Рішення № 36603117, 09.01.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 січня 2014 року Справа № 913/3074/13

Провадження №16/913/3074/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгового дому "Щедро", м. Дніпропетровськ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 1190 грн. 34 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання Липова К.С.,

у засіданні брали участь:

від позивача: Шабовта О.В., представник за довіреністю від 11.01.2013;

від відповідача: не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення боргу за поставлений товар у сумі 1080 грн., трьох відсотків річних у сумі 30,45грн. за період з 08.11.2012 по 16.10.2013 та пені у сумі 79,89 грн. за період з 08.11.2012 по 08.05.2013 за договором поставки від 19.09.2012 № 1005.

Відповідач жодного разу не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, витребуванні судом документи не надав. Про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, своїми процесуальним правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався, право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Згідно з положеннями ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області виходить з наступного.

Сторонами у справі укладено договір на поставку товару - продуктів харчування від 19.09.2012 № 1005, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується постачати (систематично передавати у власність) покупцю (відповідачу по справі) товар, а покупець (відповідач по справі) зобов'язується приймати товар і вчасно його оплачувати постачальнику (п. 1.1).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

Відповідно до п. 5.2 договору приймання товару здійснюється відповідно до відвантажувальних документів.

Позивач 24.10.2012 за видатковою накладною від 24.10.2012 №2645/9 поставив відповідачу товар на загальну суму 1080 грн. 00 коп. Товар був отриманий відповідачем у день поставки, про що свідчить підпис та печатка відповідача у видатковій накладній. Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав у повному обсязі.

Відповідно до п. 6.1. договору покупець зобов'язується оплатити вартість одержаної партії товару в об'ємі поставки, вказаної в накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту одержання товару. Таким чином, кінцевий строк оплати поставленого товару - 07.11.2012.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору у зв'язку з не оплатою поставленого товару, і просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 1080 грн. 00 коп.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафну санкцію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми, оплата якої прострочена, за кожний день прострочки виконання зобов'язання.

На підставі викладеного до стягнення з відповідача позивачем заявлено пеню у розмірі 79,89 грн. за період з 08.11.2012 по 08.05.2013.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 30,45грн. за період з 08.11.2012 по 16.10.2013, що підтверджено відповідним розрахунком, викладеним у позовній заяві (а.с. 3).

Представник позивача у судовому засіданні 09.01.2014 надав суду копії видаткових накладних від 19.09.2012 №1745/9, від 28.09.2012 №1976/9, від 09.10.2012 №2233/9, від 24.10.2012 №2645/9, які свідчать про існування правовідносин сторін за вказаним договором у період з 19.09.2012 по 24.10.2012. Також позивач надав у судове засідання копію банківської виписки від 27.11.2013, яка свідчить про погашення відповідачем основної заборгованості у сумі 1080 грн. 00 коп., яка заявлена до стягнення.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173,193 ГК України).

В даному спорі правовідносини сторін врегульовані договором поставки від 19.09.2012 № 1005, який є чинним і обов'язковим для сторін .

Матеріалами справи підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві товару за договором від 19.09.2012 № 1005, а також факт наявності заборгованості відповідача у сумі 1080 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договором поставки від 19.09.12 №1005, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості поставленої продукції - протягом 14 календарних днів з дня отримання продукції (пунктом 6.1) з відстрочкою платежу.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 1080 грн., відповідач отримав товар на суму 1080 грн., що належним чином - в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду позивач: до матеріалів справи надана видаткова накладна на суму поставки у розмірі 1080 грн., підписана відповідачем. Таким чином, позивач виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 ГК України, ст.ст.655-692 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті поставленої продукції у відповідності до вимог закону та умов договору.

Відповідачем повністю погашена заборгованість за поставлений товар, про що свідчить надана позивачем банківська виписка від 27.11.2013. Погашення даної заборгованості відбулось 27.11.2013, тобто після звернення позивача з даним позовом до суду, яке відбулося 08.11.2013 (згідно зі штемпелем на поштовому конверті).

За таких обставин, провадження у справі в частині основної заборгованості на суму 1080грн. слід припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача (ст.ст.44-49 ГПК України).

Позивачем заявлено 3% річних у розмірі 30,45 грн. за період з 08.11.2012 по 16.10.2013. Дана вимога цілком правомірна і обґрунтована приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Період і розрахунок даної вимоги виконано позивачем вірно - у відповідності до умов договору і вимог закону.

Пеня у сумі 79 грн. 89 коп. за період з 08.11.2012 по 08.05.2013 правомірно заявлена за несвоєчасне виконання обов'язків правомірно і цілком обґрунтована приписами ст. 232 ГК України, умовами договору від 19.09.2012 № 1005 та обставинами спору. Відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового обов'язку по оплаті продукції, зобов'язаний сплатити позивачеві неустойку у вигляді пені у розмірі, передбаченому вказаним договором, і у відповідності до приписів вказаної норми права. Договором (п. 9.2) встановлено обов'язок відповідача, який порушив умови договору в частині своєчасної оплати поставки товару, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню на суму 79,89 грн. пені та 3% річних у розмірі 30,45 грн. за період з 08.11.2012 по 16.10.2013.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 625, 655-692 ЦК України, ст. 232, 265, 267 ГК України, керуючись ст.ст. 22,33,34,44-49, 75, п. 1-1 ч.1 статті 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгового дому "Щедро", м. Дніпропетровськ, вул. Ім.. Героїв Сталінграду, 122, ідентифікаційний код 36094135, пеню у сумі 79,89 грн., 3% річних у сумі 30,45грн., судовий збір у розмірі 1720,5грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.). Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

Рішення підписане 14.01.2014.

Суддя Р. Шеліхіна