Постанова № 36636051, 13.01.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 січня 2014 р. м. Чернівці Справа № 2а-2086/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі Чернівецької області до ВАТ "Чернівцігаз" в особі Сокирянського управління з газопостачання та газифікації про стягнення пені 740,78 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду 25 травня 2010 року адміністративному позові позивач просить суд стягнути з відповідача на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі пеню розмірі 740,78 грн..

В обґрунтування своїх вимог зазначив наступне.

У січні 2010 року, відповідач надав до Фонду відомість, в якій вказав, що найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції за 2009 рік займає дохід, отриманий від розподілення газоподібного палива системою трубопроводів, що відповідає коду 40.20.2 згідно КВЕД, а не проведення газопровідних робіт (код згідно КВЕД 45.3.3), а отже фактично переважає вид економічної діяльності – розподілення газоподібного палива системою трубопроводів, якому відповідає страховий тариф 0,72% та звернувся з заявою про зміну страхового тарифу відповідно до основного виду діяльності.

25 лютого 2010р. у відповідача проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період фінансово-господарської діяльності підприємства з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. та складено акт від 25.02.2010 року № 21. Відповідач від підписання акту відмовився.

В даний акт включено результати перевірки по акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 02 липня 2009 року №58, який складено за підсумками перевірки відповідача за період з 01.07.2008 року по 01 квітня 2009 року.

В результаті проведеної перевірки було встановлено, що відповідач здійснював сплату поточних сум страхових внесків відповідно до встановленого тарифу, але у зв’язку з тим, що маючи несплачені суми недоїмки у розмірі - 8299,83 грн. та пені - 555,01 грн., згідно попереднього акту перевірки від 02.07.2009 року №58, відділення Фонду, керуючись п. 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду, зарахувало поточні суми страхових внесків шляхом перерозподілу таких сплачених сум в рахунок сплати зазначеної недоїмки, у порядку календарної черговості її виникнення. В результаті чого, виникла недоїмка в сумі 8117,91 грн., та нарахована пеня в сумі 740,78 грн.

У зв’язку з несплатою заборгованості зі страхових внесків відділення Фонду звернулося з позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду, постановою якого 30 листопада 2009 року задоволено позов про стягнення заборгованості по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 8854,84 грн., а саме: 8299,83 грн. – недоїмки, та 551,01 грн. – пені.

Таким чином, на момент подання позовної заяви до суду, сума заборгованості складає 740,78 грн. –пені.

В судовому засіданні представником відповідача 16.06.2010р. було подано заперечення за Вих. № 01/595 від 16.06.2010р , в якому просив суд, відмовити в задоволені позовних вимог у зв'язку з наступних причин.

Позивачем, у позовній заяві вказується, що за період, який перевірявся , а саме з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, відповідно до Акту, порушень щодо сплати страхових сум не виявлено. Однак позивач вказує, що ним включено до даного Акту перевірки результати попередньої перевірки, згідно з актом №58 від 02.07.2009 року. При цьому позивач не надає жодного правового обґрунтування вказаним діям.

Крім того, щодо посилання позивача на те, що у відповідача на час проведення перевірки були несплачені суми недоїмки в розмірі 8299,83 грн. та пені в сумі 551,01 грн. згідно попереднього акту перевірки від 02.07.2009 року № 58, є невірним у зв’язку з наступним.

Так, за результатами попереднього акту перевірки №58 від 02.07.2009 року, було нараховано страхові внески у розмірі 8854,84 грн., а саме 8299,83 грн. - недоїмки та пеню у сумі 551,01 грн., які стягнуто з ВАТ «Чернівцігаз» в особі Сокирянського управління з газопостачання та газифікації, згідно з постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року по справі №2а-1357/09/2470.

Однак, ВАТ «Чернівцігаз» в особі Сокирянського управління з газопостачання та газифікації, подало апеляційну скаргу на вище згадану постанову суду від 30.11.2009 року.

Таким чином, постанова суду від 30.11.2009 року, не набрала законної сили, внаслідок чого заборгованість була спірною та не підтвердженою судовим рішенням, а тому були відсутні підстави для ствердження позивачем про наявність недоїмки.

Представник позивача до початку судового розгляду подав суду клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника позивача. Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача подав до початку судового розгляду через канцелярію суду клопотання, в якому просив розглянути справу у порядку письмового провадження, проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву за Вих. №01/595 від 16.06.2010р.

Відповідно із ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення до них, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.

25 лютого 2010 року, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі, було проведено перевірку ВАТ «Чернівцігаз»в особі Соирянського управління з газопостачання та газифікації з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період фінансово-господарської діяльності підприємства з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, та складено акт від 25.02.2010 року № 21.(а.с. 16)

В результаті проведеної перевірки було виявлено фактичні порушення сплати страхових внесків страхувальником до відділення Фонду на суму 8190,63 грн., внаслідок чого було нараховано пеню в розмірі 555,01 грн. (а.с.16).

Також, відповідно до додатку до акту, а саме: співставленню фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими умовами по Сокирянському управлінню з газопостачання та газифікації, вбачається, що за відповідачем рахується сума недоїмки за період квітень-грудень 2009 року, в сумі 8117,91 грн. (а.с.19).

Відповідно до розрахунку суми позову по ВАТ «Чернівцігаз» в особі Сокирянського управління з газопостачання та газифікації, про стягнення заборгованості по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , за відповідачем рахується узгоджена сума заборгованості а саме: недоїмка на суму 8117,91 грн., та сума нарахованої пені в розмірі 740,78 грн.

Наведе вище повністю підтверджується письмовими доказами, які містяться в справі.

Суд погоджується з позицією позивача, що сума боргу зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання належить до стягнення з відповідача з наступних підстав.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105).

Згідно із статтею 5 Закону № 1105 обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.

Відповідно до статей 15, 16, 18 цього Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.

Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105 передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з пунктом 12 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. №1423 та п.4.3. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду основним видом діяльності для підприємства є вид діяльності, який по підсумках минулого року має найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізованої продукції (виконаних робіт, послуг).

Відповідно до п. 4.3. Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.2003 року №68 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів” вид діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних бухгалтерської звітності та звіряється з даними розділу 2 державних статистичних спостережень за формою №1-підприємництво за відповідний минулий рік, що надаються страхувальником.

Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Виходячи із сукупного аналізу зазначених вище норм права, суд вважає правомірною вимогу позивача стягнути з ВАТ "Чернівцігаз" пеню в розмірі 740,78 грн.

При цьому суд вважає безпідставними заперечення відповідача, про те, що під час проведення перевірки ( з 12.03.2010р. по 12.03.2010р.) постанова Чернівецького окружного адміністративного суду, якою було стягнуто страхові внески і пеню з ПАТ "Чернівцігаз," не набрала законної сили, а тому у позивача були відсутні правові підстави на час проведення даної перевірки встановлювати наявність недоїмки. Підставою для такого висновку суду є те, що, насамперед, на день звернення позивача до суду заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 8854, 84 грн., існувала і не була сплачена відповідачем. Також судом було встановлено те, що на даний час вступило в законну силу рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2009р. по справі №2а-1357/09/2470 яким з відповідача стягнено страхові внески та пеню в сумі 8854, 84 грн. ( 8299,83 грн. - недоїмка, 551,01 грн. -пеня) ( а. с. 41-46).

Оскільки сума заборгованості, була підтвердження ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду , а також є непогашеною нарахування по ній пені в сумі 740,78 грн. є правомірним.

Відповідно до п. 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 року № 36, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134, сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки. У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені і штрафних санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи , системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що обставини на які посилається позивач доведені належними доказами, чим дотримався вимог статті 71 КАС України. Зокрема, в частині першій цієї статті зазначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Тому суд дійшов висновку, що даний позов є обґрунтованим і належить до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ВАТ "Чернівцігаз" в особі Сокирянського управління з газопостачання та газифікації на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадках на виробництві та професійних захворювань України у Сокирянському районі пеню в сумі 740,78 грн. на розрахунковий рахунок 37177041000009 в Головному управлінні Державного казначейства України в Чернівецькій області, МФО 856135, код 25077601.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.П.Огородник