ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2014 рокум. Ужгород№ 807/4445/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.
за участю представників
позивача: Логойда В.М. (довіреність від 27.12.2013 року)
відповідача: Попельський С.М. (довіреність від 15.10.2013 року № 1084/8/07-01-10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛГ Кабель Україна" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення частково,
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 15 січня 2014 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛГ Кабель Україна" (далі - позивач, ТОВ "ВЛГ Кабель Україна") звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-5) до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Ужгороді), якою просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 15 жовтня 2013 року № 0003452201 (про нарахування суми грошового зобов'язання по пені по валюті у розмірі 17727,36 грн.) частково - в частині суми 3063,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням нарахована пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, податковим органом дата надходження валютної виручки невірно обрахована з дати надходження валюти на поточний рахунок позивача, хоча така надходила на один день раніше на розподільчий рахунок позивача, при цьому, надходження валютної виручки на розподільчий рахунок відповідає нормі ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (якою передбачено зарахування на валютні рахунки в банках), відтак, податковим органом зайво нарахована пеня за один день в загальному розмірі 3063,41 грн. та в цій частині податкове повідомлення - рішення слід визнати протиправним та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 15.10.2013 року № 0003452201 частково - в частині нарахованої суми грошового зобов'язання у розмірі 3063,41 грн.
Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист ДПІ у м. Ужгороді від 14.01.2014 року за № 242/10/07-01-10, а.с.58-62), яким проти позову заперечив та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на відповідальність за ненадходження у встановлені терміни валютної виручки, що передбачена ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зазначаючи при цьому, що датою повернення валютної виручки є дата надходження такої на особистий поточний рахунок резидента, а не дата надходження виручки на розподільчий рахунок банку.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на правомірність та правильність оскарженого податкового повідомлення - рішення, просить суд відмовити в його задоволенні з мотивів, що викладені в запереченні проти позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, проведеною ДПІ у м. Ужгороді виїзною позаплановою документальною перевіркою ТОВ "ВЛГ Кабель Україна" щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків з фірмою "VLG Kabelkereskedelmi KFT" LTD (Угорщина) по контракту № 1/2013 від 22.02.2013 року за період з 22.02.2013 року по 19.09.2013 року (акт ДПІ у м. Ужгороді від 02.10.2013 року № 1207/07-01-22-01/22089093, а.с.8-11) встановлено порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
На підставі акту перевірки, 15 жовтня 2013 року ДПІ у м. Ужгороді прийнято податкові повідомлення - рішення за № 0003452201 (а.с.7), яким ТОВ "ВЛГ Кабель Україна" нараховано суму грошового зобов'язання по "пені по валюті" у розмірі 17727,36 грн.
Податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 15.10.2013 року за № 0003452201 оскаржено в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Закарпатській області (рішенням ГУ Міндоходів у Закарпатській області про результати розгляду скарги від 08.11.2013 року за № 1011/10/07-16-10-05-44 (а.с.16-20) податкове повідомлення - рішення залишено без змін) та до Міністерства доходів і зборів України (рішенням Міністерства доходів і зборів України від 06.12.2013 року за № 16990/6/99-99-10-01-15 (а.с.25-28) податкове повідомлення - рішення залишено без змін).
ТОВ "ВЛГ Кабель Україна", після завершення процедури адміністративного оскарження рішення, звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Ужгороді про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 15.10.2013 року за № 0003452201 частково - в частині суми 3063,41 грн. в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом ДПІ у м. Ужгороді від 02.10.2013 року № 1207/07-01-22-01/22089093, перевіркою встановлено, що при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по контракту за № 1/2013 від 22.02.2013 року, укладеного з фірмою "VLG Kabelkereskedelmi KFT" LTD (Угорщина), відвантажено на користь нерезидента товару на загальну суму 282725,40 долл. США., оплата за відвантажену продукцію від нерезидента надійшла порушенням термінів розрахунків, зокрема:
- по ВМД № 305080000/2013/003740 від 02.03.2013 року зарахована на рахунок 04.06.2013 року, граничний термін надходження виручки - 31.05.2013 року;
- по ВМД № 305080000/2013/005255 від 26.03.2013 року зарахована на рахунок 25.06.2013 року, граничний термін надходження виручки - 24.06.2013 року
- по ВМД № 305080000/2013/008209 від 07.05.2013 року зарахована на рахунок 07.08.2013 року та 22.08.2013 року, граничний термін надходження виручки - 05.08.2013 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Обставини щодо правильності визначення суми фінансової санкції у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлені актом прострочення термінів розрахунків та надходження валютної виручки у строки, що вказані в акті перевірки - підтверджені матеріалами справи, позивачем та відповідачем не заперечуються, в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, вказані обставини судом не доказуються. Спірне питання полягає в дотриманні термінів надходжень валютної виручки (дата надходження виручки станом на день надходження на розподільчий чи поточний рахунок)
Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 185), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Частиною 1 ст. 4 Закону 168 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово - кредитний ринок" від 6 листопада 2012 року № 5480- VІ (діє з 16 листопада 2012 року) доповнено ч. 1 ст. 25 Закону України "Про Національний банк України", зокрема, Національному банку України надано надано повноваження щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Пунктом 3 Постанови Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 року за № 475 (зареєстрована в Мінюсті України 16.11.2012 року за № 1921/222333, далі - Постанова НБУ 475) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. ст. 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно п.1.3. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (зареєстрована в Мінюсті України 17.12.2003 року за № 1172/8493, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція 492) клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій (п. 5.2. Інструкції).
Відповідно до п. 5.3. Інструкції 492 на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються, в тому числі, кошти через розподільні рахунки перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами).
Пунктом 4 Ппостанови НБУ 475 встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, для чого, згідно п. 6 Постанови НБУ 475, уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (далі -розподільчий рахунок).
Згідно п.3 загальних положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (затверджена постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 року за № 280, зареєстрована в Мінюсті України 26.07.2004 року за № 919/9518, далі - Інструкція 280), ця Інструкція встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями. За рахунками Плану рахунків відображаються операції, що визначені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідно до їх економічної суті. Згідно класу 2 "Операції з клієнтами" Плану рахунків рахунок 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" призначено для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень.
Із аналізу вказаних норм випливає, що датою зарахування валютної виручки резидента є дата зарахування її на відповідний розподільчий рахунок суб'єкта господарювання. Подальші операції уповноваженого банку з грошовими коштами, які надійшли на ім'я позивача на виконання укладених позивачем з іноземними контрагентами контрактів, здійснюються вже після первинного надходження виручки від іноземного контрагента на розподільчий рахунок резидента (в даному випадку позивача) на території України і не можуть вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів, оскільки такі кошти вже знаходились на рахунку суб'єкта господарювання (позивача) на території України.
Надходження валютних коштів на розподільчий рахунок ТОВ "ВЛГ Кабель Україна" за № 26033246080002 (валюта USD) та дати надходження виручки на розподільчий рахунок підтверджується банківськими виписками ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с.33-43).
Згідно виписок з розподільчого рахунку позивача, за кредитом рахунку Позивачу проведено 100% суми надходжень валютної виручки за контрактом, яка сплачувалась Позивачу на виконання контракту контрагентом позивача - нерезидентом, та вже після первинного надходження грошових коштів на розподільчий рахунок позивача уповноважений банк на виконання законодавства України розпочинав обов'язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки позивача від продажу товарів за зовнішньоекономічним контрактом.
Виходячи з наведених приписів нормативно - правових актів, яким регулюються спірні правовідносини, суд констатує, що дні затримки зарахування валютної виручки необхідно розраховувати з дати зарахування її на відповідний розподільчий рахунок суб'єкта господарювання, в зв'язку з чим податковим органом зайво нарахована пеня по кожному поступленню валютної виручки за один день (різниця між датою надходженням валюти на розподільчий рахунок та датою зарахування її на поточний рахунок ТОВ "ВЛГ Кабель Україна") в загальному розмірі 3063,41 грн., що підтверджується додатком № 1 до акту перевірки (а.с.12), розрахунком пені за несвоєчасне надходження валютної виручки (а.с.44) та сума розрахунку зайво нарахованої пені не заперечується представниками сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. ДПІ у м. Ужгороді не доведено правомірності нарахування грошового зобов'язання у розмірі 3063,41 грн. у вигляді пені за порушення у сфері ЗЕД, тобто, не доведено правомірності податкового повідомлення - рішення в частині, що оскаржена в судовому порядку, вимоги позову щодо визнання протиправним та скасування рішення частково - відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 15.10.2013 року № 0003452201 частково - в частині нарахованої суми грошового зобов'язання у розмірі 3063,41 грн.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, та такими є витрати ТОВ "ВЛГ Кабель Україна" зі сплати судового збору у розмірі 172,05 грн. (згідно платіжного доручення від 16.12.2013 року за № 8765 (а.с.2), та дана сума підлягає стягненню з бюджету на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛГ Кабель Україна" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення частково - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 15 жовтня 2013 року № 0003452201 про нарахування суми грошового зобов'язання по пені по валюті у розмірі 17727,36 грн. частково - в частині суми 3063,41 грн.
3. Стягнути з Державного (місцевого) бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛГ Кабель Україна" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Залізнична, 11 код 22089093) витрати зі сплати судового збору у сумі 172,05 грн. (сто сімдесят дві гривні п'ять копійок).
4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті
Судове рішення № 36635845, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 14.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/4445/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: