Постанова № 36633191, 23.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 р. Справа №805/16731/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:50

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Максімчук М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області

та

Тарасова Сергія Ішхановича - заступника начальника Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про

визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_3 за дов. б/н від 03.12.2013 року,

від відповідача - 1: Маряненко Н.І. за дов. №44/10-120 від 20.06.2013 року,

від відповідача - 2: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області та Тарасова Сергія Ішхановича - заступника начальника Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про:

- визнання бездіяльності Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області та Тарасова Сергія Ішхановича з ненадання відомостей згідно адвокатського запиту від 14.10.2013 року такою, що порушує приписи ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- зобов'язати Головне управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області надати позивачу відомості, що запитувались згідно адвокатського запиту від 14.10.2013 року, а саме про посаду, прізвище, імя та по батькові представника Южноураїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів, який приймав участь 27.03.2013 року в судовому засіданні в Одеськму апеляційному адміністративному суді в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ «Людмилівський елеватор»; про те, чи отримали службові особи ГУ Міндоходів у Миколаївській області на викнання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-4332/11/470 про витребування доказу та подання його до суду від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Мінідоходів в Миколаївській області копію висновку судово-економічної експертизи №2/60 від 27.12.2012 року експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області Кондратюка Б.М., та якщо отримали, то яка саме службова особа його отримала і коли саме;

- якщо витребуваний судом в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ «Людмилівський елеватор» до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів у Миколаївської області висновок судово-економічної експертизи №2/60 від 27.12.2012 року Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївсткій області вже наданий до суду, прошу надати письмово відомості про те, якою датою це відбулось.

Мотивував позовні вимоги тим, що він, як адвокат надає правову допомогу ТОВ «Людмилівський елеватор» в адміністративній справі №2а-4332/11/1470, що розглядається в даний час Одеським апеляційними адміністративним судом за позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Головного управління Міндоходів у Миколаївській області. 27.03.2013 року в судовому засіданні при розгляді вказаної справи адвокатом ОСОБА_1 було заявлено клопотання про витребування від Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів документів, а саме копії висновку №2/60 від 27.12.2012 року експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області Кондратюка Б.М., який знаходиться в матеріалах кримінального провадження за №32012160000000006 від 21.11.2012 року. В цьому ж судовому засіданні Одеський апеляційний адміністративний суд на місці ухвалив про витребування зазначеного доказу, проте на цей час Южноукраінською ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів України не виконано рішення суду та не надано суду зазначені докази.

14.10.2013 року позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у відповідь на який, 29.10.2013 року на адресу позивача надійшов лист №1931/10/14-29-10-06-10 від 24.10.2013 року. В отриманому листі, на думку позивача, відповідачі не надали обґрунтованої відповіді на жодне питання, поставлене позивачем. А відповідач -2 підписав зазначену відповідь, тобто на думку позивача, є відповідальним за ненадання інформації.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав усні пояснення аналогічні викладеним письмовим обґрунтуванням позову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти адміністративного позову, просила відмовити у позовних вимогах в повному обсязі. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заперечення, відповідно до яких підкреслював, що позивач - як законний представник ТОВ «Людмилівський елеватор» має змогу ознайомитись з матеріалами справи та отримати відповідь саме з матеріалів справи, зазначив, що позивач повинен був звернутись до Южноукраінської ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів України, а не до Головного Укправління Міндоходів України в Миколаївській області з метою отримання відповідей, зокрема на запитання хто саме був судовому засіданні 27.03.2013 року по справі №2а-4332/11/1470, зазначив, що інформація, що намагався отримати позивач не відповідає ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Наголошував на той факт, що надання інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, має здійснюватись в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом та вказала той факт, що по вказаній справі рішення по суті вже Одеським апеляційним адміністративним судом прийнято.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є адвокатом у підтвердження чого йому видано Свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 15.09.2004 року.

Відповідач-1 - Головне управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області є органом виконавчої влади, який у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п. 7 п. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідач 2- Тарасов Сергій Ішханович заступник начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області є посадовою особою суб'єкта владних повноважень.

На підставі Договору №207/205 від 26.10.2011 року видано ордер серія ДН №000,1356 від 27.09.2013 року на надання правової допомоги ТОВ «Людмилівський елеватор», уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги в Одеському апеляційному адміністративному суді адвокатом ОСОБА_1 адвокатського об'єднання «Головань і Партнери» (арк. справи 11).

Позивачем на адресу Головного управління Міндоходів у Миколаївській області направлено адвокатський запит в порядку статі 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якому останній, керуючись приписами статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» просив протягом 5-ти робочих днів з дати отримання цього запиту надати письмово наступні відомості:

- про посаду, прізвище, ім'я та по батькові представника Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів у Миколаївській області, який приймав участь 27.03.2013 року в судовому засіданні в Одеському апеляційному адміністративному суді в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ «Людмилівський елеватор»;

- про те, чи отримали службові особи ГУ Міндоходів у Миколаївській області на виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 про витребування доказу та подання його до суду від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів та зборів України в Миколаївській області копію висновку судово-економічної експертизи №2/60 від 27.12.2012 року експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області Кондратюка Б.М., та якщо отримала, то яка саме службова особа його отримала і коли саме.

В запиті зазначено, що вказана інформація потрібна позивачу для надання правової допомоги клієнту, захисту його законних прав та інтересів, а також у кримінальному провадженні за фактом умисного невиконання службовими особами Міністерства доходів та зборів України судового рішення, що набрало законної сили.

24.10.2013 року за вих.№1931/10/14-29-10-06-10 позивач отримав відповідь за підписом заступником начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області Тарасова Сергія Ішхановича в якій вказано, що оскільки останній є повноважним представником ТОВ «Людмилівський елеватор», то він має змогу отримати всю необхідну, запитувану ним інформацію, ознайомившись з матеріалами справи. Щодо надання висновку експерта №2/60 від 27.12.2012 року зазначено, що надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку передбаченому кримінально- процесуальним законом.

Частиною другою статті 59 Конституції України встановлено, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ в судах діє адвокатура.

Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Відповідно ст. 3 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документом, що підтверджує статус адвоката, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, в той час як документами, що підтверджують персоналізацію здійснюваного захист є ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної допомоги. Договір на підставі якого видано ордер до матеріалів справи не надано.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб)

Судом встановлено, що, звертаючись з адвокатським запитом, позивач посилався на статтю 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частиною першою якої передбачено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися для надання консультацій і роз'яснень положень законодавства. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За змістом ч. 3 ст. 24 цього Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом

Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За правилами статей 20, 21 вказаного Закону за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Стаття 10 цього Закону передбачає такий вид інформації як інформація про фізичну особу.

Згідно ст. 13 Закону інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, право адвоката на збір інформації і отримання документів або їх копій не є абсолютним і обмежується характером витребовуваної інформації та забезпечується в межах цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справах і справах про адміністративні правопорушення, які перебувають у його провадженні.

Суд вважає необхідним також звернути увагу позивача, що характер витребовуваної інформації розглядається як обмежуючий у її отриманні фактор також і в Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який набрав чинності 15.08.2012р. Так, згідно з частиною 3 статті 24 цього Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Суд вважає інформацію про посаду, прізвище, ім'я та по батькові представника Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів у Миколаївській області, який приймав участь 27.03.2013 року в судовому засіданні в Одеському апеляційному адміністративному суді в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ «Людмилівський елеватор» такою, що стосується фізичної особи, а тому відповідач не має права розповсюджувати її, але зазначена інформація не є конфіденційною для сторін судового провадження по справі №2а-4332/1470, оскільки п. 2 ч. 3 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість особою, що бере участь у справі ознайомлення з матеріалами справи.

Це ж стосується вимоги позивача надати інформацію про те, чи отримали службові особи ГУ Міндоходів у Миколаївській області на виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 про витребування доказу та подання його до суду від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів та зборів України в Миколаївській області копію висновку судово-економічної експертизи №2/60 від 27.12.2012 року експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області Кондратюка Б.М., та якщо отримала, то яка саме службова особа його отримала і коли саме, в частині надання інформації яка саме службова особа отримала рішення Одеського апеляційного адміністративного суду.

Крім того, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що і підтверджено позивачем, що відповідачем по справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ «Людмилівський елеватор» була Южноукраінська ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів України, а ухвалою про витребування доказів, проголошеною 27.03.2013 року в судовому засіданні , було зобов'язане саме відповідача по вказаній справі, тобто у разі винесення відповідного рішення воно буде направлено не на адресу Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області, яке не є стороною в адміністративній справі, а на адресу Южноукраінської ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів України, тобто з зазначеним адвокатським запитом позивач повинен був звернутись до Южноукраінської ОДПІ Миколаївської області ГУ Міндоходів України.

Також, суд вважає за необхідне відмітити ту обставину, що Ухвалою Одеського апеляційного суду справу №2-а-4332/11/1470 за позовом ТОВ «Людмилівський елеватор» розглянуто по суті, серед іншого в ухвалі йдеться, що «було проведено дві економічних експертизи та нещодавно призначена третя. Так, з висновків цих двох судово-економічних експертиз від 15.04.2011р. і 30.08.2013р. та відповіді слідчого вих.№623/10/09-010 вбачається, що вказані у спірному акті перевірки Єланецької МДПІ №41/23-110/34355917 від 15.04.2011р. висновки документально не підтверджуються». Як вбачається з викладеного судом були досліджені 2 висновку судово-економічних експертиз, тобто вони наявні в матеріалах справи.

Крім того суд зазначає, що інформація яку витребує позивач на даний час не може бути використана для захисту ТОВ «Людмилівський елеватор», оскільки як встановлено судом ордером серія ДН №000,1356 від 27.09.2013 року передбачене надання правової допомоги лише у Одеському апеляційному адміністративного суді.

Отже, довірителем позивача вказаним ордером було уповноважено надання правої допомоги виключно у Одеському апеляційному адміністративному суді, що вказує на відсутність повноважень адвоката з витребування спірної інформації у відповідача в порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Щодо позовних вимог, що стосуються Тарасова Сергія Ішхановича - заступника начальника Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, суд зазначає, що зазначена особа діяла не як фізична особа від свого імені, а як посадова особа Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, а згідно ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства відповідачами в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин позов не підлягає задоволенню, оскільки зважаючи на характер інформації, яку просив надати позивач, а також те що позивач звернувся з адвокатським запитом не до тієї особи, відмова відповідача надати таку інформацію була правомірною.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судом не встановлено факту порушення права та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правової допомоги, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без задоволення.

З огляду на вищенаведене та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області та Тарасова Сергія Ішхановича - заступника начальника Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 23 грудня 2013 року.

Повний текст постанови складений 27 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.