Постанова № 36636804, 27.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Справа № 804/13057/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Федоренка Р.В.

представника відповідача Колота В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранснафта" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.10.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранснафта» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

1. визнати протиправним і скасувати Наказ Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 46 від 15.07.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпротранснафта»;

2. визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:

- із зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Дніпротранснафта» в Акті від 17.07.2013 року № 47/5/22-306/34827716 «Про результат позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дніпротранснафта», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дорстройсервіс Крим» за лютий, березень 2013 року»;

- щодо внесені у програмне забезпечення - Автоматизована система (АС) «Аудит» відомостей про недійсність правочинів ТОВ «Дніпротранснафта» на підставі Акту від 17.07.2013 року № 47/5/22-306/34827716;

- щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Дніпротранснафта» за лютий, березень 2013 року, а також, внесення змін до Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Акту від 17.07.2013 року № 47/5/22-306/34827716;

3. зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:

- поновити дані показників Автоматизованої системи (АС) «Аудит» та Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відносно ТОВ «Дніпротранснафта», які мались в них до внесення змін на підставі Акту від 17.07.2013 року № 47/5/22-306/34827716.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що відповідач при прийнятті наказу від 15.07.2013 року № 46 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпротранснафта» діяв в супереч вимог чинного законодавства України, яким встановлено порядок та умови проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, а тому наказ на проведення перевірки прийнято неправомірно, не в межах та у спосіб передбачений законом та Конституцією України. Крім того, за результатами проведеної перевірки складено акт від 17.07.2013 року № 47/5/22-306/34827716, на підставі якого, здійснено коригування показників податкової звітності ТОВ «Дніпротранснафта» в Автоматизованій системі (АС) «Аудит» та Автоматизованій інформаційній системі податкового органу АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Позивач вважає вказані дії неправомірними та просить відновити показники податкової звітності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та навів обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення та зазначав, що наказ прийнято в порядку та у спосіб передбачений Податковим кодексом України, а тому підстав для визнання його протиправним немає, акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні норм КАС України та відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранснафта" показники в базі даних не змінювались.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, та дослідивши письмові докази в ній, встановив.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Порядок призначення перевірок та порядок їх проведення органами державної податкової служби визначені главою 8 Податкового кодексу України (статті 75-86).

Приписами п.75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Стаття 78 ПК України, визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок та не містить обмежень у питаннях перевірки та періоду, що перевіряється.

Особливості проведення документальних невиїзних перевірок, визначено ст. 79 Податкового кодексу України. Відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно з п. 79.2 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу ДПС, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи уповноваженому представнику під розписку копії наказу документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Приписами п.79.3 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових документів, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 78.1.1., п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпротранснафта» (код ЄДРПОУ 34827716) зареєстроване, як суб'єкт господарювання 14.02.2007 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради та з 16.02.2007 року, перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській ОДПІ.

26.04.2012 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу ТОВ «Дніпротранснафта» було направлено запит № 15024/10/15.2-28 про надання документів та письмових пояснень, а також, надати завірені копії документів, що підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року, які в подальшому були реалізовані контрагенту ТОВ «Дорстройсервіс Крим» та документальне підтвердження формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року.

Листами від 29.04.2013 року № 2904 та від 07.05.2013 року № 0705, позивачем було направлено на адресу податкового органу копії документів.

21.05.2013 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу ТОВ «Дніпротранснафта» було направлено запит № 15024/10/15.2-28 про надання документів та письмових пояснень, а також, надати завірені копії документів, що підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.03.2013 року по 31.02.2013 року, які в подальшому були реалізовані контрагенту ТОВ «Дорстройсервіс Крим» та документальне підтвердження формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року.

Листами від 22.05.2013 року № 2205 та від 11.05.2013 року № 1106 позивачем було направлено на адресу податкового органу копії документів.

15.07.2013 року керівником Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції, на підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1., 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, був виданий наказ № 46 «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дніпротранснафта».

