Вирок № 36613861, 09.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/2358/13-к

Провадження №11-кп/772/49/2014

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєчко В. Л.

Доповідач :Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року м. Вінниця

Апеляційний суд

Вінницької області у складі:

Головуючого - судді: Рибчинського В.П.

суддів: Ващук В.П., Ляліної Л.М.

при секретарі: Доценко М.І.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.

обвинувачена: ОСОБА_2

розглянувши 09 січня 2014 року у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції Щаблевської О.А. на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

українку, громадянку України,

з середньою освітою, не працюючу,

не одружену, раніше не судиму.

Визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України, та призначено їй покарання:

- за ч. 2 ст. 191 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати адміністративно-господарські посади на 2(два) роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком один рік шість місяців.

На підставі п.п. 3,4 ч. 1 ст. 76 КК України покладено обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Козятинського міського споживчого товариства (ЄДРПОУ 01740615) 4484,42 грн. завданої злочином шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 229,40 гривень судового збору.

Як вбачається з вироку суду ОСОБА_2, в період з 15.03.2013 по 22.05.2013 року згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 16 березня 2013 року являючись матеріально відповідальною і службовою особою, виконуючи обов'язки завідуючої магазином ТПП с. Вовчинець Козятинського району Вінницької області, який належить до Козятинського МСТ Козятинської РСС, зловживаючи своїм службовим становищем привласнила товарно - матеріальні цінності та грошові кошти на загальну суму 5629, 42 грн. - які використала на власні потреби.

З метою приховання нестачі грошових коштів, в період з 15.03.2013 по 22.05.2013 складала, особисто підписувала та подавала до бухгалтерії Козятинського МСТ товарно - грошові звіти, у кількості 10 штук, а саме товарно - грошові звіти: 1) з 15.03.2013 по 23.03.2013, 2) з 23.03.2013 по 31.03.2013, 3) з 01.04.2013 по 08.04.2013, 4) з 08.04.2013 по 14.04.2013, 5) з 15.04.2013 по 21.04.2013, 6) з 22.04.2013 по 28.04.2013, 7) з 01.05.2013 по 01.05.2013, 8) з 01.05.2013 по 07.05.2013, 9) з 08.05.2013 по 15.05.2013, 10) з 16.05.2013 по 23.05.2013 рік, до яких вносила завідомо неправдиві відомості, а саме, збільшила за вказаний період залишок товарно-матеріальних цінностей, наявних в магазині ТПП с. Вовчинець, шляхом внесення в графи «каса», «підсумок по прибутку» та «залишок на кінець звітного періоду» сум грошових коштів, що не відповідали дійсності, а у касу Козятинського МСТ здавала суми коштів, що не відповідали, зазначеним у товарно-грошових звітах.

Прокурор не оспорюючи кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2, не погодившись з вироком суду подав апеляцію, у якій зазначає доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідность призначеного покарання тяжкості вчиненного злочину та особі обвинуваченої внаслідок м'якості, вважає вирок суду відносно ОСОБА_2 незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Вважає, що суд, постоновляючи вирок, безпідставно не призначив додаткове покарання у виді позбавлення права займати адміністративно-господарські посади, оскільки у звязку зі зміною санкції ч. 1 ст. 366 КК України, яка набрала чинності з 01.07.2011 р., додаткове покарання за злочини, вчинені після вказаної дати, є обовязковим для обох альтернативних видів основного покарання, а його незастосування можливе лише на підставі ст. 69 КК України.

На підставі викладеного, прокурор Щаблевська О.А. просить вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12.11.2013 року в частині призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України скасувати через направильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, яке є явно несправедливим через м'якість.

Ухвалити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_2 та призначити покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді 3-х років позбавлення волі, з позбавленням права займати адміністративно-господарські посади на 2 роки.

За ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн. додати позбавлення права займати адміністративно-господарські посади на один рік шість місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного поглинання додаткових покарань у виді позбавлення права займати адміністративно-господарські посади, остаточно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права займати адміністративно-господарські посади терміном на 2 роки. Покарання у виді штрафу на підставі ст. 72 КК України виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

На підставі п.п. 3,4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який апеляцію підтримав, засуджену ОСОБА_2, яка заперечила проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 ч. 1 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом першої інстанції визнано недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченої, тому суд апеляційної інстанції обмежений оцінкою цих же доказів.

Висновки місцевого суду щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доведеності вини та кваліфікація дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України жодною стороною кримінального провадження не ставляться під сумнів.

Доводи прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої внаслідок м'якості не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції при призначенні покарання дотримався вимог ст. 65 КК України, призначивши покарання у межах санкцій статей особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за скоєні правопорушення, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, а саме, що вона до кримінальної відповідальності не притягувалась, вчинила не тяжкі злочини, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується, врахував пом'якшуючу обставину - щире каяття, та призначив покарання, яке буде достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, вирок місцевого суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Частиною 1 ст. 412 КПК України встановлено, що за апеляційною скаргою прокурора обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого.

Так, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування вироку суду при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Суд у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Відповідно до санкції ст. 366 ч. 1 КК України покарання у виді штрафу призначається з обов'язковим додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певою діяльностю, тому незатосування додаткового покарння може мати місце лише із підстав, передбачених ст. 69 КК України КК України.

За змістом ч. 2 ст. 69 КК України не призначення додаткового покарання, що передбачене у санкції статті Особливої частини КК України, як обов'язкове, можливо у випадку наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Проте, суд указаних вимог закону не дотримався, не застосувавши до додаткового покарання вимоги ч. 2 ст. 69 КК України, не призначив додаткове покарання - позбавлення права обіймати певні посади.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування місцевим судом закону про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 409, 413 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_2 покарання:

- за ч. 2 ст. 191 КК України - у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати адміністративно-господарські посади терміном на 2 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, з позбавленням права займати адміністративно-господарські посади терміном на 1 рік 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного поглинання додаткових покарань у виді позбавлення права займати адміністративно-господарські посади, остаточно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права займати адміністративно-господарські посади терміном на 2 (два) роки.

Покарання у виді штрафу на підставі ст. 72 КК України виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, за умови, якщо протягом 1 року 6 місяців, вона не вчинить нового злочину і відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 76 КК України виконає покладені на неї обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

В решті вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з моменту його проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: