Рішення № 36604293, 09.01.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2014 р. Справа № 918/1769/13

Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" до приватного акціонерного товариства Агрофірми «Зоря ім. Плютинського» про стягнення 7 531, 74 грн.

За участю:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до приватного акціонерного товариства Агрофірми «Зоря ім. Плютинського» про стягнення 7 531, 74 грн. за договором поставки від 28.04.11 р. № 265.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/1769/13 розгляд якої призначено на 03.12.13 р.

До канцелярії суду 29.11.13 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою суду від 03.12.13 р. у зв`язку із неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 18.12.13 р.

Ухвалою суду від 18.12.13 р. у зв`язку із неявкою представників сторін та не виконанням вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 09.01.14 р.

До канцелярії суду 23.12.13 р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Крім того 30.12.2013р. представником позивача надіслано оригінали документів для огляду судом.

Відповідач в судові засідання 03.12.2013 р. та 18.12.13 р. явку свого повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення відповідачу поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 25, 33, 38).

Враховуючи те, що сторони повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Рівненської області -

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2011 року між ТОВ "Ветсинтез" та ПрАТ агрофірмою «Зоря ім. Плютинського» було укладено договір поставки № 265 (далі-договір) (а.с 8-10).

Відповідно до п. п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, передати, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, прийняти та своєчасно оплатити товар ветеринарного призначення. Ціна, асортимент та кількість кожної партії товару вказуються в рахунках, видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.2 договору доказом факту поставки є оформлені належним чином видаткові документи (видаткові накладні та/або товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей).

Пунктом 3.3 договору визначено, що покупець здійснює оплату поставленого товару у безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок продавця протягом 14 календарних днів з дати отримання товару.

Відповідно до п. 4.5 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання видаткової накладної.

В пункті 8.1 договору сторонами було узгоджено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його не виконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.

Згідно п. 10.1 строк дії договору визначено з моменту підписання, тобто з 28.04.11 р., та до 31.12.11 р.

Відповідно до накладних, що містяться в матеріалах справи, поставка товару, заборгованість з оплати якої є предметом позову, відбулась 30.06.2011р. згідно видаткових накладних: № 1748 на суму 4 698, 63 грн., № 1751 на 174, 00 грн., № 1752 на суму 2 135, 58 грн., тобто на загальну суму 11 319, 09 грн. (а.с. 11-14).

Однак, як встановлено судом, відповідачем було здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 4 310, 88 грн., що позивачем визнається і про що вказується в позовній заяві (а.с. 1).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Постачальником умов Договору.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Доказом здійснення господарської операції є первинні документи, які містять необхідні для обліку господарської операції дані.

Таким чином судом встановлено, що поставки товару здійснені за Договором підтверджуються видатковими накладними підписаними уповноваженими особами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Вказані положення визначені також ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регулюють правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів вказаних норм до правовідносин постачання застосовуються норми ЦК України про купівлю-продаж (ст. 655, ч. 1 ст. 691 ЦК України), які також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки товару є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань в частині проведення повного розрахунку за договором у Відповідача перед позивачем існує заборгованість по договору в розмірі 7 008, 21 грн.

Враховуючи викладене вище та надавши юридичну оцінку доказам поданим позивачем на підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу у вказаному розмірі.

Також у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати товару згідно вищезазначених накладних Позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 523, 53 грн. за період з 15.07.2011 року до 11.11.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних встановив, що нараховані позивачем 523, 53 грн. 3% річних за період з 15.07.2011 року по 11.11.2013 року (сума боргу 7 008, 21 грн., 851 день прострочення) перевищують розмір встановленого судом при їх перерахунку за вказаний період з моменту прострочення - 490, 19 грн., а отже 3% річних підлягають стягненню з відповідача в сумі 490, 19 грн.,

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, перерахунок суду 3% річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За ч. 1 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 80, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства агрофірми «Зоря ім. Плютинського» (35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Зоря, пл. Жовтнева, 2 код 25319777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" (61001, м. Харків, вул. Смольна, 30, код ЄДРПОУ 31061220) заборгованість в сумі 7 008 (сім тисяч вісім) грн. 21 коп., 490 (чотириста дев'яносто) грн. 19 коп. - 3% річних та 1 712 (одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 88 коп. судового збору.

4. Видати наказ.

5. В решті позовних вимог в частині стягнення 33, 34 грн. 3% річних відмовити.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.01.2014 року.

Суддя Гудзенко Я.О.