Рішення № 36633613, 08.01.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2014 р.Справа № 18/50/5022-873/2012

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув справу:

за позовом Заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, вул. Новий Світ, 41, а/с 7, м. Тернопіль, в особі Державного концерну "Укроборонпром", вул. Дегтярівська, 36, м. Київ

до відповідача 1: Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь", вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль

відповідача 2: Товариства з додатковою відповідальністю "Катод", вул. Радгоспна, 6, с. Кваси, Рахівський район, Закарпатська область

про визнання недійсним договору оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р., що укладений між Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" та відкритим акціонерним товариством "Катод".

За участю представників сторін:

прокурора: Невлад А.В., посвідчення № 015298 від 19.02.2013 р.;

позивача: не прибув;

відповідач 1: Дармограй В.І., довіреність 28.03.2013 р.

відповідача 2: не прибув.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" до відповідача 1 - Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" та відповідача 2 - товариства з додатковою відповідальністю "Катод" про визнання недійсним договору оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р., укладеного між Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" та відкритим акціонерним товариством "Катод".

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що в порушення ст. 203 ЦК України директором ТДНТП "Промінь" Сиротюком В.Г. неправомірно укладено з ВАТ "Катод" договір оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р. без попереднього погодження Міністерства промислової політики України (орган управління майном) та належної оцінки майна, що перебуває у державній власності, результатом чого є неправильне визначення орендної плати за договором.

Ухвалою господарського суду від 25.10.2012 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 12.11.2012 р., який відкладався слуханням до 26.11.2012 р. та 17.12.2012 р.

У судовому засіданні 17.12.2012 р. судом оголошено перерву до 25.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2012 р. судом, за клопотанням сторін у справі відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2012 р. для повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, беручи до уваги пояснення представника відповідача 2, зокрема те, що директор ТДВ "Катод" ОСОБА_3 заперечує факт підписання ним договору оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р. та акту приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р., з метою з'ясування автентичності підпису ОСОБА_3 на договорі оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р. та акті приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р., відповідно до п. 1 ч. 2 ст.79 ГПК України, судом призначено у даній справі судову експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4.

02.04.2013 р. на адресу господарського суду супровідним листом № 22/06-05/423 від 29.03.2013 р. Тернопільського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи направлено висновок експерта № 2/13-22 від 29.03.2013 р. та повернуто матеріали справи №18/50/5022-873/2012.

Згідно експертного висновку №2/13-22 від 29.03.2013 р. судової почеркознавчої експертизи експерту не вдалося встановити ким, ОСОБА_3 чи іншою особою виконано підписи від імені ОСОБА_3 на договорі оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р. та акті приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р. з підстав, наведених у дослідницькій частині висновку експерта, зокрема ненадання для дослідження вільних зразків почерку (підписів) ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду від 02.04.2013 р. призначено судове засідання для надання сторонам можливості ознайомитись із висновком судової експертизи та поновити провадження у справі на 18.04.2013 р.

Присутній у судовому засіданні 18.04.2013 р. прокурор ознайомившись із експертним висновком №2/13-22 від 29.03.2013 р. судової почеркознавчої експертизи зазначив про необхідність проведення повторної судової експертизи у даній справі для з'ясування питання, що виносилось на експертизу.

Крім того, прокурор подав клопотання в якому просить суд при призначенні повторної судової експертизи поставити на розгляд експерта питання, що раніше нанесено на бланк договору оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р. та акт приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р. підпис ОСОБА_3 чи відтиск печатки ВАТ "Катод".

Ухвалою господарського суду від 18.04.2013 р. у справі №18/50/5022-873/2012 призначено повторну судову почеркознавчу та технічну експертизу, а матеріали даної справи надіслано до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.

25.07.2013 р. на адресу господарського суду супровідним листом №22/06-05/896 від 16.07.2013 р. Тернопільського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз повернуто матеріали справи №18/50/5022-873/2012 без виконання ухвали суду від 18.04.2013 р. у зв'язку із несплатою ТДВ "Катод" вартості експертного дослідження.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2013 р. призначено судове засідання для вирішення питання про поновлення провадження у справі та розгляду її по суті на 19.09.2013 р.

Прокурор та представник позивача у судове засідання 19.09.2013 р. не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце слухання були повідомлені належним чином в порядку ст. 87 ГПК України.

Від представника відповідача-1 18.09.2013 р. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Присутній у судовому засіданні 19.09.2013 р. представник відповідача 2 повідомив суд, що ним здійснено оплату судової експертизи призначеній у даній справі ухвалою суду від 18.04.2013 р. Оплата проведена із запізненням по причині фінансових труднощів товариства. Платіжні документи, а саме платіжне доручення №57 та №58 від 27.08.2013 р., які підтверджують факт оплати експертизи згідно рахунків №921/13/2147/22 та №922/13/2207/22 долучені відповідачем 2 03.09.2013 р. до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2013 р. у справі №18/50/5022-873/2012 призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, на час її проведення зупинено провадження по справі, а матеріали даної справи надіслано до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.

25.11.2013 р. на адресу господарського суду супровідним листом №22/06-05/1380 від 25.11.2013 р. Тернопільського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз направлено висновок експерта №5455/13-22 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 25.11.2013 р. та висновок експерта №5452/13-22 за результатами проведення додаткової судово-почеркознавчої експертизи від 14.10.2013 р., а також повернуто матеріали справи №18/50/5022-873/2012 в двох томах на адресу господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2013 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 08.01.2014 р.

Крім того, в процесі розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем 2 у 2011 р. було змінено організаційно-правову форму з відкритого акціонерного товариства на товариство з додатковою відповідальністю, що підтверджується випискою з протоколу № 01 від 11.04.2011 р.

Прокурор та представник позивача в судових засіданнях підтримують заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях №UOP-2.2-4579 від 09.11.2012 р., №25/2/975вих12 від 24.12.2012 р., просять суд позов задоволити. Стверджують, що при укладенні спірного договору не було проведено незалежну оцінку майна, що здається в оренду, а керівником ТДНТП "Промінь" Сиротюком В.Г. порушено вимоги п. 8а контракту №3-58 від 02.08.2006 р. щодо обов'язку погоджувати з Міністерством промислової політики України здачу майна в оренду.

Крім того, у судовому засіданні 25.12.2012 р. прокурором долучено до матеріалів справи висновки експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні міністерства Внутрішніх Справ України в Тернопільській області №1-1511/12 від 06.11.2012 р. та №1-1510/12 від 01.11.2012 р., в яких, серед іншого, досліджувались договір оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р. та акт приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р. та належність на даних документах в графі "Орендар" підпису директору ОСОБА_3 та справжності відбитку печатки ВАТ "Катод".

Представник відповідача 1 в судових засіданнях не заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у поданому відзиві на позов №738 від 26.11.2012 р., просить суд розглянути спір відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначає, що договір оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р. між Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" та ВАТ "Катод" є укладеним, свідченням чого є підписаний сторонами договір з відтисками мокрих печаток підприємств, а також складений та підписаний сторонами акт приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р. Зазначає, що обладнання, яке є предметом договору оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р., а саме: токарно-карусельний верстат марки 1516 (інв. №58930), токарно-гвинторізний верстата марки 16М30Ф3121 (інв. №9153), пружинонавивочний напівавтомат марки АВ5116 (інв. №6529) станом на 14.12.2012 р. рахуються на балансі ТДНТП "Промінь", а дебіторська заборгованість ТОВ "Катод" за оренду зазначеного обладнання станом на 14.12.2012 р. становить 13 986,87 грн., що підтверджується довідками ТДНТП "Промінь" №796 та №797 від 14.12.2012 р.

Представник відповідача 2 присутній в попередніх судових засіданнях підтримав надані суду письмові пояснення №121 від 23.11.2012 р., №87 від 20.12.2013 р. та №90 від 23.12.2013 р. згідно яких стверджує, що спірний договір відповідачем 2 не укладався, а акт приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р. - не підписувався. Зазначив, що обладнання, яке є предметом договору оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р., а саме: токарно-карусельний верстат марки 1516 (інв. №58930), токарно-гвинторізний верстата марки 16М30Ф3121 (інв. №9153), пружинонавивочний напівавтомат марки АВ5116 (інв. №6529), було придбане у ТДНТП "Промінь" та передане покупцю ТОВ "ДІП" ще у 2008 р., за яке останнім сплачено 46 862 грн., про що відповідачу 2 стало відомо з письмових пояснень керівника ТОВ "ДІП", які відповідачем долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, в поясненнях відповідача 2 № 91 від 14.12.2012 р., які були ним подані у судовому засіданні 25.12.2012 р. зазначено, що обладнання, яке є предметом договору оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р., а саме: токарно-карусельний верстат марки 1516 (інв. №58930), токарно-гвинторізний верстата марки 16М30Ф3121 (інв. №9153), пружинонавивочний напівавтомат марки АВ5116 (інв. №6529), передане ТДНТП "Промінь" в оренду ТОВ "ДІП" згідно договорів оренди №11/3, №11/4 та №12/3 від 21.12.2007 р. та актів приймання-передачі від 21.12.2007 р., копії яких долучені до матеріалів справи, а також відповідач 2 долучив до матеріалів справи копію листа ТДНТП "Промінь" № 896 від 23.12.2013 р. за підписом директора ОСОБА_4, із якого вбачається, що спірне обладнання, яке було передано в оренду ТОВ "ДІП" згідно договорів оренди № 11/3 від 21.12.20007 р., №11/4 від 21.12.2007 р. та № 12/3 від 21.12.2007 р. останнім відповідачу 1 не повернуто.

Разом з тим, ТзДВ "Катод" долучило до матеріалів справи докази про те, що ТОВ "ДІП" з березня 2004 р. було зареєстроване як юридична особа та його діяльність припинена тільки 26.01.2010 р. за рішенням суду. Дана обставина, на думку відповідача 2, дає підстави стверджувати що станом на 21.12.2007 р. ТОВ "ДІП" існувало, як господарюючий суб'єкт, та мало можливість укладати договори оренди.

Крім того, в судовому засіданні 26.11.2012 р. відповідачем 2 було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 товариство з обмеженою відповідальністю "ДІП", яке судом було розглянуто та відхилено, оскільки згідно здійсненого судом запиту та зробленого спеціального витягу з ЄДР України, встановлено, що станом на 29.11.2012 р. по заданим показником пошуку - найменуванні юридичної особи товариство з обмеженою відповідальність "ДІП" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців жодних записів щодо даного товариства не знайдено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши докази, подані прокурором та сторонами , заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві (ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" Державний концерн "Укроборонпром" є суб'єктом управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Згідно ст. 2 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать, серед іншого, майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до п. 2 Статуту Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" регулювання, контроль та координація діяльності Підприємства здійснюються Державним концерном "Укроборонпром" як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Завод, згідно із Додатком до Статуту Концерну, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №993 є учасником Концерну.

Відповідно до п.п. 1, 15 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" у процесі управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн здійснює, зокрема, регулювання, контроль та координацію діяльності його учасників, веде облік об'єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів.

Таким чином, заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері згідно п. 2 ст. 121 Конституції України звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями.

14.09.2010 р. між Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" в особі директора Сиротюка В.Г. (надалі орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Катод" (правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю "Катод") в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір оренди обладнання №6, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне майно: токарно-карусельний верстат 1516 (інв. №58930), залишкова вартість 12 567 грн., токарно-гвинторізний верстат 16М30Ф3121 (інв. №9153), залишкова вартість 28 576 грн., пружинонавивочний напівавтомат АВ5116 (інв. №6529), залишкова вартість 5719 грн.

Термін оренди складає 10 років з моменту прийняття майна, що орендується (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 10.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 14.09.2020 р.

14.09.2010 р. орендодавець передав за актом приймання-передачі, а орендар прийняв майно, визначене договором оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р., а саме: токарно-карусельний верстат марки 1516 (інв. №58930), токарно-гвинторізний верстата марки 16М30Ф3121 (інв. №9153), пружинонавивочний напівавтомат марки АВ5116 (інв. №6529).

