Постанова № 36603545, 19.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4745/13-a

категорія 8.2

19 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, про скасування податкового повідомлення-рішення №0000062200 від 19.03.2013р.,-

встановив:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 19.03.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами місцевого значення у сумі розміром 460932,46 грн., з яких: 368745,97грн. - основний платіж; 92186,49 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування контролюючим органом податкових зобов'язань з плати за користування надрами місцевого значення податковим повідомленням-рішенням №0000062200 від 19.03.2013 р.

Вказане рішення прийняте на підставі акта позапланової виїзної перевірки від 27.02.2013р. №12/22-16/32686493 з питань дотримання вимог податкового законодавства по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за II-III квартал 2012 року, яким зафіксовано порушення товариством пп.263.6.1, 263.6.2, 263.6.3, 263.6.5 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено плату за користування надрами за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. в сумі розміром 368745,97грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі розміром 196489,71 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі розміром 172256,26 грн.

Позивач вважає, що контролюючий орган безпідставно збільшив суму грошового зобов'язання з плати за користування надрами місцевого значення в розмірі 460932,46 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 19.03.2013 р.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Товариство з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" подало заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні.

Зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 19.03.2013 р. прийняте у зв'язку з порушенням позивачем п.п.263.6.1, 263.6.2, 263.6.3, 263.6.5 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено плату за користування надрами за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року на загальну суму 368745,97 грн., в результаті невірного визначення об'єкту та бази оподаткування. Позивачем при обчисленні плати за користування надрами не враховано, що при проведенні операцій первинної переробки каменю бутового, у тому числі дроблення механічними засобами, виникає новий вид об'єкта оподаткування (щебінь, відсів, суміш щебенева). При цьому вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) обраховується за більшою із величин (за фактичними цінами реалізації або за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини).

Посилаючись на зазначені обставини відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідач подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" (далі - ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32686493, перебуває на податковому обліку в Лугинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Лугинська ОДПІ).

Відповідачем здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за II-III квартал 2012 року, за наслідками якої складено №12/22-16/32686493 від 27.02.2013 р. (далі - акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пп.263.6.1, 263.6.2, 263.6.3, 263.6.5 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено плату за користування надрами за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року в сумі розміром 368745,97 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі розміром 196489,71грн., за 3 квартал 2012 року в сумі розміром 172256,26 грн.

Такий висновок контролюючим органом зроблено на підставі того, що відповідачем був неправильно визначений об'єкт оподаткування ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр". Зокрема, до об'єкту оподаткування контролюючим органом було віднесено обсяг готової продукції (щебень, суміш щебенева та відсів). Проте, щебінь, суміш щебенева та відсів є готовою продукцією отриманою в результаті самостійного виготовлений позивачем, а не видобутою корисною копалиною. Видобута корисна копалина не реалізується, тому здійснювати обрахунок одиниці видобутої корисної копалини за фактичною вартістю не є можливим. Корисні копалини використовуються виключно на внутрішні потреби виробництва позивача, тобто на виготовлення щебеневої продукції, в тому числі щебеню, суміші щебеневої та відсіву.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 19.03.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з плати за користування надрами місцевого значення у сумі розміром 460932,46 грн., з яких: 368745,97 грн. - основний платіж; 92186,49 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідно до спеціального дозволу на користування надрами №3346 від 20.07.2004 р. (термін дії - 20 років) ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" здійснює видобуток корисної копалини (граніту) в якості сировини для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового.

Судом встановлено, що між позивачем ("Замовник") та ЗАТ "Західукрвибухпром" ("Виконавець") укладено договір на виконання буровибухових робіт №20 від 19.08.2011 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого "Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає на себе виконання буровибухових робіт по подрібненню гірської маси методом свердловинних зарядів з подальшим подрібненням негабариту до 0,7 метра в ребрі до найбільшого виміру. Місце проведення робіт Малодивлинське родовище гранітів (а.с.31-37).

На виконання умов Договору ЗАТ "Західукрвибухпром" виписано позивачу Акт виконаних робіт, де зазначається кількість видобутих корисних копалин і вартість виконаних робіт.

Відповідно до Дозволу №3346 від 20.07.2004 р. корисною копалиною є граніти, які в подальшому використовуються в якості сировини на виробництво щебеневої продукції, яка обліковується ТОВ "Малодивлинський гранкар'єр" відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку на рахунку 26 "Готова продукція", зокрема щебінь, суміш щебенева, відсів (а.с.16).

Щебінь, суміш щебенева, відсів, а також інші види продуктів вторинного виготовлення з корисної копалини (мінеральної сировини) не є результатом видобутку з надр з огляду на положення Державних стандартів.

Згідно з п. 3.7 Наказу Державної комісії по запасах корисних копалин, від 16.12.2002р., № 199 "Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю": "бутовий камінь - великі уламки природної однорідної не вивітреної породи без пухких і глинистих включень неправильної форми розміром 150 - 500мм, масою 20 - 40 кг".

Отже, результатом вибуху добування утворюється бутовий камінь з чіткими характеристиками 150 - 500 мм, масою 20 - 40 кг.

Підставою для визначення об'єкта та бази оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є норми визначені Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.263.2.1 ст.263 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Окрім того, відповідно до підпункту 14.1.51 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України добуванням корисних копалин вважається сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема на поверхню, частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини. Один із методів добування полягає у використанні вибухових матеріалів з метою як відокремлення так і подрібнення гірських порід.

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю (надалі - Інструкція № 199), що затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16 грудня 2002 року за №199, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2003 року за №78/7399 - до категорії рваного каменю належать уламки гірської породи неправильної форми, які утворюються в результаті вибуху або подрібнення, зокрема бутовий камінь довільної форми та щебенево-піщана суміш.

При добуванні, в результаті вибуху, утворюється суміш уламків гірських порід різних за розмірами, у тому числі таких видів товарної продукції як камінь бутовий та щебенево-піщана суміш. З метою підготовки такої суміші до реалізації шляхом її приведення до вимог стандартів, виконуються операції з класифікації уламків за розмірами, які підпунктом 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 ПКУ віднесено до первинної переробки, як складової господарської діяльності з видобування корисних копалин.

Зокрема, відповідно до пункту 3.14 Інструкції № 199 - товарна продукція гірничого виробництва - продукція, яка вироблена на гірничому підприємстві відповідно до установлених стандартів та технічних вимог споживачів і підготовлена до реалізації.

Відповідно до дев'ятого абзацу пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року №432 "Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр" (далі Постанова № 432) мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва.

Згідно з одинадцятим абзацом пункту 2 Постанови № 432 товарна продукція гірничодобувного підприємства - мінеральна сировина, видобута гірничодобувним підприємством і відповідає установленим стандартам.

Пунктом 4.9 Інструкції №199 визначено, що вимоги до фізико-механічних властивостей і петрографічного складу щебеню регламентуються ДСТУ Б В.2.7- 75-98 "щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів конструкцій і робіт, Технічні умови»" (далі - ДСТУ). Дія ДСТУ поширюється на товарну продукцію гірничодобувного підприємства у вигляді щебеню з природного каменю, гравію та щебеню із щільних гірських порід, що застосовується у якості наповнювачів.

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК016-97, затвердженого наказом Держстандарту України №822 від 30.12.1997 р. - щебінь належить до класифікаційного угрупування під кодом 14.21.0, що включає "добування піску та гравію для промисловості та будівництва, подрібнення та сортування гравію та піску".

Пунктом 4.1 ДСТУ визначено, що продукція повинна відповідати вимогам стандарту, вироблятися за технологічною документацією, що затверджена у встановленому порядку, а також характеризуватися такими основними показниками, як зерновий склад, форма зерен, вміст пилових частинок, а також стабільністю фізико-механічних властивостей.

Зважаючи на викладене, в результаті виробництва утворюється щебінь що відповідає характеристикам ДСТУ Б В.2.7-75-98, згідно з яким у залежності від величини щебінь поділяється на основні фракції: 5 - 10 мм; 10 - 20 мм; 20 - 40 мм; 40 - 80 (70) мм.

Іншими словами, при здійсненні виробництва щебеневої продукції, технологічний процес роботи - є вторинна переробка первинно дробленої та підготовленої підрядником сировини, а саме вторинне дроблення та сортування щебеню по фракціям. Виготовлений продукт не може бути включений в стадію добування, оскільки є переробкою самої сировини добування.

Фактично щебінь, щебенева суміш чи відсів, не є корисною копалиною, а є будівельним матеріалом, який виготовляється шляхом вторинного виготовлення з корисної копалини на спеціальному обладнанні.

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання видобуває корисні копалини, які використовує в господарській діяльності для виробництва щебеневої продукції, тобто не реалізовує видобуті корисні копалини, щебенева продукція не може вважатися корисною копалиною, оскільки вона є продуктом її переробки, тому вартість її реалізації не може бути об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

В Акті перевірки зафіксовано відсутність реалізації корисної копалини (сировини для бутового каменю в тому числі для щебеневої продукції), що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами вказано в актах перевірок.

Відповідно, коли господарська діяльність полягає у видобуванні корисних копалин, зокрема, видобуванні сировини для бутового каменю (що включає всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції), то пунктом 263.9 статті 263 ПКУ встановлена ставка оподаткування такої діяльності у розмірі 7,5 % вартості видобутих корисних копалин - вартості обсягу карбонатного піску, щебенево-піщаної суміші та каменю бутового, що приведені до вимог стандартів якості шляхом класифікації за розмірами суміші уламків, що утворилися під час подрібнення.

В Акті перевірки наведено розрахунки податкових зобов'язань з плати за користування надрами, за даними перевірки, за підсумками ІI-III кварталів 2012 року де об'єктом оподаткування є корисна копалина відповідно до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Таким чином, відповідно до пункту 263.9. ст. 263 розділу XI Кодексу ставка за якою обчислюються податкові зобов'язання застосовується до "сировини для бутового (будівельного) каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції), а не товарної продукції по фракціях як вказано в акті перевірки.

Суд вважає суттєвою ту обставину, що у рядку 5.1.1 вищезазначених розрахунків, (Акту перевірки ст.15) вказано: "Дохід від реалізації (готової продукції)", а у графі 5.1.3 вказано: "Обсяг (кількість) реалізації".

Однак, органом податкової служби не взято до уваги ту обставину, що відповідно до п.185.1 ст.185; п. 187.1. ст. 187; п. 188.1 ст. 188 розділу V Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування товарної продукції є податок на додану вартість. І тому визначаючи товарну продукцію підприємства як базу оподаткування для плати за користування надрами, фактично здійснюється подвійне оподаткування.

Подібна позиція висловлена колегією суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 22.11.2011 р. у справі №2а-8398/10/0670 (к/с №К/9991/45130/11) у якій зроблено висновок, що у випадку, коли суб'єкт господарювання видобуває корисні копалини, які використовує в господарській діяльності для виробництва щебеневої продукції, тобто не реалізує видобуті корисні копалини, вартість видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин він має обчислювати за розрахунковою вартістю саме видобутих корисних копалин, а не продуктів їх переробки. Також колегією суддів було зроблено висновок, що "гірнича маса", отримана в результаті вибухових робіт, є сировиною для виробництва бутового каменю і щебеню, що отримуються в результаті технологічних операцій з дроблення з наступним розсівом продуктів дроблення.

За таких обставин, зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка є правонаступником Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, про скасування податкового повідомлення-рішення №0000062200 від 19.03.2013 року, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області №0000062200 від 19.03.2013 року.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 (нуль) коп.

Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 19 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук