Ухвала суду № 36636735, 14.01.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"14" січня 2014 р. Справа № 806/1343/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

представника позивача Клинчука І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.02.2013 року № 0000052200, яким товариству донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 196862,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 59748,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000042200, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59241,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 14810,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно збільшено валовий дохід на підставі кредиторської заборгованості перед ОСОБА_4, оскільки строк позовної давності не сплив. Валові витрати сформовані на підставі первинних документів та на підставі реальних господарських операцій, за наслідками яких позивачем отримано товари та послуги. Також вказує на те, що відповідачем безпідставно визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки податковий кредит сформовано відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 19.02.2013 року №0000052200 та №0000042200.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не віднесено до складу волового доходу кредиторську заборгованість, по якій закінчився строк позовної давності перед ФОП ОСОБА_4 Також вказує на безпідставне формування валових витрат та податкового кредиту з ТОВ "Консалтінг Компані", ТОВ "Спецагроресурс" та ФОП ОСОБА_5 з підстав недоведеності дійсності господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив відмовити в задоволенні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що уповноваженими особами Коростенської ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Альфа" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року. За результатами якої було складено Акт № 16/22-01/13579496 від 08.01.2013 року, на який позивачем були подані № 337 від 14.01.2013 року.

Враховуючі подані заперечення, Коростенською ОДПІ була призначена та проведена позапланова виїзна перевірка товариства з питань, викладених у запереченні до Акта планової перевірки.

За результатами позапланової перевірки складено акт № 157/22-01/13579496 від 04.02.2013 року, яким зокрема зафіксовано наступні порушення:

- п. 50.1 ст. 50, п. 102.1 ст. 102, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2. та п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого платником було занижено податок на прибуток на суму 196862,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2012 року в сумі 283143,00 грн.;

- п. 198.1, п.198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість на загальну суму 59241,00 грн.

19.02.2013 року Коростенською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем:

- № 0000052200 - податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 256610,00 грн. (основний платіж - 196862 грн., штрафні санкції - 59748 грн.);

- № 0000042200 - податок на додану вартість у розмірі 74051,00 грн. (основний платіж - 59241 грн., штрафні санкції - 14810 грн.)

До вказаних висновків податковий орган прийшов з підстав закінчення строку позовної давності кредиторської заборгованості перед ФОП ОСОБА_4, внаслідок чого позивач зобов'язаний включити її до складу валового доходу. Також не прийнято до складу валових витрат та податкового кредиту витрати за операціями з ТОВ "Консалтінг Компані", ТОВ "Спецагроресурс" та ФОП ОСОБА_6 з підстав їх непідтвердження.

Зокрема, перевіркою встановлено, що платником до показників поданої підприємством Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року в рядок 03 ІД "інші доходи" не включено безнадійну заборгованість у розмірі 283143 грн., що фактично призвело до заниження доходу ТОВ "Альфа" на вище вказану суму. Це порушення виникло в зв'язку із тим, що підприємство не оплатило вчасно надані, згідно договору від 02.01.2008 року з підприємцем ОСОБА_4 послуги з оренди транспортних засобів. Отже, згідно із положеннями пп. 14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу України, вказана заборгованість є безнадійною заборгованістю, відповідно ТОВ "Альфа", в порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України занизило доход в 1 півріччі 2012 року, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування, на загальну суму 310497,00 грн. Крім того, в акті перевірки від 04.02.2013 року № 157/22-01/13579496 зазначено, що ТОВ "Альфа" не визначило податкові зобов'язання з ПДВ на вартість безоплатно отриманих послуг в сумі 310499,92 грн., у зв'язку із чим, в порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, занизило податкові зобов'язання за червень 2012 року на суму 51750 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо безпідставності вказаних висновків відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до п. 14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно норм ст. 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності для звернення в суд становить три роки.

Статтею 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно п.п. 159.1.5 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України якщо в наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує (відновлює) витрати на суму такої заборгованості за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Суд встановив, що кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_4, почала обліковуватись в бухгалтерському обліку підприємства з 30.06.2009 року, тобто датою відліку строку позовної давності по вказаній заборгованості є дата 30.06.2009 року. Трьохрічний строк позовної давності закінчується 30.06.2012 року. Проте, як вбачається з виписок з особового рахунку, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей підприємства по рахунку 68.5. в 1 кварталі 2012 року ТОВ "Альфа" провела оплату за надані в попередні податкові періоди послуги з оренди автотранспорту на користь ФОП ОСОБА_4

Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 14.08.2013 року встановлено, що заборгованість ТОВ "Альфа" перед ФОП ОСОБА_4 в сумі 283143 грн. погашена, тобто позивачем були понесені "інші витрати від звичайної діяльності та інші операційні витрати" в І кварталі 2012 року.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що включення в 1 кварталі 2012 року в Декларацію з податку на прибуток підприємства витрат на суму 283143,00 грн., понесених в зв'язку із оплатою наданих товарів, послуг ФОП ОСОБА_4, по яким існувала кредиторська заборгованість є правомірним.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З головної книги підприємства за 2011рік, зокрема із записів по бухгалтерському рахунку 93.2 «Витрати на збут, що не входять до складу валових», операції із ФОП ОСОБА_5 у 3-4 кварталах 2011 року на суму 17966,0 грн., не включались до складу витрат ТОВ "Альфа", які підлягали декларуванню.

Суд встановив, що між позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладено договір від 02.01.2012 року про надання послуг, а саме обслуговування та ремонт холодильного обладнання. Виконання умов договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт від 18.07.12, 10.07.12, 04.07.12, 05.09.12. Позивачем проведено розрахунок, про що свідчать платіжні доручення. Також про отримання послуг свідчить головна книга за 2011 рік, оборотно-сальдові відомості по рахунку 93.2.

З 01.01.2012 року норми пп. 139.1.12 ст. 139 Податкового кодексу України, на порушення яких в Акті перевірки посилаються працівники податкового органу, втратили чинність. Тому позивач, віднісши до складу витрат витрати по оплаті послуг, наданих ФОП ОСОБА_5 у 3 кварталі 2012р. на суму 4762 грн., не порушив вимоги пп. 139.1.12 ст. 139 Податкового кодексу України, оскільки вказаний підпункт втратив чинність на момент господарських взаємовідносин. До того ж правомірність віднесення до складу витрат 4762 грн. підтверджується актами здачі-прийняття робіт, платіжними дорученнями, які засвідчують факт проведення господарської операції, понесення витрат.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ "Альфа" на порушення вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, безпідставно віднесло до складу витрат витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Консалтінг Компані", в результаті чого завищено собівартість реалізованого товару на суму 27590,00 грн. за 3 квартал 2011 року, та товарів від ТОВ "Спецагроресурс", в результаті чого завищено собівартість реалізованого товару за 9 місяців 2012 року на суму 9863,00 грн., а також, в порушення вимог п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, завищило податковий кредит за липень-серпень 2011 року по операціям з ТОВ "Консалтінг Компані" на суму 5518,00 грн. та за вересень 2012 року по операції з ТОВ "Спецагроресурс" на 1973,00 грн.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд встановив, що між позивачем та ТОВ "Консалтінг Компані" укладено договір купівлі-продажу № 0505 від 05.05.2011 року. На підставі вказаного договору позивачем отримано четвертини курячі, що підтверджується видатковими накладними № КК-0366 від 05.07.2011 року, № КК-0376 від 15.07.2011 року, № КК-0460 від 19.08.2011 року. Від контрагента отримано податкові накладні від 04.07.2011 року № 2, від 15.07.2011 року № 14, від 19.08.2011 року № 101. Розрахунки проведено, про що свідчать платіжні доручення № 511 від 04.07.2011 року, № 564 від 15.07.2011 року, № 685 від 19.08.2011 року. Також наявні подорожні листи, що підтверджують транспортування товару.

Дійсно, у ТОВ "Консалтінг Компані" 19.12.2011 року анульовано свідоцтво платника ПДВ, проте господарські операції здійснювалися та податкова накладна виписувалася в ІІІ кварталі 2011 року.

07.09.2012 року між позивачем та ТОВ "Спецагроресурс" укладено договір № 07/09-1, на підставі якого отримано товар - фарш, котлети, про що свідчать видаткова накладна та рахунком-фактурою № 90711 від 07.09.2012 року. Від контрагента отримана податкова накладна від 07.09.2012 року № 90711 на суму ПДВ 1972,67 грн. Згідно платіжного доручення № 965 від 25.09.2012 року розрахунки за товар проведено. За фактом транспортування оформлена товарно-транспортна накладна від 07.09.2012 року.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту та формування валових витрат. В даному випадку при придбанні товару, кожна оподаткована господарська операція належно оформлена, податкова накладна також оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Реальне настання правових наслідків за угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти виконують повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та поставці товарів.

Результати перевірки контрагентів позивача, наявність та/або відсутність контрагентів за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу валових витрат та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

Згідно із висновком судово-економічної експертизи, порушення, викладені у висновках Актів перевірок № 16/22-01/13579496 від 08.01.2013 року та № 157/22-01/13579496 від 04.02.2013 року, щодо невірного визначення ТОВ "Альфа" суми витрат, які формують собівартість реалізованих товарів на суму 290821,00 грн., документально та нормативно не підтверджені.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас частиною четвертою статті 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Частина 4 ст. 72 КАС України встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Що стосується постанови Коростенського міськрайонного суду від 28.01.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ "Альфа" ОСОБА_7, то суд не може посилатися на неї, оскільки не встановлено, що порушено податковий облік саме з підстав, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки, на підставі якої були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування податкового кредиту та валових витрат та протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" січня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа" вул.Шатрищанська,69, м.Коростень, Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Коротуна, 3, м.Коростень, Коростенський район, Житомирська область,11500