Постанова № 36605291, 13.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 року № 813/9005/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

з участю позивача - ОСОБА_1

представників

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - Шевчук І.З., Бадюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2013 року за №00001231720/7303 та за №00001241720/0/7302.

З врахуванням положень ст.48, ч.2 ст.50 КАС України, які вказують на те, що позивачем у справі може бути фізична особа, а не підприємець, позивачем уточнено назву сторони - ОСОБА_1.

Позивач вважає, що внесені нею особисті кошти на розрахункові рахунки в установах банків з метою поповнення обігових коштів не можуть вважатись доходом (виручкою), отриманими в результаті здійснення підприємницької діяльності з врахуванням положень п.177.2 ст.177 ПК України. Крім того, позивач зазначає про те, що в таблиці на сторінці 10 акту перевірки не зазначено походження та підтвердження суми 2346 грн. 00 коп. первинними бухгалтерськими документами.

Позивач та його представник дали аналогічні пояснення, просять позов задоволити.

Відповідач в запереченні на позовну заяву зазначає, що оскільки до перевірки не було представлено жодного документа походження грошових коштів і за підсумком звітного податкового року дані суми не були задекларовані, та згідно «Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів» не відображені, не нараховані та не виплачені, а отже не були включені до загального річного оподатковуваного доходу, то відповідно до підп.164.1.3 п.164.1 ст.164 ПК України такий дохід підлягає оподаткуванню протягом звітного періоду. Також, контролюючий орган вважає, що позивачем не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб 1320 грн. 33 коп.

Представники відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши позивача та представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року відповідачем складено акт за №230/49/17-2000/НОМЕР_1 від 25.10.2013 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.11.2013 року:

- за №00001241720/0/7302, яким фізичній особі - підприємцю збільшено податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 1650 грн. 41 коп., в тому числі 1320 грн. 33 коп. за основним платежем та 330 грн. 08 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- за №0001231720/7303, яким фізичній особі збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 235470 грн. 75 коп., в тому числі 188376 грн. 60 коп. за основним платежем та 47094 грн. 15 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В акті перевірки зазначено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в порушення підп.164.1.3 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1 ст.177 ПК України занижено чистий оподатковуваний дохід, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті в бюджет за 2011 рік, в сумі 188376 грн. 60 коп.

Також, у висновках акта зазначено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в порушення підп.168.1.2, підп.168.1.6 п.168 ст.168 ПК України не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 1320 грн. 33 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Що стосується податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності.

В акті перевірки зазначено, що оскільки до перевірки не було представлено жодного документа походження грошових коштів і за підсумком звітного податкового року дані суми не були задекларовані, та згідно «Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів» не відображені, не нараховані та не виплачені, а отже не були включені до загального річного оподатковуваного доходу, то відповідно до підп.164.1.3 п.164.1 ст.164 ПК України такий дохід підлягає оподаткуванню протягом звітного періоду.

В матеріалах справи наявні квитанції, з яких вбачається, що протягом березня серпня 2011 року на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фізичною особу ОСОБА_1 було внесено грошові кошти з призначенням платежу поповнення обігових коштів (квитанції та виписки по рахунку наявні в матеріалах справи).

У відповідності до положень абзацу 2 п.164.1 ст.164 ПК України, загальним оподатковуваним доходом вважається будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Як передбачено п.177.2 ст.177 цього ж Кодексу, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Зі змісту наведеної норми видно, що оподатковуваним доходом вважається виручка, пов'язана з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи те, що власні кошти, які внесені на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця не пов'язані з господарською діяльністю згаданої особи вони не можуть вважатись виручкою, а відтак не можуть включатись до оподатковуваного доходу.

Така ж позиція підтримується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Так, в Єдиній базі податкових знань на запитання «Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат внесені власні кошти ФОП на розрахунковий рахунок згідно з нормами ПКУ?» надано відповідь наступного змісту:

«Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі-підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т. ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа-підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.».

З врахуванням викладеного наявними в матеріалах справи квитанціями, виписоками по рахунку, Книгою обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, підтверджуються обставини поступлення на рахунок фізичної особи - підприємця власних коштів фізичної особи, які не можуть вважатись виручкою.

Крім цього, суд не може залишити поза увагою і таке.

Як вбачається з акта перевірки така стосувалась фізичної особи - підприємця, а податкове повідомлення-рішення було прийнято по відношенню до фізичної особи з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що вказує на вихід за межі перевірки.

Зазначені обставини також підтверджуються тим, що посадові особи відповідача здійснювали перевірку походження грошових коштів, які були внесені фізичною особою.

При цьому, судом з метою повного дослідження всіх обставин справи було надано оцінку договорам позики між фізичною особою ОСОБА_1 і іншими фізичними особами та розпискам, які в своїй сукупності підтверджують походження коштів згаданої фізичної особи.

З врахування викладеного можна прийти до висновку, що контролюючий орган в порушення норм чинного законодавства, вийшовши за межі предмету перевірки та не давши належної оцінки первинним бухгалтерським документам прийшов до помилкового висновку про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Що стосується збільшення податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності.

В акті перевірки зазначено, що позивачем не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб 1320 грн. 33 коп.

У відповідності до положень підп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Як передбачено підп.168.1.6 п.168.1 ст.168 ПК України, для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Пунктом 54.2 статті 54 цього Кодексу передбачено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Перевіряючи розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, судом встановлено, що у колонці 2 навпроти цифро-сполучення 09.12 (а.с.18) зазначено суму 2346 грн. 00 коп., яка визначила нараховану суму згаданого податку.

Досліджуючи походження даної суми у первинних бухгалтерських документах (реєстр розрахунків по ПДФО за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, відомості на виплату грошей, відомості нарахування заробітної плати, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку) судом встановлено, що така не міститься у цих документах.

При цьому, представник відповідача - податковий ревізор-інспектор, який проводив перевірку, не зміг пояснити суду з якого саме документу згадана сума була перенесена у таблицю акта перевірки.

Таким чином, з врахуванням положень ч.2 ст.71 КАС України, контролюючим органом не доказано правомірність нарахування основного платежу з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності.

Враховуючи те, що в судовому засіданні правомірність визначення сум грошових зобов'язань за основними платежами не знайшли свого підтвердження, незаконним є нарахування грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцію у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 13.11.2013 року за №00001241720/0/7302 та за №0001231720/7303.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1, 500 грн. 00 коп. (п'ятсот гривень) сплаченого при поданні позову судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 січня 2014 року.

Суддя В.Я.Мартинюк