Постанова № 36620478, 09.12.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/10791/13

Провадження № 2-а/645/187/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шевченко Г.С.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу Державтоінспекції ХМУ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ДПС 1-го взводу роти ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу Державтоінспекції ХМУ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ДПС 1-го взводу роти ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 про визнання незаконним притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасування постанови АА2 № 154185 від 28.10.2013 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., а провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилався на те, що інспектор ДПС 1-го взводу роти ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3, будучи посадовою особою органу державної влади - ДАІ УМВС України в Харківській області, якій чинним законодавством України надане право вирішення питань щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, в зазначений день без достатніх на те законних підстав склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення та виніс вищезазначену постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі до суду не зявилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили, тому у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглядається без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 143102, складеного інспектором ДПС 1-го взводу роти ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 відносно водія автомобіля марки Toyota Avensis, державний номерний знак НОМЕР_1, 28 жовтня 2013 року, близько 08 год. 50 хв., ОСОБА_2, керуючи зазначеним вище автомобілем по Бєлгородському шосе у напрямку центра м. Харкова рухався зі швидкістю 100 км/год, перевищив швидкість на 40 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).

Постановою інспектора ДПС 1-го взводу роти ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 серії АА2 № 154185 від 28 жовтня 2013 року на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення за вищевказане адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. (а.с. 5).

ОСОБА_2 в адміністративному позові зазначив та підтвердив у судовому засіданні, що вказані в постанові факти не відповідають дійсності, а саме: дійсно 28 жовтня 2013 року він, керуючи належним йому автомобілем марки Toyota Avensis, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по Бєлгородському шосе у м. Харкові у напрямку центру м. Харкова, де інспектором ДПС 1-го взводу роти ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 був зупинений за те, що нібито перевищив дозволену швидкість на 40 км/год. При цьому на підтвердження факту правопорушення інспектор породемонстрував позивачу відеозапис з приладу «Trucam TC 000672», з якого вбачалось, як автомобіль позивача рухався у щільному транспортному потоці автомобілів, попереду його автомобіля рухалося близько трьох автомобілів, позаду близько двох. Яким чином інспектор визначив порушення правил дорожнього руху саме автомобілем під керуванням ОСОБА_2, позивачу пояснено не було. Із зазначеною постановою ОСОБА_2 категорично не згоден, оскільки ПДР він не порушував. Розгляд справ має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності. Жодних доказів того, що саме ОСОБА_2 порушив ПДР інспектор не надав. Позивач вважає, що дії інспектора по складанню відносно нього протоколу є незаконними, необґрунтованими, та такими що не відображають дійсних обставин справи. Протокол по справі складений за відсутності належних доказів з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в діях ОСОБА_2 не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Як встановлено судовим розглядом, єдиними доказами скоєння позивачем по даній справі вищезазначеного адміністративного правопорушення є протокол та постанова, складені інспектором, однак свідки чи поняті при цьому відсутні. ОСОБА_2 факт порушення ним Правил дорожнього руху не визнає. Інших доказів порушення ним Правил дорожнього руху суду не надано.

За таких обставин, суд розцінює це як неналежний доказ порушення водієм ОСОБА_2 вищевказаних правил безпеки дорожнього руху, а тому вважає його винність у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, недоведеною, що свідчить про відсутність в його діях складу даного правопорушення.

При цьому суд зважає на те, що зазначені вище посилання позивача у виправдання своїх дій не знайшли свого спростування в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання недійсним рішення чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладені обставини і висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Що стосується вимог ОСОБА_2 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього, то це питання не може бути вирішене при розгляді справи у порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 7, 8, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст. 1, 2, 9, 23, 122, 247, 288 КУпАП України, суд

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до відділу Державтоінспекції ХМУ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ДПС 1-го взводу роти ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Визнати протиправними дії інспектора ДПС 1-го взводу роти ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Скасувати постанову серії АА2 № 154185 від 28.10.2013 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Г.С. Шевченко