Ухвала суду № 36615845, 13.01.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/15599/2012

Провадження № 11/779/19/2014

Категорія ст. 286 ч. 1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Дячука В.М., Іванів О.Й.,

секретаря Гладун О.Б.,

з участю прокурора Рибки Л.Я.,

представників потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

розглянувши 13 січня 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора Ляховича Д.С., який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Івано-Франківського міського суду від 22 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець с. Марківці, Летичівського району, Хмельницької області та мешканець АДРЕСА_1, не одруженого, освіта вища, ніде не працює, громадянин України, раніше судимого:

- 23.01.1996 року Хмельницьким міським судом за ст.ст. 144 ч.3; 145 ч.2, 42 КК України (в ред. 1960 року) на 6 років позбавлення волі;

- 06.04.2004 року Летичівським районним судом Хмельницької області за ст.ст. 190 ч.2, 190 ч.4, 185 ч.4, 189 ч.2, 189 ч.3, 70 ч.1, 70 ч.3 КК України на 6 років 8 місяців позбавлення волі; 01.06.2007 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 8 днів, -

визнаний винуватим і засуджений за ст. 286 ч.1 КК до штрафу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, без позбавлення права керування транспортним засобом.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_4 залишено раніше обраний - підписку про невиїзд.

Долю речових доказів вирішено відповідно до положень ч.2, 4 ст.81 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК 1960 року).

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області витрати в сумі 588 грн. за надані експертні послуги.

Стягнено з ОСОБА_4 на користь держави в особі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні кошти в сумі 409,55 грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочинних дій засудженого.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 16 000 грн. залишено без розгляду, оскільки ОСОБА_4 в ході судового слідства було відшкодовано збитки в повному обсязі.

За вироком, ОСОБА_4 засуджений за те, що від 29 березня 2012 року, близько 20 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21114», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по крайній лівій смузі проїзної частини дороги вул. Тисменицька в напрямку перехрестя вулиць Тисменицька-Юності-Тополина міста Івано-Франківська, зі сторони м. Тисмениця з середньою швидкістю 60 км/год., та проїжджаючи до вказаного перехрестя, проявив неуважність, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, чим порушив п.п. 1.3., 1.5., 1.10., 2.3."б", Правил дорожнього руху України (далі ПДР), продовжив рух на заборонений для руху сигнал світлофора в результаті чого допустив наїзд на ОСОБА_5, порушивши п.п. 1.7., 12.3. ПДР, який на той час пройшов за середину смуги проїзної частини дороги вул. Тисменицька, в зоні дії дорожнього знаку пішохідний перехід в режимі зеленого світла.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, які утворилися від дії тупих твердих предметів.

В поданій апеляції з доповненнями прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій засудженого, однак покликається на незаконність вироку суду з підстав неправильного застосування кримінального закону і невідповідності призначеного покарання внаслідок м'якості.

Просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким визначити розмір штрафу у визначеній кількості неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а не у грошовому вимірі та призначити ОСОБА_4 додаткове покарання передбачене санкцією ст. 286 ч.1 КК України - з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

В поданому запереченні на апеляцію прокурора, засуджений ОСОБА_4 вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Просить залишити вирок щодо нього без змін.

Інші учасники судового розгляду апеляцій на вирок суду та заперечень на апеляцію прокурора не подали.

Під час апеляційного розгляду засуджений пояснив суду, що позбавлення права керувати транспортними засобами, яке прокурор вимагає застосувати до нього, фактично буде означати неможливість своєчасно допомагати своїй матері у разі будь-яких ускладнень через її поганий стан здоров'я, оскільки вона проживає сама в іншій області, за 200 км. від нього та має ряд хронічних захворювань.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Рибки Л.Я., яка підтримала подану прокурором апеляцію, пояснення захисника та засудженого ОСОБА_4 та представника потерпілого ОСОБА_2, які заперечили проти апеляції прокурора та просять залишити вирок суду в силі, провівши судове слідство в частині дослідження доказів, що вплинули на призначення покарання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, вирок суду в частині призначення основного покарання за ст. 286 ч. 1 КК підлягає до зміни.

Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування кримінального закону при призначенні засудженому покарання за ст. 286 ч.1 КК України слід визнати слушними.

Відповідно до ст. 53 ч. 2 КК розмір штрафу визначається у неоподаткованих мінімумах доходів громадян. Санкцією ст. 286 ч. 1 КК передбачено покарання у виді штрафу в розмірі від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не у грошовому вимірі.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК ґрунтуються на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, які в апеляції не оспорюються, а тому відповідно до положень ч.1 ст. 365 КПК, фактичні обставини справи апеляційним судом не перевірялися.

Разом з тим, покликання прокурора в апеляції на необхідності призначення ОСОБА_4 додаткового покарання є не переконливим.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_4, суд першої інстанції, відповідно до положень ст.65 КК, в повній мірі врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і обставини, що пом'якшують покарання, а також дані про особу засудженого, зокрема те, що вчинив новий злочин у період незнятої та непогашеної судимості, на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОКПНД не перебуває, його молодий вік, та із врахуванням цього, призначив покарання, необхідне і достатнє для його виправлення. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, позитивної характеристики засудженого, суд обґрунтовано не призначив додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке не є обов'язковим за вчинення інкримінованого злочину, крім цього колегія суддів враховує також необхідності у ОСОБА_4 використання автомобіля для своєчасної допомоги матері, яка хворіє на важкі хронічні захворювання. За таких обставин апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора у зміненому вигляді задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 22 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_4 - змінити. Призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 286 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 235 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортним засобом.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді В.М. Дячук

О.Й. Іванів

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.Д. Шкрібляк