Ухвала суду № 36638080, 03.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/41730/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Пром»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року

по справі №2а-17002/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Пром» (далі - ТОВ «Техно Пром»)

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва (далі - ДПІ у Подільському районі м.Києва)

за участю Прокуратури Подільського району м.Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

В листопаді 2011р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому ставить питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001202320 та №0001212320 від 03.11.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.02.2012р. позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва №0001202320 та №0001212320 від 03.11.2011р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з висновком суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, з урахуванням уточнень у судовому засіданні, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, відповідача та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Техно Пром" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Технолоджігруп" за період з 01.01.2009р. по 30.06.2011р.

За результатами перевірки складено акт №408/23-205/31244440 від 14.10.2011р., у висновках якого зазначені порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1; п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5; п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого ТОВ "Техно Пром" занижено податок на прибуток, а також п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що спричинило заниження ТОВ "Техно Пром" податку на додану вартість, що підлягає сплати до бюджету.

На підставі вказаного акта відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення №0001212320 та №0001202320 від 03.11.2011р., якими визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, колегія апеляційного суду цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.

Так, в силу приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підстава для бухгалтерського обліку господарських операцій - це наявність первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати перелік обов'язкових реквізитів, а саме: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж положення передбачені й п.2.4 Положень про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на двадцять відсотків від звичайної ціни на такі товари та складається із сум податків, нарахованих платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів, у тому числі при їх імпорті, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Національним класифікатором України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України визначено, що економічна діяльність є процесом виробництва продукції - товарів/послуг - який здійснюється з використанням ресурсів сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, між позивачем та ТОВ "Технолоджігруп" було укладено у спрощений спосіб господарський договір щодо поставки товару для ведення господарської діяльності на підставі рахунків - фактур.

ТОВ "Технопром" було надано протоколи виїмки та вилучення документів, а також надано реєстри документів, по яких проведена ця виїмка, що свідчать про взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Технолоджігруп" за період 01.01.2009р. по 30.06.2011р., тому що до складу податкового кредиту ТОВ "Технопром" включено податок на додану вартість з вартості придбаних товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Технолоджігруп".

Що стосується стана платника ТОВ "Технолоджігруп", то до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Розрахунок комунального податку та податкова декларація з податку доходів фізичних осіб до податкового органу не подавалися, що свідчить про відсутність на підприємстві працюючих.

До того ж, згідно декларації з податку на прибуток за 2009р.- 2011р., на підприємстві відсутня інформація про наявність основних засобів та нематеріальних активів.

Поряд з цим, відповідно до постанови старшого слідчого ДПІ у Києво-Святошинському районі в Київській області майора податкової міліції Свінціцького І.В. від 27.08.2011р., під час розгляду матеріалів кримінальної справи №13-7731 встановлено наступне.

В провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Києво - Святошинському районі перебуває кримінальна справа порушена 21.04.2011р. за ознаками злочинів передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 та ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, являючись організаторами вчинення злочину, вчинений за попередньою змовою групою осіб та за фактом пособництва у вчинені умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.

Під час проведення досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 з метою отримання незаконного доходу від заняття фіктивним підприємництвом, без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності створили в м.Києві ТОВ "Дюплекс" та придбали в м.Бровари Київської області суб'єкт підприємницької діяльності ПП "Ексім Сервіс", які використовували для здійснення незаконної діяльності.

Після придбання ПП "Ексім - Сервіс" і «ТОВ Дуплекс» та використання інших підконтрольним їм суб'єктам фіктивного підприємництва, зокрема ТОВ "Технолоджігруп", ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 для доведення до кінцевого результату свого злочинного плану, будучи співорганізаторами здійснення злочинної діяльності підшукували суб'єктів підприємницької діяльності, які були заінтересовані в проведені безтоварних операцій, з якими від підконтрольних йому вказаних суб'єктів фіктивного підприємництва укладали безтоварні договори на поставку товарів і надання послуг та здійснювали оформлення бухгалтерської документації і податкової звітності, вносячи до неї недостовірні відомості про нібито проведені операції з метою незаконного формування податкового кредиту у реально діючих підприємств, зокрема в ТОВ "Технопром".

Крім того, згідно вироку Дніпровського районного суду м.Києва від 18.08.2010р., директора ТОВ "Технолоджігруп" ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні фіктивного підприємництва ТОВ "Технолоджігруп", тобто злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального Кодексу України.

Будучи допитаним по даній кримінальній справі ОСОБА_4 показав, що до діяльності вказаного підприємства не має ніякого відношення, ніяких договорів, угод не укладав, не підписував та не складав, не підписував ніяких документів податкової звітності.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вказаний вирок набрав законної сили.

Отже, з урахуванням отриманих в ході досудового слідства матеріалів, а також з метою повного всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, було призначено позапланову документальну перевірку ТОВ "Технопром" стосовно дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Технолоджігруп" за період з 01.01.2009р. по 30.06.2011р.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.1 ст.215 Цивільного Кодексу України підстава недійсності правочину - це недодержання в момент вчинення правочину стороною/сторонами встановлених вимог.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у встановленій законом формі та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Дані положення регулюються п.1 ст.203 Цивільного Кодексу України.

В силі приписів ст.228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що в ході перевірки було встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ "Технопром" від контрагента - постачальника ТОВ "Технолоджігруп", що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного Кодексу України дані договори є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного Кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Технолоджігруп", а також безпідставного формування суми податкового зобов'язання, тобто заниження податку на прибуток.

Отже, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Пром» - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов