Постанова № 36604477, 19.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 р. Справа № 804/12807/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Щербак А.Ю.,

за участі:

представника позивача Федоренка Р.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Агропром-2000» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агропром-2000» (далі - ПП «Агропром-2000», позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ, відповідач), в якому просить скасувати видане Дніпродзержинською ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 року № 0002782201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ПП «Агропром-2000» відповідачем було складено акт перевірки № 418/49/04-03-22-01-08 від 02.09.2013 року, згідно якого встановлені порушення Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168-ВР (далі - Закон № 168). На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 року № 0002782201, з яким позивач не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню. Позивач вказує на помилковість висновку податкового органу про завищення позивачем врожайності соняшника та кукурудзи на зерно на підставі даних статистики у Царичанському районі Дніпропетровської області, в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 657 114,00 грн., оскільки середня величина в статистиці - це узагальнюючий показник, що характеризує типовий рівень варіюючої ознаки в якісно однорідній сукупності. А тому розбіжності між даними відділу статистики та даними підприємства цілком закономірні та не вказують на завищення врожайності та на завищення показників податкової звітності. Позивач не погоджується з висновком податкового органу про безпідставне включення до складу податкового кредиту податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Магелангруп», ПП «Вікторія-2007», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпрохімінвест», ТОВ ПФК «Столиця», у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджували транспортування товару, при тому що міндобрива підприємство отримує від їх виробників - ПАТ «Дніпроазот» та ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 795 838,00 грн. Позивач пояснює зазначені факти тим, що ПАТ «Дніпроазот» та ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» продають партії товару у великій кількості, що ПП «Агропром-2000» не в змозі його придбати, а тому звертається за послугами до підприємств-посередників, які за свій рахунок викупають велику партію, а меншу продають позивачу. Транспортування дизельного палива, амофоса та карбаміду здійснювалось власним транспортом підприємства, а при здійсненні перевезень для власних цілей товарно-транспортну накладну замінює накладна або інший документ, що підтверджує право власності на товар. Висновки про наявність порушень з боку позивача зроблені не на підставі первинних документів, а на підставі здогадок, припущень перевіряючи і інформації про наявність актів перевірок постачальників позивача ТОВ «Магелангруп», ПП «Вікторія-2007», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпрохімінвест», ТОВ ПФК «Столиця». Позивач не може відповідати за будь-які дії своїх постачальників, в тому числі, за порушення третіми особами податкового законодавства. Виходячи з викладеного, позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки, такими, що не відповідають діючому законодавству України. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, пояснень або заперечень на позов в обґрунтування своєї правової позиції суду не надав. Про судові засідання, призначені на 14.10.2013 року, 22.10.2013 року, 11.11.2013 року та 19.12.2013 року відповідач був повідомлений належним чином. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх в сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ПП «Агропром-2000» зареєстровано 12.05.2000 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, перебуває на обліку платників податків у Дніпродзержинській ОДПІ, є сільськогосподарським підприємством та суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Дніпродзержинською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Агропром-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року. За результатами перевірки відповідачем 02.09.2013 року складено акт № 418/49/04-03-22-01-08 (а.с.9-46 т.1), в якому встановлені, зокрема, наступні порушення:

- п. 187.1 ст. 187, п. 209.2 ст. 209 ПК України, ПП «Агропром-2000» завищені показники у рядку І скорочених декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів» на загальну суму 657 114,00 грн., в тому числі січень 2011 року - 242 085,00 грн., лютий 2011 року - 289 232,00 грн., травень 2011 року - 60 047,00 грн., серпень 2011 року - 1715,00 грн., вересень 2011 року - 27 615,00 грн., жовтень 2011 року - 36 420,00 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 209.2 ст. 209 ПК України, ПП «Агропром-2000» занижені показники у рядку 1 загальних декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів» на загальну суму 657 114,00 грн., в тому числі січень 2011 року - 242 085,00 грн., лютий 2011 року - 289 232,00 грн., травень 2011 року - 60 047,00 грн., серпень 2011 року - 1715,00 грн., вересень 2011 року - 27 615,00 грн., жовтень 2011 року - 36 420,00 грн.;

- п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, п. 123.2 ст. 123, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 209.2 ст. 209, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, ПП «Агропром-2000» безпідставно включено до складу податкового кредиту податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Магелангруп», ПП «Вікторія-2007», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпровім-Інвест», ТОВ ПФК «Столиця» на загальну суму 795 838 грн., в тому числі: вересень 2010 року - 98000 грн., жовтень 2010 року - 70000 грн., лютий 2011 року - 432 075 грн., липень 2011 року - 54 970 грн., жовтень 2011 року - 26 280 грн., березень 2012 року - 42 000 грн., травень 2012 року - 45 100 грн., вересень 2012 року - 27413 грн.;

- п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 ПК України, в результаті чого підлягає нарахуванню сума ПДВ в розмірі 1 803 181 грн.

23.09.2013 року Дніпродзержинською ОДПІ на підставі акту № 418/49/04-03-22-01-08 від 02.09.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002782201, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 3 256 133,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1 910 562,00 грн.(а.с.6 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що для здійснення сільськогосподарської діяльності ПП «Агропром-2000» має посівні площі, на яких, зокрема, вирощує соняшник та кукурудзу на зерно.

Згідно наданої представником позивача довідки від 18.07.2013 року № 18/08 (а.с.123 т.4), яка також була надана до перевірки Дніпродзержинській ОДПІ, вбачається, що: у 2010 році при засіяній площі 300 га позивачем було зібрано 800 тн. соняшника та при засіяній площі 553 га зібрано 2450 тн. кукурудзи на зерно; у 2011 році при засіяній площі 300 га позивачем було зібрано 1782,77 тн. соняшника та при засіяній площі 507,64 га зібрано 3886,18 тн. кукурудзи на зерно; у 2012 році при засіяній площі 449 га позивачем було зібрано 967,9 тн. соняшника та при засіяній площі 550 га зібрано 1124 тн. кукурудзи на зерно.

Листом від 28.08.2013 року № 45-19-155 відділ статистики у Царичанському районі Дніпропетровської області повідомив відповідача (а.с.15 т.1), що в 2011 році середня врожайність соняшника у Царичанському районі склала 26,4 ц/га., середня врожайність кукурудзи на зерно склала 63,7 ц/га.

Відповідно до інформації відділу статистики у Царичанському районі Дніпропетровської області, що була надана на запит адвоката Федоренка Р.В. №43 від 10.10.2013 року (а.с.122 т.4) урожайність соняшника та кукурудзи на зерно за 2011 рік по Царичанському району становила: максимальна урожайність соняшника на зерно - 39,4 ц/га, кукурудзи на зерно - 100,0 ц/га; середня урожайність соняшника на зерно - 25,3 ц/га, кукурудзи на зерно - 63,7 ц/га; мінімальна урожайність соняшника на зерно - 7,8 ц/га, кукурудзи на зерно - 15,6 ц/га.

З аналітичної довідки ПП «Агропром-2000» щодо показників урожайності кукурудзи та соняшника за 2010-2011 роки (а.с.124 т.4) вбачається, що урожайність з 1 га становить: у 2010 році кукурудзи - 4,422, соняшника - 2,666; у 2011 році кукурудзи - 9,846, соняшника - 3,852; у 2012 році кукурудзи - 2,03, соняшника - 3,08.

Статтею 1 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, який ведеться на підставі первинних документів, що мінімізує факт похипки інформації, наданої відділом статистики у Царичанському районі Дніпропетровської області, щодо реального стану врожайності соняшника та кукурудзи на зерно у 2011 році.

Крім того, представником позивача не було надано жодних первинних документів на підтвердження реалізації, транспортування та зберігання соняшника та кукурудзи на зерно у визначеній кількості, що була вирощена у 2011 році.

Представником позивача були надані лише накладні за видом операції - збір врожаю, та товарні звіти, які не підтверджують здійснення господарської операції з подальшої реалізації соняшника та кукурудзи на зерно, вирощених у 2011 році.

Отже, суд критично оцінює той факт, що позивачем у 2011 році при засіяні однакової кількості площі у порівнянні з 2010 роком та при засіяні меншої кількості площі ніж у 2012 році було отримано приблизно у два рази більше соняшника ніж у зазначені роки; та у 2011 році при засіяні меншої кількості площі ніж у 2010 та 2012 роках отримано приблизно у півтори рази більше кукурудзи ніж у 2010 році та у два рази більше ніж у 2012 році.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, позивачем в судовому засіданні не спростовано висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, щодо заниження показників у рядку 1 загальних декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів» на загальну суму 657 114 грн. та завищення показників у рядку 1 скорочених декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів» на загальну суму 657 114 грн. за січень-жовтень 2011 року.

З акту перевірки ПП «Агропром-2000» вбачається (а.с.28 т.1), що відсоток реалізації сільськогосподарської продукції позивачем за 2011 рік складає 51,89%.

Відповідно п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно п. 209.11 ст. 209 ПК України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Оскільки в 2011 році питома вага сільськогосподарської продукції позивача менше 75 відсотків, починаючи з 01.01.2012 року сума ПДВ в скорочених деклараціях (яка згідно даних скорочених декларації залишалась в розпорядженні позивача), в загальній сумі 1803181 грн. підлягає сплаті до бюджету.

Судом також встановлено, що для здійснення сільськогосподарської діяльності ПП «Агропром-2000» отримувало міндобрива від виробників міндобрив: ПАТ «Дніпроазот» на підставі договору № 141556 від 24.01.2011 року (а.с.27-30 т.2.) та ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» на підставі договору № 16-01/083 від 03.02.2011 року (а.с.209-213 т.1). Факт реальної поставки міндобрив від виробників підтверджується належним чином складеними первинними документами: рахунками-фактур, платіжними дорученнями, видатковими накладними, податковими накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, товарно-транспортними накладними, паспортами на міндобрива, накладними-вимогами на відпуск матеріалів, перепустками, протоколами важення автомобіля, договором перевозки вантажів автомобільним транспортом №361, актами приймання-передачі наданих транспортних послуг (а.с.214-226 т.1, 31-81 т.2).

Проте, ПП «Агропром-2000» було укладено ряд договорів з підприємствами-посередниками: ПП «Вікторія-2007», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпрохімінвест», ТОВ ПФК «Столиця», - від яких отримувало міндобрива з вересня 2010 року по травень 2012 року.

10.02.2011 року між ПП «Агропром-2000» (покупець) та ПП «Оптметпромторг» (продавець) було укладено договір № 1002/11-1 купівлі-продажу міндобрива карбаміду. Загальна сума договору склала 151 200,00 грн. На підтвердження виконання договору позивачем надано копії податкової накладної, рахунку-фактури та платіжного доручення (а.с.227-231 т.1).

Між ПП «Агропром-2000» (покупець) та ПП «Вікторія-2007» (постачальник) було укладено договори № 0309 від 03.09.2010 року, № 12/10 від 12.10.2010 року на поставку міндобрива амофосу. На підтвердження виконання договорів позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур та платіжних доручень (а.с.232-243 т.1, 1, 15-26 т.2).

Між ПП «Агропром-2000» (покупець) та ПП «Агрохім-Альянс» (продавець) було укладено договори № 290, № 292 від 13.07.2011 року та № 5 від 15.01.2013 року на поставку міндобрив. На підтвердження виконання договорів позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних та платіжних доручень (а.с.85-86, 91-113 т.2).

13.07.2011 року між ПП «Агропром-2000» (покупець) та ПП «Дніпрохімінвест» (продавець) було укладено договір № 34 на поставку міндобрив карбаміду. На підтвердження виконання договору позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків на оплату та подорожного листа вантажного автомобіля (а.с.218-241 т.2).

18.02.2011 року між ПП «Агропром-2000» (покупець) та ТОВ «Імтрейдгруп» (продавець) було укладено договір № 1802/11 на поставку міндобрива амофосу. На підтвердження виконання договору позивачем надано копії податкової накладної, рахунків, подорожного листа вантажного автомобіля та платіжного доручення (а.с.242-247 т.2).

16.02.2011 року між ПП «Агропром-2000» (покупець) та ТОВ ПФК «Столиця» (продавець) було укладено договір № Г-1602 на поставку міндобрива амофосу. На підтвердження виконання договору позивачем надано копії податкової накладної, оборотно-сальдової відомості, подорожного листа вантажного автомобіля та платіжного доручення (а.с.1-10 т.3).

Між ПП «Агропром-2000» (покупець) та ТОВ «Магелангруп» (постачальник) було укладено договори № 0908/10-2 від 09.08.2010 року, № 30 від 18.02.2011 року, №89 від 22.10.2012 року на поставку нафтопродуктів. На підтвердження виконання договорів позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та платіжних доручень (а.с.158-217 т.2).

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено в ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Суд критично оцінює пояснення представника позивача щодо неможливості отримання міндобрив безпосередньо у виробника, оскільки такі пояснення спростовуються матеріалами справи - дослідженими в судовому засіданні договорами, що були укладені позивачем з безпосередніми виробниками міндобрив - ПАТ «Дніпроазот» та ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив». Отримуючи міндобрива безпосередньо у виробників: ПАТ «Дніпроазот» та ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», - у позивача не було потреби у закупці міндобрив через підприємств-посередників.

Доказів транспортування, зберігання, використання міндобрив від фірм-посередників позивачем надано суду не було. Судом не визнано належним доказом транспортування товарів копію договору оренди транспортного засобу №4 від 31.05.2011 року, укладеного між фізичною особою ОСОБА_2 (який також є директором ПП «Агропром-2000») та ПП «Агропром-2000» (а.с.114-115 т.2), оскільки в порушення ч.2 ст.799 Цивільного кодексу України не здійснено обов'язкового нотаріального посвідчення договору. Також, складені фізичною особою ОСОБА_2 товарно-транспортні накладні є формальними, не містять даних щодо фактичного відвантаження від вантажовідправника товару, не скріплені печаткою підприємства-вантажовідправника, не є заповненими рядки щодо руху транспортного засобу (а.с.118-157 т.2).

З інформації, викладеної в акті перевірки ПП «Агропром-2000», отриманої відповідачем від органів державної податкової служби, де перебувають на обліку зазначені підприємства-посередники, вбачається, що ПП «Вікторія-2007», ТОВ «Магелангруп», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпрохімінвест», ТОВ ПФК «Столиця» не мають в достатньому обсязі трудових ресурсів, транспортних засобів та приміщень для здійснення господарської діяльності; діяльність зазначених підприємств не спрямована на реальне настання правових наслідків, а має на меті оптимізацію оподаткування контрагентів-покупців.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази не свідчать про реальність господарських операцій між ПП «Агропром-2000» та ПП «Вікторія-2007», ТОВ «Магелангруп», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпрохімінвест», ТОВ ПФК «Столиця», на виконання яких вони складені, є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій. Результати, відображені у податковому обліку ПП «Агропром-2000» по взаємовідносинам з ТОВ «Магелангруп», ПП «Вікторія-2007», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпрохімінвест», ТОВ ПФК «Столиця» фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності.

На підставі п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168, чинного до 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В ході розгляду справи судом встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Магелангруп», ПП «Вікторія-2007», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпрохімінвест», ТОВ ПФК «Столиця», внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 795 838 грн.

Суд зазначає, що відсутність судових рішень про визнання недійсними правочинів ПП «Агропром-2000» з ТОВ «Магелангруп», ПП «Вікторія-2007», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпрохімінвест», ТОВ ПФК «Столиця» не спростовує висновків Дніпродзержинської ОДПІ про наявність порушень чинного законодавства під час формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, податковий орган накладає на платника податків штраф.

З огляду на сукупність встановлених у справі фактичних обставин та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає правомірним винесення Дніпродзержинською ОДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає повернення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24 грудня 2013 року.

Суддя М.В. Бондар