Ухвала суду № 36636498, 14.01.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"14" січня 2014 р. Справа № 916/2770/13

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Філончук Т.М.

(склад колегії суддів сформовано розпорядженням голови суду № 29 від 13.01.2014р.)

За участю представника ТОВ „Альпек" - Недялкова О.О., довіреність б/н від 12.11.2013р.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство ТОВ „Альпек" в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду Одеської області від 12.11.2013р.

у справі № 916/2770/13

про банкрутство ТОВ „Альпек"

Відповідно до ст.ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2013р. за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ „Альпек", на підставі ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Альпек". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області провести позапланову перевірку ТОВ „Альпек" згідно приписів ст. 78 п. 78.1.7 Податкового кодексу України та надати відповідний акт до господарського суду Одеської області.

Постановою господарського суду Одеської області від 12.11.2013р. (суддя Лепеха Г.А.) визнано ТОВ „Альпек" банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Кириленко А.А., якого зобов'язано в п'ятиденний строк подати оголошення про визнання ТОВ „Альпек" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційному друкованому органі (газети „Голос України" чи „Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів, та провести ліквідаційні заходи, відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та провести інші ліквідаційні заходи та після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс в порядку ст. 46 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду від 12.11.2013р., Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а провадження по справі № 916/2770/13 припинити, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 38, 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 60 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України. Крім того, скаржник зазначає, що визнаючи боржника банкрутом господарським судом першої інстанції не перевірено належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неспроможності; ліквідаційною комісією боржника був порушений порядок добровільної ліквідації.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Альпек" вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесеною з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

До початку розгляду справи, представник скаржника звернувся із клопотанням від 18.12.2013р. № 4918/9/26-55-10-02, в якому останній просить відізвати апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Одеської області від 12.11.2013р., на підставі ГПК України, в задоволенні якого судова колегія за правилами ст.ст. 22 , 100 ГПК України відмовляє, оскільки представника скаржника Демченко Л.Д. не уповноважено здійснювати таку процесуальну дію, згідно довіреності від 08.07.2013р. № 518/9/26-55-10-09. При цьому, відповідно до приписів ст. 100 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови, з посиланням на ст. 100 ГПК України.

Інші представники сторін у справі про банкрутство ТОВ „Альпек" в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та призначено розгляд справи.

Однак судова колегія вважає, що апеляційне провадження по цій справі було порушено помилково з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Статтею 1 „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство) передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності-боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство.

При цьому, відповідно до приписів ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Пункт 1 ст. 23 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

У зв'язку із викладеним судова колегія також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами своїх вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами до боржника заяв із вимогами до банкрута в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

На підставі вищезазначеного, та виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку - Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство.

Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної за ознаками ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів звернення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку та відсутність посилання на наявність таких вимог в апеляційній скарзі, податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ „Альпек", а тому й не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку постанови господарського суду Одеської області від 12.11.2013р.

У відповідності до п. 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012р. № 3), у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій постанові господарського суду від 12.11.2013р. про визнання ТОВ „Альпек" банкрутом питання про права і обов'язки органу Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в розумінні ст. 91 ГПК України, не вирішувались. Звідси, Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, не будучи стороною та учасником провадження у справі про банкрутство, не набула права на апеляційне оскарження постанови господарського суду Одеської області від 12.11.2013р.

Проте, набувши відповідного статусу, заявник не позбавлений можливості на оскарження, у подальшому процесуальних актів у даній справі.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Одеської області від 12.11.2013р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Одеської області від 12.11.2013р. по справі № 916/2770/13 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - припинити.

Головуючий суддя Воронюк О.Л.

Суддя Єрмілов Г.А.

Суддя Лашин В.В.