Ухвала суду № 36613926, 13.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/3792/13-ц Провадження № 22-ц/772/266/2014Головуючий в суді першої інстанції:Олійник І. В.Категорія: 35Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Шемети Т.МІ.,

суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: представника позивача Лось О.А. , відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області на ухвалу судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29.11.2013 року про повернення позовної заяви

за матеріалами позовної заяви Державного агентства рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області в інтересах держави в особі Кривошиївської сільської ради до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в а л а :

13.11.2013 року позивач в інтересах держави в особі Кривошиївської сільської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2 227 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Хмільницького міськрайонного суду від 14.11.2013 року позовну заяву залишено без руху та надано 5-денний строк для усунення недоліків поданої заяви, а саме: сплати судового збору, надання доказу того, що позивач звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Кривошиївської сільської ради, а не за захистом своїх інтересів та для надання документу, який би підтверджував повноваження начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області Чернілевського І.О. на звернення до суду з позовом від імені Державного агентства рибного господарства України.

На виконання вимог ухвали позивач 26.11.2013 року направив на адресу суду заяву у якій пояснив, що відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, як державна організація, що звернулась до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а саме: держави в особі Кривошиївської сільської ради, надано також докази того, що Чернілевський І.О. має право підпису позовних заяв як начальник Вінницярибоохорони.

Ухвалою від 29.11.2013 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу.

Не погодившись з такою ухвалою суду, начальник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, подав апеляційну скаргу та, посилаючись на незаконність ухвали, порушення норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для вирішення питання про відкриття провадження до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про відсутність у позивача права на звернення до суду в інтересах держави не ґрунтується на нормах закону та суперечить закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», закону України «Про судовий збір».

В судовому засіданні представник позивача Лось О.А. подану апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав, відповідач ОСОБА_3 вважає апеляційну скаргу вірною та не заперечує, що справу слід направити до суду для розгляду.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали позову, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви заявнику, суддя першої інстанції виходив з того, що недоліки, зазначені в ухвалі від 14.11.2013 року, усунені не були, а саме: правові підстави звернення до суду з позовом щодо захисту прав та інтересів інших осіб позивач не вказав, не надав доказів сплати судового збору та доказів на підтвердження повноважень начальника Управління на звернення до суду.

Проте, такий висновок суду першої інстанції суперечить діючому законодавству.

Відповідно до Положення «Про Державне агентство рибного господарства України», затвердженого Указом Президента України від 16.04.2011 року №484/2011 року Державне агентство рибного господарства України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, а Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства є територіальними органами Держрибагенства України.

Згідно п. «й» ст. 20 ? та п. «ж» ст. 21 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища входить: вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах та подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах. Такі випадки передбачені, зокрема, в законі України від 25.06.1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Таким чином, Державне агентство рибного господарства в Україні, до складу якого входить Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області («Вінницярибоохорона»), повноважне звертатися до суду в інтересах держави, а в даному випадку: Кривошиївської сільської ради, оскільки такі повноваження прямо передбачені законом.

-2-

Відповідно до ч. 4 ст. 47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, тобто до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України, а тому позов вірно заявлено в інтересах держави в особі Кривошиївської сільської ради, на території якої було проведено незаконний вилов риби на річці Снивода в районі с. Кривошиї, і яка здійснює права власника об'єктів тваринного світу в межах даної території, а висновок судді, викладений в оскаржуваній ухвалі про те, що нібито зі змісту позову вбачається, що він пред'явлений за захистом своїх інтересів, а не інтересів держави, є надуманим та необґрунтованим.

Згідно п.7 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулись у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, що помилково не було взято до уваги суддею при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Стаття 10 закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачає, що до повноважень посадових осіб органів рибоохорони входить: подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Таким чином, право на звернення до суду посадової особи: начальника «Вінницярибоохорона» Чернілевським І.О., повноваження якого підтверджені доданою копією наказу про його призначення (а.с.19), закріплено Законом та не потребує додаткових підтверджень.

Отже, доводи апеляційної скарги є підставними, а оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, перешкоджає подальшому провадженню по справі, а відтак підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню в суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області задовольнити.

Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29.11.2013 року - скасувати, матеріали позовної заяви направити в Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуюча: Т.М. Шемета

Судді: В.С. Марчук

В.В.Сопрун