Ухвала суду № 36622778, 08.11.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/28267/13-ц

Провадження № 2/755/7058/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2013 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про виключення з опису постанови,-

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2013 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про виключення з опису постанови.

08 листопада 2013 року зазначений позов було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 ЦПК України.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: виключити з опису постанови Головного управління Служби безпеки України про накладення арешту від 08 грудня 2009 року, в частині накладення арешту на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, що належить на праві спільної власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що починаючи з вересня 2013 року, він разом із членами його родини мали намір продати квартиру АДРЕСА_1, що належить їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09 квітня 2003 року, яке зареєстровано в книгу Київського БТІ під № 4849. У зв'язку з цим, була досягнута попередня домовленість з потенційним покупцем, який вніс завдаток у розмірі 8000 гривень, як гарантію своїх намірів, однак в жовтні 2013 року під час зустрічі в нотаріальній конторі Дніпровського району м. Києва, для переоформлення документів на особу, що мала намір її купити, йому стало відомо, що 08 грудня 2009 року, Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві було накладено арешт на його частку квартири, що перебуває у сумісній власності з членами його родини та становить 1/5 частини квартири. Після з'ясування обставин та отримання копії постанови про накладення арешту з'ясувалося, що арешт був накладений в результаті досудового слідства у кримінальній справі № 1473, яку порушено 16 липня 2009 року, Бориспільською митницею, відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України. Під час досудового розслідування у зазначеній справі, згідно довідки, яку надало Київське міське бюро технічної інвентаризації був накладений арешт, на нерухоме майно підсудного - ОСОБА_1, а саме: на цілу квартиру АДРЕСА_3, так і на 1/5 частину його нерухомого майна, який має теж саме прізвище, ім'я, по-батькові, як і підсудний, однак має інший рік народження.

Вивчивши доводи поданої позовної заяви, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 08 грудня 2009 року слідчим слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ст. лейтенантом юстиції Дорошенко М.В. було винесено постанову про накладення арешту на майно в межах кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.

Згідно даної постанови було накладено арешт на 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 та на цілу квартиру АДРЕСА_3, що на праві власності зареєстровані на ОСОБА_1

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Як роз'яснено в п. 2, 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК). Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Як роз'яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6, заяви боржників про неправильність включення майна в опис розглядаються в порядку, передбаченому ст.409 КПК (1503-06), коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі або в порядку, передбаченому ст.373 ЦПК, якщо опис проводився судовим виконавцем.

Відповідно до ч. 5 ст. 534 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що арешт на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 проводився в межах розгляду кримінальної справ, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

У відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе повернути позивачу сплачений, при поданні до суду позовної заяви, судовий збір.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 15, п. 3 ч. 2 ст. 122, ст.ст. 209, 210, Цивільного процесуального кодексу України, п. 2, 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про виключення з опису постанови.

Повернути ОСОБА_1:

- сплачений 06 листопада 2013 року судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 41 (сорок одну) копійку, сплачений відповідно до квитанції № 7060.60.1. в Печерській Ф.ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Києві, на розрахунковий рахунок 31216206700005, МФО 820019, код отримувача 38012871, отримувач УДКСУ Дніпровського району м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: