Рішення № 36604358, 09.01.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 січня 2014 року Справа № 913/3120/13

Провадження №2/913/3120/13

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Металургтрансремонт», м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ

про стягнення 2055339 грн. 17 коп.

Суддя Седляр О.О.,

Секретар судового засідання Чех Т.М.,

у засіданні брали участь:

від позивача: Лещук Т.Г., довіреність від 01.10.2013,

від відповідача: Силакова О.М., довіреність від 30.12.2013 № 03/5-604,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 870 680 грн., пені у сумі 126 078 грн. 70 коп. та 3% річних у сумі 58 580 грн. 47 коп. за договором про закупівлю послуг № 114/02 від 17.06.2011 по результатам відкритих торгів від 12.05.2011.

Відповідно до пояснень від 23.12.2013 № 70/240 та уточненого розрахунку, який доданий до них, позивач зменшив позовні вимоги у частині стягнення річних .

Дані пояснення судом приймаються та у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України розцінюються судом, як зменшення позовних вимог.

Таким чином, позовними вимогами за даною справою є: стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 870 680 грн., пені у сумі 126 078 грн. 70 коп. та 3% річних у сумі 58 426 грн. 71 коп. за договором про закупівлю послуг № 114/02 від 17.06.2011 по результатам відкритих торгів від 12.05.2011.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 05.12.2013 № 07/755 позовні вимоги відхилив, з підстав зазначених у ньому.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Між сторонами у справі, Відкритим акціонерним товариством «Металургтрансремонт» (правонаступником якого є позивач у справі) (Учасником) та Державним підприємством «Луганськвугілля» (Замовником) укладений договір про закупівлю послуг від 17.06.2011 № 114/02 (з додатковими угодами до нього) по результатам торгів, які відбулись 12.05.2011.

Відповідно до п.1.1 договору сторони домовились, що Учасник (позивач у справі) зобов'язався у 2011 році з власних матеріалів та запасних частин виконати капітальний ремонт тепловозів ТГМ-6А № 831 та ТГМ-6А № 1065 (далі-об'єкти) згідно технічним завданням (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору, а Замовник (відповідач у справі) прийняти та оплатити надані послуги.

На виконання даних умов позивач виконав роботи по ремонту об'єктів, що підтверджено актом приймання-передачі виконаних робіт від 28.08.2012 на суму 1 870 680 грн. ( а.с. 15).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що розрахунок проводиться у національній валюті України шляхом оплати Замовником послуг протягом 60 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг, що відповідачем своєчасно зроблено не було.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань по оплаті позивач звернувся до відповідача з вимогою № 70/229 від 13.11.2012 щодо погашення заборгованості, з якою останній погодився, однак у подальшому так її і не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Крім того, у відповідності до умов договору (п.6.2) позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 126 078 грн. 70 коп. та у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України річні у сумі 58 426 грн. 71 коп.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що строк позовної даності щодо нарахованої позивачем пені на момент пред'явлення позову вже сплинув.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності заборгованості відповідача за укладеним з позивачем договором підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та визнаний відповідачем у повному обсязі відповідно до листа від 26.12.2013 № 01/1938.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 1 870 680 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 126078 грн. 70 коп., то слід зазначити наступне.

Згідно умов п.6.2 договору сторони домовились, що за порушення терміну оплати за надані послуги Замовник сплачує Учаснику пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення , але не більше шести місяців.

З наданого позивачем уточненого розрахунку від 23.12.2013 № 70/241 відповідачеві нараховано пеню за період з 15.11.2012 по 27.04.2013 у сумі 126078 грн. 70 коп., виходячі з формули (сума заборгованості х подвійна облікова ставка НБУ : 365 х на кількість днів прострочення).

Однак, при перерахуванні судом суми пені слід зазначити, що у даному розрахунку позивач зробив арифметичну помилку, а саме: (1 870 680 грн. х 15 : 365 х 163) = 125 213 грн. 31 коп., тобто за вказаний період (пропуск складає 163 дні) сума пені складає 125 213 грн. 31 коп., а тому позовні вимоги у частині стягнення пені задовольняються частково, з урахуванням розрахунку суду.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності суд не приймає до уваги, оскільки позивач звернувся до суду 14.11.2013 (згідно поштового штемпелю на конверті), а нарахування пені ним було зроблено починаючи з 15.11.2013, тобто у межах річного строку, передбаченого ч.2. ст. 258 Цивільного кодексу України та шестимісячного строку передбаченого п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних за період з 30.11.2012 по 13.11.2013 у розмірі 58 426 грн. 71 коп. (згідно уточненого розрахунку від 23.12.2013 № 70/241), підлягають задоволенню, виходячі з наступного.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних обґрунтований та відповідає діючому законодавству, а тому підлягає задоволенню у заявленому обсязі з урахуванням зменшення позовних вимог від 23.12.2013 № 70/241.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 03 грн. 08 коп. Питання по повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду.

У судовому засіданні відповідно до умов ст. 82 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, ідент. код 32473323 на користь Публічного акціонерного товариства «Металургтрансремонт», м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, буд. 4, ідент. код 05509858 заборгованість у сумі 1 870 680 грн. 00 коп., пеню у сумі 125 213 грн. 31 коп., річні у сумі 58 426 грн. 71 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 41 086 грн. 41 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У частині стягнення решти пені слід відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 14.01.2014.

Суддя О.О. Седляр