Постанова № 36636071, 17.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 804/15327/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Євраз Баглійкокс" до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» 19 листопада 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2013 № 110010000/2013/00275;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2013 № 110010000/2013/600293/1;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області про повернення ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі - 94252,03 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 19.12.2012 між Компанією «Carbo Chemicals Group GmbH» (Німеччина) та ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» укладено контракт № 12-24/12 на поставку коксівного вугілля. Декларантом позивача 03.10.2013 було пред'явлено до Дніпропетровської митниці Міндоходів для митного контролю та митного оформлення товар: «Вугілля кам'яне (вугільний концентрат) бітумінозне, фракція 0 - 50 мм (hard coal). Вага: 850,42 тн. Зміст: зольність -7,80 %; зміст вологи - 10,8 %; сіра - 0,42 %, гранична теплота згоряння (у перерахунку на вологу без мінеральну основу 297163/кг - 7 092,124 калл./кг, граничний вміст летких речовин (у перерахунку на суху без мінеральну основу) - 23,98 %». Однак, Дніпропетровською митницею Міндоходів було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2013 № 110010000/2013/600293/1 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2013 № 110010000/2013/00275, які на думку позивача є безпідставними.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на наступне. Так, на думку ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» ціна товару згідно контракту становить 124 161,32 євро (1341257,63 грн. за курсом перерахунку - 10,80254), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 146,00 (1 586,38 грн.), що підтверджується доповненням від 27.08.2013 № 11 до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12, інвойсом від 27.09.2013 № RЕ-К/2013/076, експортною митною декларацією Польщі від 27.09.2013 № 13РL331030Е0179223. Відповідно до пункту 1.1 доповнення від 27.08.2013 № 11 до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12 здійснювалась поставка товару за ціною - 146,00 євро за одну метричну тону на умовах поставки DAР ст. Ізов згідно «Інкотермс - 2010». Отже, позивач вважає, що виходячи з вимог статті 49 Митного кодексу України та умов поставки DAР ст. Ізов згідно «Інкотермс-2010», а також у зв'язку з тим, що місцем поставки є станція на польсько-українському кордоні, то транспортні витрати до митної вартості задекларованого товару не включаються. Таким чином, контрактна вартість товару становить його митну вартість, витрати на транспортування закладені у ціні контракту.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень представник Дніпропетровської митниці Міндоходів посилалась на наступне. В результаті митного контролю встановлено: додаток 11 до договору 12-24/12 від 19.12.2012 містить якісні показники товару (зольність - 8,5%; вміст вологи - 11%; сіра - 0,75%, граничний вміст летких речовин (у перерахунку на суху без мінеральну основу) -26%), які не відповідають якісним показникам у сертифікаті якості на дану партію товару (зольність - 7,26%; вміст вологи - 10,6%; сіра - 0,42%, гранична теплота згоряння (у перерахунку на вологу без мінеральну основу) 28785 kJ/kg - 6869,925 ккал./кг, граничний вміст летких речовин (у перерахунку на суху без мінеральну основу) - 24,61%). Проведено консультації декларанта з митним органом. За МД 110010000/2013/006722 від 03.10.2013 декларантом не надано жодного документа для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно сформованого 03.10.2013 переліку документів. Зазначення в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості 02.10.2013 в якості дати формування переліку додаткових документів є технічною помилкою. Митні формальності стосовно заявленого товару здійснювались 03.10.2013.

Також представник відповідача зазначала, що за результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за МД від 03.10.2013 № 110010000/2013/006722 згенеровано обов'язкову форму контролю «контроль правильності митної вартості товарів. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів», що відповідає п.6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Закон України від 15.02.2011 № 3018-УІ) - «митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки». Отже, відповідач зазначає, що у зв'язку з наявними розбіжностями, відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-6 - за ціною договору щодо подібних товарів, з урахуванням наявної у митного органу інформації за МД від 29.09.2013 №110010000/2013/006578, МД від 30.09.2013 №110010000/2013/006593, становить - 0,197 ЄВРО/кг.

Представник третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 12 грудня 2013 року надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

У відзиві на позовну заяву представник третьої особи зазначив, що до Головного управління не надходили висновки від Дніпропетровської митниці, на підставі яких перераховуються спірні кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку і саме з цього приводу, повернення ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» з бюджету надмірно сплачених обов'язкових платежів є неможливим.

Відповідно ч.ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене судом було ухвалено перейти в письмове провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2012 між Компанією «Carbo Chemicals Group GmbH» (Німеччина) та ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» укладено контракт № 12-24/12 на поставку коксівного вугілля.

Відповідно до пункту 1.1 контракту від 19.12.2012 № 12-24/12 найменування, кількість, реквізити вантажовідправників та вантажоотримувачів, строки поставки вказуються у додатках, які є складовою та невід'ємною частиною даного контракту.

Згідно пункту 2.1 контракту від 19.12.2012 № 12-24/12 ціна товару встановлюється згідно із правилами інтерпретації міжнародних комерційних термінів «Інкотермс-2010» і зазначається в додатках до даного контракту в євро за одну метричну тону товару.

Відповідно до пункту 1.1 доповнення від 27.08.2013 № 11 здійснювалась поставка товару - вугілля коксівне (hard coal) фр. 0 - 50 мм - 146,00 євро за одну метричну тону на умовах поставки DAP ст. Ізов згідно «Інкотермс-2010».

ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» 03.10.2013 було пред'явлено до Дніпропетровської митниці для митного контролю та митного оформлення товар: «Вугілля кам'яне (вугільний концентрат) бітумінозне, фракція 0 - 50 мм (hard coal). Вага: 850,42 тн. Зміст: зольність -7,80 %; зміст вологи - 10,8 %; сіра - 0,42 %, гранична теплота згоряння (у перерахунку на вологу без мінеральну основу 297163/кг - 7 092,124 калл./кг, граничний вміст летких речовин (у перерахунку на суху без мінеральну основу) - 23,98 %».

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачем 03.10.2013 разом із МД № 110010000/2013/006722 до митного оформлення для підтвердження митної вартості задекларованого товару подано такі документи:

- декларація митної вартості (далі - ДМВ) від 03.10.2013 № 110010000/2013/006722;

- зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 № 12-24/12;

- доповнення від 27.08.2013 № 11 від до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12;

- інвойс від 27.09.2013 № RЕ-К/2013/076;

- накладні УМВС від 27.09.2013 №№ 42230, 42231, 42232, 42233, 42234, 42235, 42236, 42237, 42238, 42239, 42240, 42241, 42242 та 42243.

Згідно МД від 03.10.2013 № 110010000/2013/006722 до митного контролю та митного оформлення позивачем подано товар - вугілля у кількості 850 420 кг (вага нетто), що підтверджується доповненням від 27.08.2013 № 11 від до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12, інвойсом від 27.09.2013 № RЕ-К/2013/076, накладними УМВС від 27.09.2013 №№ 42230, 42231, 42232, 42233, 42234, 42235, 42236, 42237, 42238, 42239, 42240, 42241, 42242 та 42243, сертифікатом якості від 02.10.2013 № 03678/2013/1/LUA/FIS, сертифікатом про походження від 27.09.2013 року № PL/MF/АG 0250616, експортною митною декларацією Польщі від 27.09.2013 № 13РL331030Е0179223.

Ціна товару згідно контракту становить 124 161,32 євро (1 341 257,63 грн. за курсом перерахунку - 10,80254), тобто ціна товару за 1 тонну складає - 146,00 євро (1 586,38 грн.), що підтверджується доповненням від 27.08.2013 № 11 до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12, інвойсом від 27.09.2013 № RЕ-К/2013/076, експортною митною декларацією Польщі від 27.09.2013 № 13РL331030Е0179223.

У відповідності до пункту 1.5 доповнення від 27.08.2013 № 11 до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12, якість товару становить:

Вміст води, Wrt - 11,0 % max

Зольність, Аd - 8,5 % max

Леткі речовини, V daf - 26,0 % max

Сірка, Sd - 0,75 % max.

Отже, суд зазначає, що максимальний показник вмісту води становить - 11,00 %, зольності - 8,5 %, летких речовин - 26,0 %, сірки - 0,75 %. Тобто, показники вмісту води, зольності, летких речовин та сірки є максимальними та мають становити не більше, ніж вищевказані.

Згідно із сертифікатом якості від 02.10.2013 № 03678/2013/1/LUA/FIS, яким підтверджено, що контроль якості товару проведено, результати фізико - хімічного аналізу становлять:

Вміст вологи Wrt, % 10,8

Зольність Аd, % 7,8

Леткі речовини V daf, % 23,98

Сірка Sd, % 0,42.

Таким чином суд вважає, що в результаті проведеного контролю якості поставлений товар відповідає якісним характеристикам, визначеним доповненням від 27.08.2013 № 11 до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12. Задекларований товар також може бути ідентифікований із товаром, за яким видано сертифікат, за вагою (850,42 тон) та номерами вагонів (номери яких вказано у сертифікаті якості та у залізничних накладних).

Судом встановлено, що у зв'язку з наявними розбіжностями, відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-6 - за ціною договору щодо подібних товарів, з урахуванням наявної у митного органу інформації за МД від 29.09.2013 №110010000/2013/006578, МД від 30.09.2013 №110010000/2013/006593, становить - 0,197 ЄВРО/кг.

При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Також посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Митного кодексу.

Відповідач, здійснивши коригування митної вартості в розрахунку - 197,00 євро (2140,53 грн.) за 1 тонну товару, збільшив митну вартість задекларованого позивачем товару з 1 349 097,67 грн. до 1 820 357,81 грн., тобто різниця між скорегованою відповідачем та задекларованою позивачем митною вартістю становить 471 260,20 грн., а сума надмірно сплаченого ПДВ - 94252,04 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 06.10.2013 № 110010000/2013/00275.

Частиною 1 статті 24 Митного кодексу України визначено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що рахунок-фактури (invoice) це документ, який в обов'язковому порядку супроводжує товари, які переміщуються через митний кордон України. Рахунок-фактури повинен містити інформацію щодо відправника та отримувача (найменування, адреси та банківські реквізити), дані про товари (найменування, вартість за одиницю, кількість, загальну вартість платежу), умови поставки товару. Зазначений документ використовується для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди та є одним з основних документів для визначення митної вартості переміщуваних товарів.

З огляду викладене вище, суд приходить до висновку, що подані ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» разом із МД № 110010000/2013/006722 до митного оформлення для підтвердження митної вартості задекларованого товару документи, а саме: декларація митної вартості (далі - ДМВ) від 03.10.2013 № 110010000/2013/006722; зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2012 № 12-24/12; доповнення від 27.08.2013 № 11 до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12; інвойс від 27.09.2013 № RЕ-К/2013/076; накладні УМВС від 27.09.2013 №№ 42230, 42231, 42232, 42233, 42234, 42235, 42236, 42237, 42238, 42239, 42240, 42241, 42242 та 42243, є документами, які підтверджують митну вартість товарів в розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною 3 пункту 1 Приміток до статті 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що якщо митна адміністрація не в змозі прийняти контрактної вартості без подальшого запиту, вона повинна надати імпортеру можливість надати таку додаткову детальну інформацію, яка може бути необхідною, для того, щоб вивчити обставини навколо продажу. У цьому зв'язку митна адміністрація повинна бути готовою до вивчення відповідних аспектів операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну.

Відповідно до Стандартного правила 3.16 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (дата набрання чинності для України -15.09.2011) на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства.

Стандартним правилом 6.2 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 передбачено, що митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Отже, суд вважає, що відповідач, витребуючи додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, не дослідив особливостей зовнішньоекономічної операції та задекларованого товару. Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) та рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) контрактом від 19.12.2012 № 12-24/12 не передбачено. Про відсутність відповідних платежів декларант повідомив відповідача під час ознайомлення з переліком витребуваних документів, про що і вчинив запис на ДМВ. Відповідач витребував ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, разом з тим, не мотивувавши яким чином у зовнішньоекономічній операції з купівлі - продажу вугілля може з'явитись такий договір. Копію митної декларації країни відправлення позивачем було подано до митного оформлення, що підтверджується графою 44 МД від 03.10.2013 № 110010000/2013/006722.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Проте, оскільки судом було встановлено відсутність розбіжностей у визначенні митної вартості товару ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» у МД № 110010000/2013/006722, суд вважає, що застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості 2-6 - за ціною договору щодо подібних товарів, з урахуванням наявної у митного органу інформації, є безпідставним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з чим, суд вважає, що винесені Дніпропетровською митницею Міндоходів картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2013 № 110010000/2013/00275 та рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2013 № 110010000/2013/600293/1 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Митним кодексом України.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Дніпропетровської митниці надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області про повернення ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі - 94252,03 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Повернення надмірно сплачених коштів здійснюється на підставі статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України та згідно з Порядком повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок № 618).

Згідно п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Тобто, норми митного та податкового законодавства, які регулюють порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, взаємодіють одна з одною.

Суду не надано даних щодо встановлення митним органом податкового боргу у позивача.

Відповідно до пп. 14.1.115, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно пп.17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 2 розділу 2 Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Суд зазначає, що єдиною перешкодою для здійснення відповідачем дій щодо надання висновку про повернення ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надміру сплаченого позивачем податку на додану вартість у розумінні п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України є наявність у платника податків податкового боргу, який підлягає погашенню у першочерговому порядку порівняно з іншими напрямками повернення надміру сплачених коштів. Однак, у позивача податковий борг відсутній.

Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні обмеження для повернення ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надміру сплачених сум грошового зобов'язання, у зв'язку з чим, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання Дніпропетровської митниці надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області про повернення ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 94252,03 грн. - підлягає задоволенню.

Дана правова позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, які викладені в ухвалі від 26 вересня 2013 року у справі К/800/6121/13 (К/800/4084/13).

З приводу зобов'язання Дніпропетровської митниці Міндоходів здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту, то суд вважає, що оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2013 № 110010000/2013/00275 та рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2013 № 110010000/2013/600293/1, прийняті відповідачем протиправно та скасовані судом, то товар, який був заявлений ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» у МД від 03.10.2013 № 110010000/2013/006722 до митного контролю та митного оформлення позивачем за доповненням від 27.08.2013 № 11 до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12, а саме - вугілля у кількості 850 420 кг (вага нетто), повинно бути оформлене Дніпропетровською митницею Міндоходів за ціною контракту.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, суд вважає, що адміністративний позов ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, зобов'язання вчинити дії, підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2013 № 110010000/2013/00275, яка складена Дніпропетровською митницею Міндоходів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 06.10.2013 № 110010000/2013/600293/1.

Зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області про повернення Публічному акціонерному товариству «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 94252,04 грн. (дев'яносто чотири тисячі двісті п'ятдесят дві гривні 04 копійки), шляхом її зарахування на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС».

Зобов'язати Дніпропетровську митницю Міндоходів здійснити митне оформлення за ціною контракту вантажу, а саме «Вугілля кам'яне (вугільний концентрат) бітумінозне, фракція 0 - 50 мм (hard coal). Вага: 850,42 тн. Зміст: зольність -7,80 %; зміст вологи - 10,8 %; сіра - 0,42 %, гранична теплота згоряння (у перерахунку на вологу без мінеральну основу 297163/кг - 7 092,124 калл./кг, граничний вміст летких речовин (у перерахунку на суху без мінеральну основу) - 23,98 %», за доповненням від 27.08.2013 № 11 до контракту від 19.12.2012 № 12-24/12, який був заявлений до митного контролю та митного оформлення Публічним акціонерним товариством «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» у МД від 03.10.2013 № 110010000/2013/006722.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» (код ЄДРПОУ 05393079) судовий збір у розмірі 1885,00 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою. яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Постанова не набрала законної сили 17.12.2013 р. О.Б. Ляшко