Згідно пунктів 78.4. та 78.5. ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки, керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За таких обставин, суд вважає, що з урахуванням наявності інформації про факти можливого порушення податкового законодавства, а також, виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, податковий орган на законний підставах прийняв рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі п.п. 78.1.1, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що перевірку проведено з відома директора ТОВ «Дніпротранснафта» Рудєва Володимира Миколайовича.

За результатами перевірки Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією було складено акт від 17.07.2013 року № 47/5/22-306/34827716.

Відповідно до висновків, викладених у вказаному акті, податковим органом виявлено наступні порушення:

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі, коли підтвердження реальності походження товару (робіт,послуг) не можливе зменено податковий кредит за період, що перевіряється, на загальну суму 150453,81 грн., у тому числі по: ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» за грудень 2012 року на загальну суму 37564,64 грн.; ТОВ «Укрнафтохімпродукт» за березень 2013 року на загальну суму 32795,00 грн.; ТОВ «Бітекс» за березень 2013 року на загальну суму 44640,00 грн.; ТОВ «Воан» за січень 2013 року на загальну суму 35454,17 грн. та зменшено податкові зобов'язання за період по ТОВ «Дорстройсервіс Крим», що перевіряється, на загальну суму 160448,91 грн., у тому числі : - за лютий 2013 року на загальну суму 50744,31 грн., березень 2013 року на загальну суму 109704,60 грн.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що порушень з боку відповідача норм ПК України, не було. Відповідачем було направлено запит № 15024/10/15.2-28 про надання документів та письмових пояснень, а також, надання завірених копій документів, що підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року, які в подальшому були реалізовані контрагенту ТОВ «Дорстройсервіс Крим» та документальне підтвердження формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, однак, документи були надіслані не в повному обсязі. Після чого, відповідачем було винесено наказ та повідомлення про проведення перевірки, які були направлені поштою та отриманні позивачем.

Отже, суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, вимогу позивача про визнання протиправним та скасування наказу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції щодо призначення та проведення перевірки, за результатами якої, було складено Акт від 17.07.2013 року № 47/5/22-306/34827716.

Відносно визнання протиправними дій відповідача щодо викладених в акті перевірки обставин, суд зазначає наступне.

Стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас, суд зазначає, що заявляючи вказані позовні вимоги в такий спосіб, позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. При цьому, суд звертає увагу, що захисту підлягають, в силу ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушені або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 п. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами проведеної перевірки відповідачем по вказаним висновкам не приймалися будь-які рішення, зокрема, податкові повідомлення-рішення про визначення податкових (грошових) зобов'язань, та не вчинялися будь-які дії, зокрема, внесення до облікових даних платника податків відомостей про його податкові зобов'язання, враховуючи висновки, які зроблено в акті перевірки.

Таким чином, суд зазначає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймаються відповідне рішення контрольного органу, а тому, оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контрольного органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 10 вересня 2013 року № 21-237а13.

Відносно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача за лютий, березень 2013 року та зобов'язання його відновити їх показники, суд зазначає.

В судовому засіданні було встановлено відсутність фактів відповідних коригувань та вказана обставина про коригування, спростована представником відповідача, шляхом надання копій витягів з АС «Аудит», які містяться в матеріалах справи.

Суд вважає, що підстав для задоволення вказаних позовних вимог у суду не має, як і немає підстав для зобов'язання відповідача поновити показники в Автоматизованій системі «Аудит».

Таким чином, судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про коригування показників податкової звітності ТОВ «Дніпротранснафта» за лютий та березень 2013 року.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача було надано додаткові документи щодо ведення їх господарської діяльності, з цього приводу, суд зазначає, що відповідні документи судом під час розгляду справи не враховувались, у зв'язку з тим, що вони не стосуються предмету спору та не підтверджують протиправності дій відповідача щодо призначення та проведення відповідної перевірки, винесення наказу та акту.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати, понесені ТОВ «Дніпротранснафта», не повертаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранснафта" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька