Постанова № 36635318, 15.01.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 січня 2014 р. № 820/22/14

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоарт" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0002192305 від 27.02.2012 року, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представники сторін в судове засідання не прибули, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності зазначених осіб на підставі наявних у ній доказів, відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Оглянувши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Автоарт" (код ЄДРПОУ 33410369) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Пластум" (код ЄДРПОУ 36076522) їх реальності та повноти відображень в обліку за лютий та квітень 2011 року, із ТОВ "Нудвін" (код ЄДРПОУ 36076556) їх реальності та повноти відображень в обліку за квітень 2011 року, за результатами якої 06.01.2012 р. був складений акт за № 37/2305/33410369, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку податкового органу, ТОВ "Автоарт" занижено суму ПДВ, яка підлягала сплаті в бюджет на суму 630562 грн., в тому числі: у лютому 2011 р. на 180352 грн. та квітні 2011 р. на 450211 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 27.02.2012 р. відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0002192305 на загальну суму грошового зобов'язання 630 564 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження та спростовуються наступним.

Так, в мотивувальній частині акту даної перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Пластум" та ТОВ "Нудвін".

Як вбачається із письмових доказів справи, підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача, є відсутність факту реального вчинення ним господарських операцій з його контрагентами, що базується на акті ДПІ у Вишгородському районі Київської області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Пластум" (ЄДРПОУ 36076522) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2011 року" від 23.05.2011 р. № 329/23-2/36076522 та акті "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Нудвін" (код за ЄДРПОУ 36076556) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за квітень 2011 року" від 21.06.2011 р. № 409/23-2/36076556.

Дана обставина була покладена відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Між ТОВ "Пластум" та ТОВ "Автоарт" було укладено договір підряду № 4/1/11 від 04.01.2011 р.

Відповідно до п. 1.1 договору, визначається, що "замовник" доручає, а "підрядник" бере на себе зобов'язання по виконанню ремонтно-будівельних робіт у будинку дилерського центру, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 334.

Виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами, а саме: актом приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2011 р. на суму 1 082 112,00 грн., кошторисною документацією, податковою накладною від 28.02.2011 р. № 95, дефектним актом.

Вказана будівля належить на праві власності ТОВ "Автоарт", що підтверджується залученим до матеріалів справи свідоцтвом на право власності.

Докази сплати по договору підтверджуються наданим до матеріалів справи векселем серії АА № 0392972 від 16.03.2011 р. на суму 541 056,00 грн. Вексель погашений 25.04.2012 р. на суму 541 056,00 грн., векселем серія АА № 0392973 від 16.03.2011 р. на суму 541 056,00 грн. Вексель погашений 22.04.2011 р. на суму 541 056,00 грн.

В подальшому, на вартість придбаних матеріалів та послуг позивачем була збільшена балансова вартість основного засобу, а саме: дилерського центру з продажу та обслуговуванню автомобілів.

Також, між ТОВ "Пластум" та ТОВ"Автоарт" було укладено договір підряду № 1/3/11 від 01.03.2011 р.

Відповідно до п. 1.1 договору "замовник" доручає, а "підрядник" бере на себе зобов'язання по виконанню ремонтних робіт будівлі дилерського центру за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 334.

Виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами, а саме: актом приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2011 р., на суму 1 726 735,20 грн., кошторисною документацією, дефектним актом, податковою накладною від 31.03.2011 р. № 115.

Вказана будівля належить на праві власності ТОВ "Автоарт", що підтверджується залученим до матеріалів справи свідоцтвом на право власності.

Докази сплати по договору підтверджуються наданим до матеріалів справи векселем серії АА № 0392976 від 12.04.2011 р. на суму 430 000,00 грн. Вексель погашений 29.02.2012 р. на суму 430 000,00 грн., векселем серії АА № 0392975 від 12.04.2011 р. на суму 430 000,00 грн. Вексель погашений 25.04.2011 р. на суму 430 000,00 грн. Векселем серії АА № 0392974 від 12.04.2011 р. на суму 430 000,00 грн. Вексель погашений 25.04.2011 р. на суму 430 000,00 грн. Векселем серії АА № 0392992 від 12.04.2011 р. на суму 436 735,20 грн. Вексель погашений 25.04.2011 р. на суму 436 735,20 грн.

В подальшому, на вартість придбаних матеріалів та послуг позивачем була збільшена балансова вартість основного засобу, а саме: дилерського центру з продажу та обслуговуванню автомобілів.

Також судом встановлено, що між ТОВ "Пластум" та ТОВ "Автоарт" було укладено договір підряду № 1/4/11 від 01.04.2011 р.

Відповідно до п.1.1 договору, визначається, що "замовник" доручає, а "підрядник" бере на себе зобов'язання по виконанню ремонтних робіт будівлі дилерського центру за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 334.

Виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами, а саме: актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.04.2011 р., на суму 1 953 427,20 грн., кошторисною документацією, дефектним актом, податковою накладною від 29.04.2011 № 82. Докази закриття заборгованості підтверджуються наданим до матеріалів справи векселем серії АА № 0392995 від 16.05.2011 р. на суму 653 427,20 грн., векселем серії АА № 0392994 від 16.05.2011 р. на суму 650 000,00 грн., векселем серії АА № 0392993 від 16.05.2011 р. на суму 650 000,00 грн. Зазначені векселя погашені, про що свідчать залучені до матеріалів справи банківські виписки.

В подальшому на вартість придбаних матеріалів та послуг позивачем була збільшена балансова вартість основного засобу, а саме: дилерського центру з продажу та обслуговуванню автомобілів.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Нудвин" та ТОВ "Автоарт" було укладено договір поставки поліграфічної продукції № 9/03-1 від 09.03.2011 р.

Виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами, а саме: прибутковою накладною № 29 від 04.04.2011 р. на суму 747 840,00 грн., податковою накладною від 04.04.2011 р. № 29. Докази сплати підтверджуються наданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку та платіжними дорученнями.

Транспортування придбаних ТМЦ підтверджуються залученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними.

В подальшому, придбані ТМЦ були використані для розповсюдження у автосалоні ТОВ "Автоарт", що підтверджено наданими до матеріалів справи актами списання ТМЦ.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні нормативні положення.

Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаним контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на акти ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 23.05.2011 р. № 329/23-2/36076522 та від 21.06.2011 р. № 409/23-2/36076556, стосовно контрагентів позивача, які не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачеві підлягають поверненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 32,19 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0002192305 від 27.02.2012 року, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт" (код ЄДРПОУ: 33410369) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32,19 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Самойлова В.В.