Ухвала суду № 36603863, 09.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"09" січня 2014 р. Справа №910/9526/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Іоннікової І.А.

секретар: Комок І.А.

за участю представників:

позивача: Лєман Н.Г.;

відповідача: Побережний В.П., Стремоух О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяви Ющука Петра Леонідовича

про винесення додаткового рішення (ухвали)

та про роз'яснення постанови Київського апеляційного

господарського суду від 17.10.2013р.

у справі №910/9526/13

за позовом Ющука Петра Леонідовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-

комерційна компанія "Київміськтара-2"

про визнання недійсними рішень загальних зборів, статуту,

скасування державної реєстрації статуту

ВСТАНОВИВ:

Ющук Петро Леонідович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників відповідача від 22.10.2012р., оформлені протоколом №5 позачергових загальних зборів учасників відповідача від 22.10.2012р.;

- визнати недійсною нову редакцію статуту відповідача, затверджену загальними зборами учасників відповідача від 22.10.2012р.;

- скасувати державну реєстрацію статуту відповідача у новій редакції, затверджену загальними зборами учасників відповідача від 22.10.2012р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2013р. у справі №910/9526/13 в позові було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2013р. у справі №910/9526/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі №910/9526/13 апеляційну скаргу позивача було задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2013р. у справі №910/9526/13 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, а саме:

- визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2", що були прийняті на загальних зборах учасників товариства від 22.10.2012р. та оформлені протоколом №5 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" від 22.10.2012р.;

- визнано недійсною нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2", затверджену загальними зборами учасників товариства від 22.10.2012р., протокол №5, зареєстровану державним реєстратором Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації;

- скасовано державну реєстрацію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" у новій редакції, затверджену загальними зборами учасників товариства 22.10.2012р., протокол №5, зареєстровану державним реєстратором Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації;

- присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 147,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову, 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013р. вищевказану постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. було залишено без змін.

11.11.2013р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява б/н від 11.11.2013р. про винесення додаткового рішення (ухвали), в якій він просив суд (том справи - 3, аркуші справи - 1-3):

- винести рішення (ухвалу), в якому зазначити, що Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог по справі №910/9526/13;

- зобов'язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про рішення Київського Апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. по справі №910/9526/13 щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи згідно ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а саме статуту у новій редакції Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна компанія „Київміськтара-2", затверджену загальними зборами учасників товариства 22.10.2012 року, протокол № 5;

- надіслати Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації рішення Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. по справі №910/9526/13.

Вказана заява мотивована тим, що в постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі №910/9526/13 не вказано третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, хоча позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі зазначав Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації третьою особою.

Посилаючись на ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, позивач просив суд задовольнити його заяву про винесення додаткового рішення (ухвали) у справі №910/9526/13.

Окрім того, 11.11.2013р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява б/н від 11.11.2013р. про роз'яснення і виправлення рішення, в якій він просив суд (том справи - 3, аркуші справи - 5-7):

- винести ухвалу, якою зазначити, що Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог по справі №910/9526/13;

- зобов'язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про рішення Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. по справі №910/9526/13 щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи згідно ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а саме статуту у новій редакції Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна компанія „Київміськтара-2" затверджену загальними зборами учасників товариства 22.10.2012 року, протокол №5;

- надіслати Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві Державної адміністрації рішення Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. по справі №910/9526/13.

Вказана заява мотивована тим, що в постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі №910/9526/13 не вказано третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, хоча позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі зазначав Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації третьою особою. Окрім того, позивач зазначав, що відповідно до ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Посилаючись на ст. 89 Господарського процесуального кодексу України та ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач просив суд задовольнити його заяву про винесення додаткового рішення (ухвали) у справі №910/9526/13.

Розглянувши заяви позивача, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ані в позові, ані в інших поясненнях позивачем не заявлялось клопотання про залучення до участі у справі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації третьою особою.

Зазначення в позовній заяві та в апеляційній скарзі названого Відділу третьою особою не може вважатись таким клопотанням (заявою). Зазначення у позові юридичної або фізичної особи третьою особою, без подання (заявлення) відповідного клопотання, не має наслідком автоматичне залучення названої юридичної або фізичної особи до участі у справі.

Зокрема, відповідно до ч.ч.2.3 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Матеріали справи не містять ані заяв (клопотань) позивача до місцевого господарського суду щодо залучення Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору з обґрунтуванням того, яким чином судове рішення вплине на права та/або обов'язки названого Відділу, ані ухвали Господарського суду міста Києва з цього питання.

Іншого способу залучення третіх осіб до участі у справі, ані ж за ухвалою суду Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

З аналогічних підстав питання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації не розглядалось судом апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідне клопотання було подане позивачем лише до Вищого господарського суду України (том справи - 2, аркуші справи - 267-268) під час розгляду останнім касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі №910/9526/13. Однак ухвала Вищого господарського суду України про залучення Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації до участі у справі третьою особою відсутня.

До того ж, правильність прийнятої Київським апеляційним господарським судом постанови від 17.10.2013р. у справі №910/9526/13 та відповідно дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права під час розгляду названої справи була підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013р.

В ст. 88 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що судом апеляційної інстанції не було розглянуто якусь позовну вимогу або не вирішено питання про розподіл судових витрат. Інших підстав для прийняття додаткового рішення Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Враховуючи, що в заяві б/н від 11.11.2013р. позивачем не наведено жодної правової підстави для винесення Київським апеляційним господарським судом додаткового рішення у справі №910/9526/13, вказана заява задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч.1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

З вищенаведеної правової норми випливає, що роз'яснення рішення, ухвали є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

При цьому, роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення, ухвали. Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення, ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок можливо за заявою сторони, а також третьої особи, прокурора, який брав участь у справі. Суд має право виправити допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки з власної ініціативи.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам; результатів арифметичних дій.

Не може вважатися арифметичною помилкою неправильне застосування числових показників, які встановлені законом (наприклад, неправильне застосування ставок державного мита, індексів інфляції, процентів за користування чужими коштами, цін і тарифів, ставок податків і зборів тощо) або договором (розміру неустойки, штрафу, пені).

Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

Доводи позивача про необхідність зазначення Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації третьою особою у справі є необґрунтованими з підстав, які вже наводились вище.

Відносно посилання позивача на ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що надіслання судового рішення державному реєстратору для внесення відповідного запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи не є позовною вимогою, яка заявлялась у даній справі. Тобто, положення ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" не стосуються суті спору, який був предметом розгляду у справі №910/9526/13.

Позивачем не наведено жодної обставини на підтвердження викладення постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі №910/9526/13 в незрозумілій формі, яка б потребувала додаткового роз'яснення.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивачем в своїй заяві не зазначено ані про описки (арифметичні помилки), ані про недоліки постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі №910/9526/13, які полягають в усуненні неясності цієї постанови, в розумінні ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим заява позивача б/н від 11.11.2013р. задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 86, 88, 89, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви позивача б/н від 11.11.2013р. про винесення додаткового рішення (ухвали) у справі №910/9526/13.

2. Відмовити в задоволенні заяви позивача б/н від 11.11.2013р. про роз'яснення і виправлення рішення у справі №910/9526/13.

3. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

І.А. Іоннікова