збору, оскільки реалізований позивачем спирт не експортувався, а був перероблений на митній території України другими суб'єктами господарювання та інші продукти (просочувальний лак і парфумерні води), які не відносяться до підакцизних, з огляду на що операції з продажу товарів (робіт, послуг), які в подальшому відносяться до категорії давальницької сировини, для продавця таких товарів (робіт, послуг) є об'єктом оподаткування.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що прийняті податковим органом оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДП «Шабалинівський спиртзавод» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державного підприємства «Шабалинівський спиртзавод» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна