Ухвала суду № 36605980, 08.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08.01.14

№ 910/25756/13.

Суддя Цюкало Ю.В., розглянувши позовні матеріали Приватного підприємства "Альфа-Профит-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПНС - ГЕМ" про стягнення 23 327,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 24.12.2013 Приватного підприємства "Альфа-Профит-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПНС - ГЕМ" про стягнення 23 327,86 грн.

Подана Приватним підприємством "Альфа-Профит-М" позовна заява про стягнення 23 327,86 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Як вбачається з позовних матеріалів, до позовної заяви Приватного підприємства "Альфа-Профит-М" б/н від 24.12.2013 в якості доказу направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками надано опис вкладення у цінний лист від 27.12.2013.

Касовий чек, розрахункова квитанція, чи інші документи, що підтверджували б надання поштових послуг Приватному підприємству "Альфа-Профит-М" в позовних матеріалах відсутні.

З огляду на вищезазначене, позивачем не надано до Господарського суду міста Києва разом з позовною заявою б/н від 24.12.2013 належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовних матеріалів, всупереч вимог ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, на підставі чого така позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Крім того, суд звертає увагу на наступне. З позовних матеріалів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПНС-ГЕМ" знаходиться за наступною адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12.

З Договору б/н на виконання будівельних робіт від 24.07.2012, долученого до позовних матеріалів вбачається, що юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ПНС-ГЕМ" має наступну поштову адресу: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 24/2, офіс 334.

Однак, з опису вкладення вбачається, що копія позовної заяви б/н від 24.12.2013 з додатками була направлена лише на адресу відповідача: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12.

Втім, як вбачається з позовних матеріалів, будь-яких інших доказів направлення на пощтову адресу відповідача (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 24/2, офіс 334) згідно Договору б/н на виконання будівельних робіт від 24.07.2012 в позовній заяві та доданих до неї документах позивачем не представлено.

Крім того, позивачем не обгрунтовано, чому саме позовна заява була направлена лише на адресу: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”).

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

Як зазначено у ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного кодексу.

Також, суд зазначає наступне.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до платіжних реквізитів для перерахування судового збору, зазначено що в графі "Призначення платежу" має міститись наступна інформація: "Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа, код ЄДРПОУ 05379487 (суду де розглядається справа).

З наданого платіжного доручення №139 від 27.12.2013 вбачається наступне призначення платежу: Судовий збір за позовом ПП "Альфа-Профит-М" до ТОВ "ПНС-ГЕМ".

В порушення норм чинного законодавства України, в платіжному дорученні №139 від 27.12.2013 не вказано код ЄДРПОУ Господарського суду міста Києва.

З огляду на вищенаведене, платіжне доручення №139 від 27.12.2013 не є належним доказом сплати судового збору за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль".

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Проте, у наданому разом з позовною заявою платіжному дорученні №139 від 27.12.2013 відсутня печатка позивача, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена Інструкція.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За приписами ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.57, п.пб. 4, 6 ч.1 ст.63, Господарського процесуального кодексу України, суд –

Керуючись п.4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.

Суддя Ю.В. Цюкало