Рішення № 36605762, 13.01.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2014 р. Справа № 924/1452/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до Хмельницької благодійної організації "Перший соціальний фонд" м. Хмельницький

про стягнення заборгованості в сумі 8267,80грн., з них 7647,00 грн. сума основного боргу, 112,76 грн. - 3% річних, 508,04 грн. - пеня.

Представники сторін:

від позивача: Прокопова Т.В. довіреність №13/02 від 03.01.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Повне рішення складено 13.01.2014 р.

Суть спору: позивач МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача Хмельницької благодійної організації "Перший соціальний фонд" м. Хмельницький на свою користь 8268,23 грн., з них 7647,00 грн. сума основного боргу, 112,76 грн. - 3% річних, 508,47 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №3366/1388 від 15 листопада 2012, укладеного між сторонами, щодо оплати за спожиту теплову енергію. В підтвердження позовних вимог надав в матеріали справи рахунки №1388 від 15.04.13 р. в сумі1529,40 грн., від28.03.13р. в сумі 3058,80грн., від 04.02.13р. в сумі 3058,80 грн..

Таким чином, станом на 01.10.2013р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.02.13р. по 01.10.13р. становить 7647,00грн.

Крім того на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано 112,76 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. ст. 231, 232 ГК України та пункту 11 договору відповідачу нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 508,04грн.

Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 8267,80 грн., з них 7647,00 грн. сума основного боргу, 112,76 грн. - 3% річних, 508,04 грн. - пеня.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі від 13.11.2013р. була надіслана на адресу відповідача зазначену в ЄДР (відповідно до Довідки з ЄДРПОУ №599747: м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 44/1, кв.5) та в договорі, однак повернута органом зв'язку без вручення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання". При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, згідно п. 3.9.2 вказаної постанови неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно з довідкою АА №599747 з ЄДРПОУ Хмельницька благодійна організація "Перший соціальний фонд" зареєстрований за адресою: м. Хмельницький, Водопровідна, буд. 44/1, кв. 5, код 36074889.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" зареєстровано як юридична особа за адресою: м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571.

15 листопада 2012 року між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (Виконавець) та Хмельницькою благодійною організацією "Перший соціальний фонд" (Споживач) був укладений договір про надання послуг з теплопостачання №3366/1388, згідно з яким Виконавець (позивач) зобов'язався своєчасно надавати Споживачеві (відповідачу) відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1 договору).

Споживач є власником (орендарем) нежитлового приміщення, у яке постачається теплова енергія, розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, б. 74 (п. п. 2.1, 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору опалювальна площа займаного Споживачем приміщення складає 120,00 кв. м.

Пунктом 5 Договору визначено Тарифи та послуги, зокрема у випадку коли Споживач користується тарифом в опалювальний період: з централізованого опалення 25,49 гривень за м2 (п.5.2.2 договору).

Виконавець повідомляє Споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із Споживачем не потребує (п. 6.8. Договору).

Розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. п.7, 7.1, 7.2 договору).

Відповідно до п. п. 7.3, 7.4 Договору у платіжному дорученні Споживач повинен обов'язково зазначити номер договору, дату, підпис та призначення платежу. За наявності заборгованості у Споживача за цим Договором Виконавець зараховує кошти, що надійшли від Споживача як погашення заборгованості за послуги надані у минулі періоди за цим Договором.

За несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 11 договору).

Зі змісту п. 28 Договору вбачається, що договір набуває чинності з 15.11.12 року та діє до 15.11.13 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов передбачених п. 29 договору.

Пунктом 29 Договору передбачено, що договір може бути розірваний у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови Споживача від користування послугами Виконавця і тільки при технічній можливості припинення постачання теплової енергії в приміщенні Споживача у відповідності до діючих нормативно - правових актів з питань надання послуг з теплопостачання; переходу права власності (користування) на приміщення до іншої особи; прийняття рішення Господарським судом; ліквідації сторін.

Відповідно до 29.1. Договору припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів з лютого 2013р. по жовтень 2013р. на загальну суму 7647,00грн. Зокрема, рахунки №1388 від 15.04.13 р. в сумі 1529,40 грн., від 28.03.13р. в сумі 3058,80грн., від 04.02.13р. в сумі 3058,80 грн.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, зокрема не здійснив оплату наданих послуг своєчасно та в повному обсязі. Відповідачем даного факту не спростовано.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору, позивач нарахував 508,04 грн. пені за період з 10.03.13р. по 01.10.13р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 112,76 грн. - 3% річних за березень-травень 2013р.

За таких обставин, позивач звернувся з позовом, до суду про примусове стягнення з відповідача 8267,80 грн. з яких 7647,00 грн. - основного боргу, 112,76грн. - 3% річних та 508,04 грн. - пеня.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке:

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо сплати боргу за спожиту теплову енергію згідно договору від 15.11.2012 р. №3366/1388.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно з п. п. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом (ч.6 ст. 26 даного Закону).

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін (ч.1 ст. 267 ГК України).

Проаналізувавши наданий в матеріали справи договір про надання послуг з теплопостачання від 15 листопада 2012р., суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 7647,00 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором про надання послуг з теплопостачання №3366/1388 від 15 листопада 2012р., рахунками №№1388 від 15.04.13 р. в сумі 1529,40 грн., від 28.03.13р. в сумі 3058,80грн., від 04.02.13р. в сумі 3058,80 грн., розрахунком заборгованості.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем доказів погашення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 7647,00 грн. не надано.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 7647,00 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 112,76 грн., розрахованих за період березень-травень 2013р., та пеню в сумі 508,04 грн. розраховану за період з 10.03.2013р. по 01.10.2013р. (по кожному рахунку окремо).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості 3% річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи вимоги до ст. 625 ЦК України та зважаючи на наявність суми основного боргу, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 112,76 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за період березень-травень 2013р., які підлягають стягненню з відповідача у повному об'ємі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 508,04 грн., розраховану за період з 10.03.13р. по 01.10.13 р. по кожному рахунку окремо.

Згідно зі ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 508,04 грн. по кожному рахунку окремо, зокрема, за період з 10.03.13 р. по 10.06.13 р. на суму 3058,80 грн. в сумі 115,65 грн., з 10.06.13 р. по 13.08.13 р. на суму 3058,80грн. в сумі 75,09 грн., з 13.08.13 р. по 10.09.13 р. на суму 3058,80 грн. в сумі 30,50грн., з 10.04.13р. по 10.06.13 р. на суму 3058,80 грн. в сумі 76,68грн., з10.06.13 р. по 13.08.13р. на суму 3058,80грн. в сумі 75,09 грн., з 13.08.13 р. по 01.10.13р. на суму 3058,80 грн. в сумі 52,29грн., з10.05.13р. по 10.06.13 р. на суму 1529,40 грн. в сумі 19,48грн., з 10.06.13 р. по 13.08.13р. на суму 1529,40грн. в сумі 37,54 грн., з 13.08.13 р. по 01.10.13р. на суму 1529,40 грн. в сумі 26,15грн.

Таким чином, враховуючи вимоги до ст. ст. 231, 232 ГК України, п. 11 Договору та зважаючи на наявність суми основного боргу, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 508,04 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 10.03.2013р. по 01.10.2013р., яка підлягає стягненню з відповідача у повному об'ємі.

Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 8267,80 грн. з яких 7647,00 грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.02.2013р. по 01.10.2013р., 112,76 грн. - 3% річних, 508,04 грн. - пеня, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до Хмельницької благодійної організації "Перший соціальний фонд" м. Хмельницький про стягнення заборгованості в сумі 8267,80 грн., з них 7647,00 грн. сума основного боргу, 112,76 грн. - 3% річних, 508,04 грн. - пеня задовольнити.

Стягнути з Хмельницької благодійної організації "Перший соціальний фонд" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, буд. 44/1, кв. 5, код 36074889) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький (вул. Пересипкіна, 5, іден. код 03356571) 7647,00 грн. (сім тисяч шістсот сорок сім гривень 00 коп.) заборгованості за послуги з теплопостачання, 112,76 грн. (сто дванадцять гривень 76 коп.) 3% річних, 508,04 грн. (п'ятсот вісім гривень 04 коп.) пені та 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 13.01.2014 р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,(29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна),

3 - відповідачу, (29000, м. хмельницький, вул. Водопровідна, буд. 44/1, кв. 5) рекоменд.