Договір оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р. та акт приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р. підписані з боку орендодавця - директором Сиротюком В.Г., з боку орендаря - директором ОСОБА_3, їх підписи скріплені мокрими печатками підприємств.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором оренди (найму).

Відповідно до частини 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення для здійснення господарської діяльності.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що директор ТДНТП "Промінь" Сиротюк В.Г. при укладенні договору оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р. порушив вимоги п. 8а Контракту про обов'язковість погодження керівником Підприємства із Міністерством промислової політики України (орган управління майном), що призвело до порушення вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України щодо умов чинності правочину.

Крім того, в порушення імперативних вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" при укладенні договору оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р. не було здійснену оцінку об'єкту оренди уповноваженим на те суб'єктом оціночної діяльності.

Так, пунктом 8а контракту з керівником підприємства, що є у державній власності №3-58 від 02.08.2006 р. між Міністерством промислової політики України та Сиротюком Володимиром Григоровичем, що приймається на посаду директора Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" терміном з 02.08.2006 р. по 01.08.2011 р. передбачено, зокрема, обов'язок керівника підприємства погоджувати із вищезазначеним Міністерством здачу майна в оренду.

Втім, як стверджує прокурор та не заперечується позивачем, договір оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р. укладено керівником ТДНТП "Промінь" від імені Підприємства без погодження із Міністерством промислової політики України.

Доказів такого погодження сторонами в процесі розгляду справи не подано, а судом самостійно не здобуто.

Разом з тим, відповідачем 2 неодноразово заперечувався факт укладення зазначеного Договору з тих підстав, що вказаний договір оренди та акт прийому-передачі обладнання до цього договору службовими чи уповноваженими особами ТДВ "Катод" не підписувався.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копій висновків експертизи від №1-1511/12 від 06.11.2012 р. та №1-1510/12 від 01.11.2012 р. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області проведених судовим експертом - Богайчуком В.І., встановлено, що відбитки печаток в графі "орендар" договору оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 року та в акті приймання-передачі орендованого майна від 14.12.2004р. нанесено печаткою ВАТ "Катод" (висновок від 01.11.2012р. №1-1510/12).

Щодо того ким, ОСОБА_3 чи іншою особою виконані підписи на вищезазначених документах, експерту встановити не вдалось можливим, так як в жодному з випадків порівняння не було встановлено сукупності ознак, необхідних для вирішення питання про наявність/відсутність тотожності підписів (висновок від 06.11.2012р. №1-1511/12).

Враховуючи викладене, судом ухвалою від 19.09.2013 року призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання:

? Чи виконано підпис ОСОБА_3 чи іншою особою на договорі оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р. та акті приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р.?

? Що було виконано раніше на бланку договору оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р. та акті приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р. підпис ОСОБА_3 чи відтиск печатки ВАТ "Катод"?

При цьому в подальшому згідно висновку експерта № 5452/13-22 від 14.10.2013 року Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що підпис від імені директора ВАТ "Катод" ОСОБА_3 у договорі оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 року виконано не ОСОБА_3, а іншою особою.

Також встановлено, що підпис від імені директора ВАТ "Катод" ОСОБА_3 в акті прийому-передачі від 14.09.2010 року виконано не ОСОБА_3, а іншою особою.

Що стосується питання з приводу того, що було виконано раніше на бланку договору оренди обладнання №6 від 14.09.2010 р. та акті приймання-передачі орендованого обладнання від 14.09.2010 р. підпис ОСОБА_3 чи відтиск печатки ВАТ "Катод", експерту встановити не вдалось.

Проте, суд вважає за необхідне за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ЦК України правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому норми даної статті не обмежують дії, що можуть свідчити про схвалення правочину, певним вичерпним колом обставин. Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання.

Схвалення правочину можливе у різних формах, зокрема, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це в письмовій формі, або ж шляхом вчинення конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину (виплата контрагенту грошової суми, прийняття або передання майна, тощо).

Аналогічна правова позиція відображена і Вищим господарським судом України у постанові від 12.01.2011р. № 15/147 (долучено до матеріалів справи).

Відповідна правова позиція наведена і в п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 23.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у якому зазначено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

У свою чергу як вбачається із висновків експертизи від 01.11.2012р. №1-1510/12 відбитки печаток в графі "орендар" Договору оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 року та в акті приймання-передачі орендованого майна від 14.09.2010 р. нанесено печаткою ВАТ "Катод".

При цьому печатка, згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України є обов'язковим реквізитом договору та підтверджує повноваження особи на укладення угоди.

Згідно п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів , затвердженої Наказом МВС України від 11.01.1999 року № 17та зареєстрованої в Мін'юсті України 28.04.1999 року за № 264/3557 (яка була чинною станом на 10.12.2004р. - момент укладення між сторонами Договору оренди) відповіда льність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток, штампів , а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господар ських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації (підприємства).

Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено, що у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники підприємств зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

При цьому під час судового розгляду даної справи від відповідача 2 ні в усній, ні в письмовій формі до суду не заявлялося про факти втрати або крадіжки печатки ВАТ "Катод" (правонаступником якого є ТДВ "Катод"), будь-які матеріали службового розслідування щодо неправильного використання працівниками відповідача печатки Товариства або докази звернення керівника із заявою про викрадення чи підробку печатки до правоохоронних органів, рішення таких органів з вказаного питання до суду з боку відповідача 2 не представлені.

А тому, на думку суду, відтиск мокрої печатки на договорі оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 року та в акті приймання-передачі орендованого майна від 14.09.2010р. може свідчити про те, що керівник ВАТ "Катод" (правонаступником якого є ТДВ "Катод") своїми діями схвалював підписання договору та акту приймання - передачі.

Аналогічна правова позиція щодо використання печатки (штампу) юридичної особи та наслідків такої дії відображена і Вищим господарським судом України у постанові від 13.01.2011р. № 38/371.

У зв'язку з наведеним, суд вважає недоведеним відповідачем 2 того факту, що договір оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р. є неукладеним з підстав його не підписання уповноваженими особами ВАТ "Катод".

Разом з цим, розглянувши обґрунтування позовних вимог прокурора та позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 207 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу, у спосіб визначений даними нормами закону, одним з яких є визнання правочину (господарського зобов'язання) недійсним.

При цьому прокурор та позивач у позові просять визнати Договір оренди обладнання № 6 від 14.09.2010 р. недійсним у зв'язку із відсутністю при його укладенні дозволу Державного комітету промислової політики України на відчуження або передачу в оренду спірного майна та через укладення договору без проведення незалежної оцінки даного майна.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена ст. 92 ЦК України. За змістом частин 1,2,3 вказаної статті юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до змісту п. 2 чинного на момент укладення між сторонами Договору Декрету КМУ від 15.12.1992 № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень затверджують статути (положення) підприємств, контролюють їх дотримання та приймають рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень) та здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна.

Як зазначено у преамбулі Статуту Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" реєстраційний № 25349301Ю0010523 від 16.05.2000р. (копія долучена до матеріалів справи) ТДНТП "Промінь" (надалі також - підприємство) створене наказом Державного комітету промислової політики від 05.05.2000 року № 84 на державній власності і підпорядковане Державному комітету промислової політики України.

Майно підприємства є державною власністю і закріпляється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном в цілях господарської діяльності (п. 4.2. Статуту).

Пунктом 4.5. Статуту передбачено, що підприємство має право здавати в оренду майно відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.10. Статуту реалізація зайвого майна і передача майна в оренду здійснюється підприємством по узгодженню із засновником.

Також, і згідно змісту ст. 5-1 чинного на даний час Закону України "Про управління об'єктами державної власності" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань погоджує відчуження, передачу в оренду (користування), заставу (іпотеку), списання майна державних підприємств, що належать до сфери його управління.

При цьому, на думку суду, із аналізу змісту терміна "узгодження" слід вважати, що для передачі майна в оренду необхідною була наявність саме попередньої згоди засновника - Державного комітету промислової політики України.

Проте, спірний договір, як встановлено Статутом, із Державним комітетом промислової політики України не погоджувався. Доказів протилежного відповідачі суду не надали.

Також, не здобуто судом і доказів того, що в подальшому даний Договір отримав наступне схвалення зі сторони Державного комітету промислової політики України чи в подальшому інших органів у сферу управління яких увійшло ТДНТП "Промінь" у тому числі і зі сторони позивача - Державного концерну "Укроборонпром" (Постанова КМУ від 29.12.2010р. № 1221).

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

І змісту ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (в редакції станом на момент укладення Договору) оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим серед іншого і у випадках оренди державного майна, майна, що є у комунальній власності.

Проте, як стверджує прокурор та позивач вказаний Договір укладено його сторонами без проведення незалежної оцінки орендованого майна, що призвело до неправильного визначення орендної плати за Договором. У зв'язку з чим порушуються економічні інтереси держави так як одним із джерел формування майна підприємства, яке є державною власністю, є дохід одержаний від господарської діяльності підприємства в тому числі і у формі орендної плати (п.п. 4.2. Статуту ТДНТП "Промінь").

Одночасно, відповідачами не спростовано зазначеного факту та матеріали справи не містять доказів проведення сторонами незалежної оцінки об'єкта оренди за Договором перед укладенням такого.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст. 34 ГПК України. Згідно із приписами вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що прокурором та позивачем доведено належними та допустимими доказами обставин, на які вони посилаються у позовній заяві як на підставу своїх вимог. При цьому вказані позовні вимоги не спростовані відповідачами поданими ним запереченнями та доказами. А тому суд задовольняє позов та визнає договір оренди обладнання № 6, укладений між Тернопільським державним науково - технічним підприємством "Промінь" та відкритим акціонерним товариством "Катод" 14.09.2010 р. недійсним.

Відповідно до розділу VI ГПК України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Із змісту ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 1 та підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

При цьому прокурор із позовом звернувся у суд 23.10.2012р.

Керуючись зазначеним, беручи до уваги задоволення позову, суд, судовий збір у розмірі 1073,00грн. покладає в рівних частинах на відповідача1 у сумі 536,5 грн. та відповідача 2 у сумі 536,5 грн. При цьому вказані суми підлягають стягненню з відповідачів у дохід Державного бюджету України.

У свою чергу, витрати за проведення первісної та повторної експертиз у розмірі 3747,72 грн. суд в порядку ст. 49 ГПК України також покладає та розподіляє між відповідачами в рівних розмірах, зокрема на відповідача1 у сумі 1873,86 грн. та на відповідача-2 - 1873,86 грн. При цьому, беручи до уваги, що витрати з проведення експертизи попередньо були сплачені відповідачем 2 ТДВ "Катод" у повному розмірі у сумі 3747,72 грн., в користь ТДВ "Катод" підлягає до стягнення з ТДНТП "Промінь" 1873,86 грн. сплачених витрат за проведення експертиз.

Беручи до уваги зазначене вище у сукупності, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір оренди обладнання № 6 від 14.09.2010р., укладений між Тернопільським державним науково - технічним підприємством "Промінь" (м. Тернопіль, вул. Текстильна 28, ідент. код. 14040960) та Товариством з додатковою відповідальністю "Катод" (вул. Радгоспна, 6, с. Кваси, Рахівський район, Закарпатська область ідент. код. 14311927) недійсним.

3. Стягнути з Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" (м. Тернопіль, вул. Текстильна 28, ідент. код. 14040960) - 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

4. Стягнути з Товариством з додатковою відповідальністю "Катод" (вул. Радгоспна, 6, с. Кваси, Рахівський район, Закарпатська область ідент. код. 14311927) - 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

5. Стягнути з Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" (м. Тернопіль, вул. Текстильна 28, ідент. код. 14040960) в користь Товариства з додатковою відповідальністю "Катод" (вул. Радгоспна, 6, с. Кваси, Рахівський район, Закарпатська область ідент. код. 14311927) - 1873 (одну тисячу вісімсот сімдесят три) грн. 86 коп. вартості судових витрат за проведення експертиз.

6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 11 січня 2014 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька