Ухвала суду № 36635918, 14.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 січня 2014 р. Справа № 804/814/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправною та скасування вимоги, -

в с т а н о в и в:

13.01.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, в якому просить:

-визнати протиправною вимогу про сплату боргу №Ф-747 від 13.11.2013 р., прийняту Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська;

-скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-747 від 13.11.2013 р., прийняту Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська;

-зобовязати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська утриматися від вчинення певних дій - стягнення податкового боргу за вимогою про сплату боргу №Ф-747 від 13.11.2013 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Як вбачається із змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розмір ставок судового збору визначається ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якої судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

-майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати;

-немайнового майнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 1 січня 2013 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі - 1147 гривень.

Таким чином, мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1720,50 грн., максимальний - 4588 грн., за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 68,82 грн.

Суд звертає увагу, що позовна вимога про скасування вимоги про сплату боргу №Ф-747 від 13.11.2013 р. на суму 6948,22 грн. є майновою. Інші позовні вимоги, заявлені позивачем в адміністративному позові, є немайновими.

Враховуючи, що майнова вимога адміністративного позову складає 6948,22 грн., 2 відсотки з якої є меншими ніж 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, ОСОБА_1 за подання даного адміністративного позову майнового характеру необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 172, 05 грн., що складає 10% від 1720,50 грн. Також ОСОБА_1 за подання даного адміністративного позову немайнового характеру необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 68,82 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до позовної заяви додано копію квитанції №794_9 від 24.12.2013 р. на суму 70,00 грн., оригіналу цієї квитанції суду не надано.

Таким чином, ОСОБА_1 не дотримано вимоги ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні адміністративного позову, а саме: не надано до суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 240,87 грн. (172, 05 грн. + 68,82 грн.).

Крім того, ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником.

Матеріали справи свідчать, що ані ОСОБА_1 ані його представник адміністративний позов не підписали.

Згідно ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.

ОСОБА_1 для усунення недоліків позовної заяви надати строк до 10 лютого 2014 р., а саме:

-надати до суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 240,87 грн. за реквізитами: отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом;

-надати до суду позовну заяву, підписану позивачем або його представником, а також надати підписану копію такої позовної заяви для направлення відповідачу.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені ст. ст. 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський