|
За позовом Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 435 грн. 50коп.
Суддя Новікова Т.В.
Секретар Шульга О.В.
за участю представників сторін: позивача - Савченко С.В. (за дов. ДПІ у Звенигородському районі Черкаської області від 19.01.2009р. №446/10-010), Лисенко Ю.М. (за дов. ДПІ у Звенигородському районі Черкаської області від 29.05.2008р. №5187/10-010), відповідача - ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1).
Обставини справи:
Державна податкова інспекція у Черкаському районі Черкаської області звернулася до суду з позовною заявою від 24.11.2008р. № 10557/10-010 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 3 435грн.50коп. В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000р. № 1776/ІІІ (далі Закон № 1776/ІІІ), вважає, що відповідач не проводить сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм даних Законів, чим завдає шкоду державним інтересам. В попередньому судовому засіданні представники сторін надали заяви від 20.01.2009р. щодо здійснення розгляду справи № 2-а-1706/08 в судовому засіданні. Відповідно до ч.3 ст. 121 КАС України якщо під час попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути розпочатий у той же день. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, відповідач - позовні вимоги визнав. Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів. На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 20.01.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 26.01.2009р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представників, пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 за НОМЕР_2, згідно свідоцтва серії НОМЕР_3 (а.с.4), ідентифікаційний код НОМЕР_4, взятий на облік платників податків ДПІ у Звенигородському районі з ІНФОРМАЦІЯ_2 під НОМЕР_6, згідно довідки податкової інспекції від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_7 (а.с.5). Відповідачем була проведена перевірка господарської одиниці відповідача, щодо контролю за здійсненням операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено акт НОМЕР_8 від ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6-9). Актом перевірки було встановлено порушення пунктів 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону № 1776/ІІІ, а саме: реалізація товару на загальну суму 28грн. 60коп. без проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та видачі розрахункового документу, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків на загальну суму 619 грн. 10коп., невиконання щоденного друку фіксального звітного чеку. За результатами перевірки ДПІ у Звенигородському районі відповідно до ст. 17 Закону № 1776/ІІІ, прийнято рішення від 05.08.2008р. № 0000872331/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 3435грн.50коп. Корінець рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» отримано відповідачем особисто 06.08.2008р., про що свідчить підпис СПД ОСОБА_1 (а.с.11). Відповідачем заборгованість по штрафній (фінансовій) санкції у розмірі 3 435грн.50коп. у встановлені законом терміни не сплачено, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків від 14.11.2008р.(а.с.12) та розрахунком суми боргу станом на 14.11.2008р. (а.с.13). В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав. Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернулася до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 435грн.50коп. Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ст. 1 Закону № 1776/ІІІ реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Згідно ст. 3 Закону №1776/ІІІ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Пунктом 1, 4 статті 17 Закону № 1776/ІІІ за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій. Згідно до ст. 22 Закону № 1776/ІІІ у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. У відповідності до ст. 25 Закону № 1776/ІІІ суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій. Беручи до уваги те, що сума не сплачених фінансових санкцій відповідача до Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області становить 3 435 грн.50коп., і доказів сплати відповідачем фінансових санкцій станом на день розгляду спору, або заперечення проти адміністративного позову до суду не надходило, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ Звенигородському районі Черкаської області підлягають задоволенню . Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч. 3 ст. 121, ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у Звенигородському районі Черкаської області (20200, вул. Енгельса, 142, Черкаська обл., р/р 31114106700477, ВДКУ Черкаського р-ну, код 22809110, МФО 854018, банк одержувач УДК у Черкаській області, код платежу 3021080900) заборгованість по штрафній (фінансовій) санкції у розмірі 3 435грн.50коп .(три тисячі чотириста тридцять п'ять гривень п'ятдесят копійок).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
|