Ухвала суду № 36636677, 20.12.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

Справа № 819/1281/13-a

20 грудня 2013 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н.І.,

представника позивача - Пителя Т.І.,

представника відповідача - Пинчука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до Відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції про скасування акту опису й арешту квартири від 07.06.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулись до суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції, в якому порушували питання про: визнання неправомірним дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції Бродяка Р. В. щодо складення акту опису та арешту квартири №2 в будинку №58-Б по вул.Д.Галицького в смт. Підволочиську, скасування акту опису й арешту квартири від 07.06.2012 року або зобов'язання усунути порушення шляхом виключення квартири з акту опису й арешту.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року, до початку розгляду справи по суті, - було задоволено заяву представника Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та залишено позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог позивачів про визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції Бродяка Р. В. щодо складення акту опису та арешту квартири №2 в будинку №58-Б по вул.Д.Галицького в смт. Підволочиську.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року провадження в даній адміністративній справі №819/1281/13-а було зупинено - до набрання законної сили ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 червня 2013 року у справі №4-с/604/3/13.

А ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 року провадження в даній адміністративній справі - поновлено.

В судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2013 року, представник позивачів позовні вимоги підтримав, надавав пояснення аналогічні викладеному в позові, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Просив позовні вимоги про скасування акту опису та арешту квартири №2 в будинку №58-Б по вул.Д.Галицького в смт. Підволочиську - задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на наведене у письмових запереченнях. Додатково пояснив суду, що виконавчі дії по складенню оскаржуваного позивачем акту, хоч і здійснювалось в рамках зведеного виконавчого провадження, однак, такі дії були спрямовані саме на виконання лише конкретного судового рішення, постановленого у цивільній справі. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній адміністративній справі - підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім цього, пунктом 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» встановлено, що суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

В той же час, розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

До цивільної юрисдикції належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 року №5, від 14.09. 2012 року №10 та від 30.09.2013 року №14) - визначено, що юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами - до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, необхідно визначати з урахуванням юрисдикції суду, до якого належить суд, який видав виконавчий документ, та статусу позивача як сторони у виконавчому провадженні. У разі коли у зведеному виконавчому провадженні об'єднані виконавчі провадження з примусового виконання рішень, виданих виключно господарськими чи цивільними судами, рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби сторони можуть оскаржити відповідно до господарського чи цивільного суду.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у Довідці про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби від 05.04.2012 року.

Судом встановлено, що 07.06.2012 року складення акту опису та арешту квартири №2 в будинку №58-Б по вул.Д.Галицького в смт. Підволочиську державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції Бродяка Р. В. хоча і відбувалось в межах зведеного виконавчого провадження, проте здійснювалось - лише безпосередньо на виконання саме виконавчого листа №2-347, виданого 20.08.2010 року Підволочиським районним судом Тернопільської області на виконання рішення цього ж суду від 12.07.2010 року, яке було постановлене в порядку цивільного судочинства, та за яким позивач - є стягувачем.

До цього ж слід зазначити, що вищенаведеним пунктом 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 року №5, від 14.09. 2012 року №10 та від 30.09.2013 року №14) - роз'яснено, що розгляд спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби в рамках виконавчого провадження, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження, але оскаржується рішення, дія чи бездіяльність, що стосується лише конкретного виконавчого провадження, - належить до компетенції суду, яким ухвалено рішення, що перебуває на виконанні, якщо не встановлено іншого, виключного порядку їх оскарження, та з урахуванням роз'яснень, даних у пункті 2 цієї Постанови.

У розумінні статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами - у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

З огляду на викладене, - суд приходить до висновку про те, що позивач, хоч і є стягувачем у виконавчому провадженні, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження, проте, у даному позові, посилаючись на неправомірність дій та рішень органу державної виконавчої служби у відповідному виконавчому провадженні, - оскаржує саме акт державного виконавця, який складений виключно на виконання виконавчого листа, виданого за рішенням суду, яке ухвалене за правилами цивільного судочинства, - то даний спір, відповідно, має розглядатися саме тим судом, який видав відповідний виконавчий лист - Підволочиським районним судом Тернопільської області, що в свою чергу виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої вказаної статті якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі.

При цьому суд роз'яснює позивачу його право звернутися з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 157, 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у даній адміністративній справі 819/1281/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до Відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції про скасування акту опису й арешту квартири від 07.06.2012 року - закрити.

2. Копію ухвали направити сторонам та третім особам у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у порядок і строк, передбачений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Ухвала в повному обсязі складена 24.12.2013 року/.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

/вступна та резолютивна частини/

Справа № 819/1281/13-a

20 грудня 2013 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н.І.,

представника позивача - Пителя Т.І.,

представника відповідача - Пинчука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до Відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції про скасування акту опису й арешту квартири від 07.06.2012 року, -

керуючись статтями 157, 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у даній адміністративній справі 819/1281/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до Відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції про скасування акту опису й арешту квартири від 07.06.2012 року - закрити.

2. Копію ухвали направити сторонам та третій особі у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у порядок і строк, передбачений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

/У відповідності до положень частин 3, 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст ухвали буде виготовлений та підписаний протягом п'яти днів/.

Суддя Хрущ В. Л.