Ухвала суду № 36603482, 19.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3926/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б.

при секретарі: Тур В. В.

за участю представника позивача Боін К. Ю., представника відповідача Молодцової Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинготторг" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Ніжинготторг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 23 вересня 2013 року №0000242200 та №0000252200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинготторг" з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні витрат по податку на прибуток протягом 2011-2012 років, за результатами якої складено акт №159/22-32946456 від 03.09.2013 р. (а.с.8-22).

Перевіркою було встановлено наступні порушення:

1. пп. 138.10.5.п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755- VІ та наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2006 р. №415 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 року за №610/12484), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 2121896 грн.: ІІ-ІV квартали 2011 року - 870047,00 грн.; І квартал 2012 року - 972879,00 грн.; півріччя 2012 року -593216,00 грн.; три квартали 2012 року - 1165793,00 грн.; 2012 рік - 1251849,00 грн.

2. пп. 138.10.5.п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VІ та наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 року за №610/12484), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 139046,00 грн., в тому числі ІІ-ІV квартал 2011 року - 29787,00 грн.; 2012 рік - 109259,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 вересня 2013 року: №0000242200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 166360,75 грн., з них: 139046,00 грн. - за основним платежем та 27314,75 грн. - штрафні санкції (а.с.23); №0000252200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2121896,00 грн. (а.с.24).

Основними видами господарської діяльності позивача є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.47).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинготторг" було завершено критий торговий центр без модульної котельні, що розташований за адресою: м. Ніжин, вул. Московська, 2, що підтверджується затвердженим виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області від 16.04.2008 року №204 актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 21.02.2008 року (а.с.25-32).

Нежитлову будівлю торговий центр було зареєстровано в КП "Ніжинське міське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18803335 від 14.05.2008 р. (а.с.33-34).

Право власності на дану нежитлову будівлю торгівельного центру ТОВ "Ніжинготторг" підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.05.2008 року серія САВ №926096 (а.с.35).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинготторг" віднесено до складу показників у рядку 06.4 декларацій "фінансові витрати відповідно до пункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 розділу III Податкового кодексу України" витрати по нарахованим відсоткам за користування позиками, які повинні включатися до собівартості кваліфікаційних активів, на загальну суму 2554174,00 грн. в тому числі: II квартал 2011 року - 88408,00 грн.; ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 329889,00 грн.; II-IV квартал 2011 року - 999555,00 грн.; І квартал 2012 року - 386355,00 грн.; півріччя 2012 року - 772900,00 грн.; три квартали 2012 року - 1163760,00 грн.; 2012 рік - 1554619,00 грн. (а.с.36-44).

Згідно планового штатного розпису ТОВ "Ніжинготторг" на підприємстві з 01.01.2011 р. працювало 8 осіб, а з 01.01.2012 р. їх кількість складала 9 (а.с.45-46).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно з п.141.1 ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Регулювання фінансових витрат та їх розподіл між витратами періоду та вартістю кваліфікаційного активі проводиться на підставі наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2006 р. №415 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" (далі - Положення).

Згідно з п.3 Положення запозичення - позики, векселі, облігації, а також інші види короткострокових і довгострокових зобов'язань, на які нараховуються відсотки. Капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу. Фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

Відповідно до п.4 Положення фінансові витрати визнаються: суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності та юридичними особами, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями); іншими юридичними особами витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), крім фінансових витрат, які капіталізуються.

Відповідно до п. 5 Положення капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювались витрати на створення кваліфікаційного активу. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов'язання з нарахуванням відсотків. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та цільового фінансування, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

Відповідно до п.13 Положення капіталізація фінансових витрат припиняється, якщо створення кваліфікаційного активу завершено.

Таким чином, з 01.01.2011 р. усі підприємства (крім суб'єктів малого підприємництва) в обов'язковому порядку капіталізують фінансові витрати, пов'язані із створенням кваліфікаційного активу, до моменту введення його в експлуатацію (завершення створення).

В Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2010 р. №1300, викладено рекомендаційні підходи до порядку капіталізації фінансових витрат на створення кваліфікаційного активу, норми капіталізації та терміни, протягом яких здійснюється капіталізація.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (який діяв до 22.03.2012 р.) суб'єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності; юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень.

З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що здійснення капіталізації фінансових витрат, тобто їх включення до собівартості кваліфікаційних активів, є обов'язковим лише для юридичних осіб, які не є суб'єктами малого підприємництва, а для юридичних осіб - суб'єктів малого підприємництва фінансові витрати визнаються просто витратами звітного періоду.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив правові підстави правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та не знайшов їх відображення в діючому законодавстві для суб'єктів малого підприємництва.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинготторг" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя А. Б. Парінов (Повний текст ухвали виготовлено 24.12.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.