Ухвала суду № 36638261, 04.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2013 р. м. Київ К-22809/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року

у справі № 2а-4939/08/2070

за позовом Районного комунального підприємства «Зміївське підприємство теплових мереж»

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі

треті особи - Зміївська районна державна адміністрація Харківської області, Зміївська районна рада Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Районне комунальне підприємство «Зміївське підприємство теплових мереж» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі (далі - відповідач) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2007 року № 0000072310/0 у повному обсязі, податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2007 року № 0000062310/0 в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 2850,00 грн., податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2007 року № 0000032310/0 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 1769,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі у Харківській області: 15 січня 2007 року № 0000072310/0 про нарахування штрафної санкції у розмірі 17000,00 грн. щодо відчуження активів без письмового узгодження з податковим органом; від 15 січня 2007 року № 0000062310/0 в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 2850,00 грн.; від 15 січня 2007 року № 0000032310/0 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 1769,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Зміївському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Відповідно до положень пункту 1.2 статті 1, пункту 2.2 статті 2, пунктів 4.1, 4.2, 4.4 статті 4, пункту 5.4 статті 5 статуту Районного КП «Зміївське підприємство теплових мереж», підприємство створене Зміївською районною радою. По формі власності підприємство є загальною спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Зміївського районі, а як юридична особа має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банківських установах, в тому числі в іноземній валюті, круглу печатку і штампи, фірмові бланки, найменування і товарний знак. Майно підприємства складають основні фонди, оборотні засоби і інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі. Майно, закріплене за підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається означеним майном на свій розсуд, вживаючи відносно нього будь-які дію, не суперечні законодавству та цьому статуту. Підприємство має право продавати або передавати іншим підприємствам, установам, організаціям і громадянам, обмінювати, задавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або у позику будинки, спорудження, обладнання, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, що належать йому, а також списувати їх з балансу у відповідності з чинним законодавством за погодженням з засновником (районною радою). Директор підприємства відповідно до чинного законодавства України розпоряджається майном та грошовими коштами підприємства (арк. справи 134-146).

Згідно розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна активи Районного КП «Зміївське підприємство теплових мереж» з 02 серпня 2003 року перебували у податковій заставі (обтяжувач ДПІ у Зміївському районі) (арк. справи 97-103).

23 лютого 2005 року Районне КП «Зміївське підприємство теплових мереж» звернулось до начальника ДПІ у Зміївському районі із запитом № 79, у якому просило надати згоду на реалізацію приміщення по АДРЕСА_1 яке знаходиться на балансі підприємства з 1998 року та перебуває у комунальній власності Зміївської районної ради (арк. справи 18). Вказаний лист був отриманий податковим органом 26 лютого 2005 року.

Листом від 03 березня 2005 року за вих. № 995/24-303/ ДПІ у Зміївському районі у відповідь на запит позивача від 23 лютого 2005 року № 79 повідомила, що реалізація приміщення по АДРЕСА_1 яке знаходиться на балансі підприємства, можлива лише в рахунок погашення податкового боргу до бюджету. Також, податковий орган вказав, що оскільки Районне КП «Зміївське підприємство теплових мереж» комунальної власності, то необхідно надати відповідне узгодження з органом виконавчої влади, що здійснює управління таким платником (арк. справи 19). Вказаний лист був отриманий позивачем нарочно 18 березня 2005 року. В подальшому, позивач отримав цей лист поштою лише 29 квітня 2005 року (арк. справи 20).

ДПІ у Зміївському районі провела планову виїзну перевірку Районного КП «Зміївське підприємство теплових мереж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2004 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої був складений акт № 644/23-104/26019020 від 29 грудня 2006 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема: вимоги підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які полягали у відчуженні активів без письмового узгодження з податковим органом на суму 17100,00 грн.; підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 8.4.3 пункту 8.4 статті 8, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які полягали у заниженні податку на прибуток за 2004 рік на суму 800,00 грн., за 3 квартали 2006 року на 1769,00 грн. та завищенні від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 8641,00 грн. за 2005 рік; підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пунктів 4.1, 4.9 статті 4, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які полягали у заниженні податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 4019,00 грн., у тому числі по періодах: за листопад 2004 року занижено на 169,00 грн., за грудень 2004 року занижено на 6667,00 грн., за січень 2005 року завищено на 6593,00 грн., за серпень 2005 року занижено на 26,00 грн., за вересень 2006 року завищено на 26,00 грн., за жовтень 2005 року занижено на 457,00 грн., за листопад 2005 року занижено на 298,00 грн., за грудень 2005 року занижено на 7172,00 грн., за березень 2006 року завищено на 7470,00 грн., за грудень 2005 року занижено на 202,00 грн., за вересень 2006 року занижено на 3117,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що перевіркою було встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 02 лютого 2006 року Зміївська районна рада Харківської області (продавець) продала приватному підприємцю ОСОБА_1 (покупцю) 9/100 частин нежитлового будинку загальною площею 57,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за 17100,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 2850,00 грн.), балансоутримувачем якого є Районне КП «Зміївське підприємство теплових мереж». Операція купівлі-продажу проведена в Головній книзі підприємства у вересні 2006 року, первісна вартість нежитлового приміщення становила 14229,00 грн., залишкова вартість - 7176,00 грн., ринкова вартість - 17100,00 грн.

15 січня 2007 року ДПІ у Зміївському районі на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000762341/0, яким згідно з підпунктом 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила Районному КП «Зміївське підприємство теплових мереж» суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17100,00 грн.

15 січня 2007 року ДПІ у Зміївському районі на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000062310/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила Районному КП «Зміївське підприємство теплових мереж» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 8405,30 грн., у тому числі: 3550,00 грн. - за основним платежем, 4855,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

15 січня 2007 року ДПІ у Зміївському районі на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032310/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила Районному КП «Зміївське підприємство теплових мереж» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 3385,90 грн., у тому числі: 2569,00 грн. - за основним платежем, 816,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не був виданий припис про заборону здійснення господарської операції з продажу приміщення за адресою: АДРЕСА_1 протягом десяти робочих днів з моменту надходження запиту від позивача, з огляду на що операція вважається узгодженою. Також, суд виходив з того, що позивач не був стороною оспорюваного договору купівлі-продажу від 02 лютого 2006 року, з огляду на що визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 2850,00 грн. та податку на прибуток у розмірі 1769,00 грн. за такою операцією є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту «а» підпункту 8.6.5 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Абзацом 1 підпункту 8.6.5 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податковим органом не був виданий припис про заборону здійснення господарської операції з продажу приміщення за адресою: АДРЕСА_1 балансоутримувачем якого є Районне КП «Зміївське підприємство теплових мереж», протягом десяти робочих днів з моменту надходження запиту від позивача. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів поп6ередніх інстанцій, що оспорювана операція з продажу приміщення за адресою: АДРЕСА_1 вважається узгодженою.

За визначенням, наведеним у пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується умовами договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02 лютого 2006 року, Районне КП «Зміївське підприємство теплових мереж», яке було балансоутримувачем такого приміщення, не було стороною цього договору, продавцем приміщення, а саме: 9/100 частин нежитлового будинку загальною площею 57,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була Зміївська районна рада Харківської області (власник приміщення).

Судами також було встановлено, що кошти від продажу вказаного приміщення надійшли на рахунок районного бюджету у повному обсязі, що підтверджується довідкою Зміївською РДА Харківської області від 05 травня 2006 року № 01-26/555 (арк. справи 26) та довідкою Фінансового управління Зміївської РДА Харківської області від 22 квітня 2009 року № 02-16/502, наданою на запит суду (арк. справи 83).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів поп6ередніх інстанцій, що нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 1769,00 грн. та податку на додану вартість у розмірі 2850,00 грн. за оспорюваною операцією з продажу приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є неправомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Зміївському районі підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна