Ухвала суду № 36630381, 18.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року м. Київ К/9991/83236/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011

у справі № 2а/0570/8725/11

за позовомПриватного акціонерного товариства «Торговий дім Астрон»доДержавної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької областіпровизнання недійсним податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Торговий дім Астрон» (далі по тексту - позивач, ПАТ «ТД Астрон») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Краматорську) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.04.2011 ДПІ у м. Краматорську, була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «ТД Астрон», щодо правомірності формування податкового кредиту за січень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «ВЕРЕС», за результатами якої складено акт № 422/23-2/20387067, яким встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342302/0/13959 від 29.04.2011, яким донараховано податок на додану вартість у сумі - 290148,00 грн., з яких за основним платежем 290148,00 грн., за штрафними санкціями 1,00 грн.

Так, згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача 15.04.2011 здійснював повноваження надані йому Законом України «Про державну податкову службу».

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ВЕРЕС». Між ПАТ «ТД Астрон» та ТОВ «ВЕРЕС» укладено договір поставки від 03.01.2011 № 03-01-11. Згідно вказаного договору, ПАТ «ТД Астрон», надалі «Покупець», в особі першого заступника генерального директора Пономаренко О.А., діючого на підставі довіреності № 595 від 29.12.2010 та ТОВ «ВЕРЕС», надалі «Постачальник», в особі директора Гржебек О.М. уклали договір про поставку у власність товару згідно заявки на товар на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «ВЕРЕС» видало позивачу видаткові та відповідно податкові накладні.

Судом встановлено, що фактично умови договору постачання укладеного з ТОВ «ВЕРЕС», виконувалися сторонами у спірному періоді.

Так, ТОВ «ВЕРЕС» на адресу ПАТ «ТД Астрон» було відвантажено будівельні матеріали (арматура, балка, уголок), спорттовари, аудіо та відео техніка в асортименті на загальну суму 3678511,35 грн., у т.ч. ПДВ 613085,23 грн. Частково ПАТ «ТД Астрон» повернуло на адресу ТОВ «ВЕРЕС» на загальну суму 1150392,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 191732,00 грн., що підтверджується накладними на повернення товару. Після часткового повернення товару, у позивача залишилось товару на загальну суму 1740000,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 290000,00 грн.

Разом з тим, податковий орган, робить висновок про те, що факт поставки товару на суму 1740000,00 грн. не підтверджується первинними документами.

Суди попередніх інстанцій вірно не погодились з позицією податкового органу, з огляду на те, що факт виконання договору за вказаний період підтверджуються, податковими та видатковими накладними, подорожніми листами, документами підтверджуючими подальше оприбуткування товару, а отже позивач правомірно включив до складу валових витрат та податкового кредиту витрати понесенні у зв'язку з виконанням вищевказаного договору.

Крім того, в матеріалах справи наявний журнал реєстрації довіреностей, з якого вбачається, що товар за накладними приймався за довіреностями, що підтверджується підписами уповноважених осіб.

Факт поставки товару також підтверджується звітом по рахунку № 281, що свідчить про наявність поставленого товару на торгівельних точках позивача.

Крім того, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача вище перелічені первинні документи, підтверджують фактичне виконання вищевказаних договорів, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту суми - 1740000,00 грн.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку, що надані позивачем на підтвердження факту постачання товару, повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «ВЕРЕС» товару, а отже і правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту зазначеної суми.

Відповідачем при обґрунтуванні обставини нікчемності правочинів порушені вимоги пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205. Згідно з вказаним підпунктом цього порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка», тощо).

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з матеріалів справи посадові особи підприємства позивача не були визнанні винними вироком суду, щодо проведення безтоварних фінансово-господарських операцій із суб'єктами господарювання та в намірі порушити публічний порядок.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно листа ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 15.04.2011 № 4722/7/23-309, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова повідомило ДПІ у м. Краматорську про те, що при проведені запланованої перевірки ТОВ «ВЕРЕС» була встановлена відсутність первинних документів на підприємстві, а тому не було можливості провести перевірку.

Слід також зазначити, що матеріалами справи також підтверджується подальше оприбуткування товару, а саме, цей факт підтверджується договорами укладеними з ЗАТ «Вестастрой», ЗАТ «Промстроймонтаж», та накладними на поставку товару, фіскальними чеками.

Отже, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров