Рішення № 36603098, 09.01.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2014 р. Справа № 923/1582/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології", м. Київ

до Приватної агрофірми "Полузірська", с. Новорайськ Бериславського району Херсонської області

про стягнення 40780 грн. 77 коп.

за участі представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з приватної фірми "Полузірська" (відповідач) відповідно до договору купівлі-продажу №33-09-2012Х від 07.09.2012 р. у сумі 40780 грн. 77 коп.

Позивач одночасно з позовом подав клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 18.11.2013р. клопотання позивача задоволено ухвалено провести судове засідання, що відбулось 17.12.2013р. в режимі відеоконференції проведення якої доручено господарському суду Київської області.

В зазначену дату позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не направив свого представника в судове засідання надіслав клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника за наявними документами, в зв'язку з відсутністю можливості забезпечити явку останнього до суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Ухвалою від 17 грудня 2013р. розгляд справи відкладено до 17.12.2013р.

В судове засідання, що відбулось 17 грудня 2013р. позивач повторно не направив свого представника в судове засідання та знову подав клопотання про розгляд спору за наявними документами без участі його представника, посилаючись на відсутність перешкод у вирішенні спору.

Відповідач також повторно не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов та витребувані судом документи, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до ст. ст. 64, 77 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

07 вересня 2012 року між ТОВ "Технік Енерджі" та приватною агрофірмою "Полузірська" був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 33-09-2012 X від 07.09.2012р. (далі договір), згідно якого визначалися умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння) на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п. 2.1 договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару.

Згідно із п. 2.2. даного договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору.

Пункт 3.1. договору вказує, товар може передаватися покупцю партіями.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару (п. 4.7. договору).

ТОВ "Технік Енерджі" виконуючи умови договору поставив відповідачу товар на загальну суму 29556 грн., що підтверджується видатковою накладною №ХН/13-0053 від 13.09.2012 р. Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю №150 від 12.09.2012 р.

Відповідно до пункту 5.1. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору із врахуванням положень п.2.4 та розділу 5 даного договору.

Пунктом 5.5. договору, сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 100% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15 грудня 2012 року.

Позивач посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за угодою №7 від 22 жовтня 2013р. та обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 509, 525, 526, 549, 610, ч.1 ст. 612, ст. ст. 625-629, 655, 692-694 ЦК України, ст. ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29556 грн., 3610 грн. 69 коп. - пені, 30% річних в сумі 7555 грн. та інфляційних в сумі 59 грн. 08 коп. в судовому порядку.

Проаналізувавши наявні у справі докази з нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, на підставі видаткової накладної №ХН/13-0053 від 13.09.2012р. ТОВ "Технік Енерджі" поставив відповідачу товар на загальну суму 29556 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору та вищезазначених законодавчих норм, відповідач не сплатив за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед ТОВ "Технік Енерджі" виникла заборгованість в сумі 29556 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором №33-09-2012Х від 07 вересня 2012р.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, крім основного боргу, просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 3610 грн. 69 коп., 30% річних та інфляційні.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача 30 відсотків річних у розмірі 7555 грн. та інфляційні в сумі 59 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 8.5 договору сторони, згідно п.2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних здійснений позивачем суд приходить до висновку, що застосований позивачем порядок вказаних нарахувань здійснений правомірно.

22 жовтня 2013р. між ТОВ "Технік Енерджі" та ТОВ "Високі аграрні технології" укладено угоду №7 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги), згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" зобов'язався відступити товариству з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" право вимоги виконання ПАФ "Полузірська", зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, набутих товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №33-09-2012Х від 07 вересня 2012р. та штрафних санкцій передбачених розділом 8 даного договору.

Відповідно до п. 1.2 вказаної угоди товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" за цією угодою одержує право замість товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" вимагати від приватної агрофірми "Полузірська" сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1 угоди №7 зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 40780 грн. 77 коп., з яких: 29556 грн. - сума основного боргу, 11224 грн. 77 коп. - сума нарахованих 30% річних, пені та індексу інфляції, у відповідності до розділу 8 основного договору.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, (стаття 516 Цивільного кодексу України).

У відповідності до пункту 4.3. угоди ТОВ "Технік-Енерджі" повідомило ПАФ "Полузірська" про заміну кредитора у зобов'язані, що підтверджується повідомленням від 22 жовтня 2013 року та доказами його направлення від 31.10.2013 р., на адресу відповідача.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем угоди №7 від 22 жовтня 2013р. суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 29556 грн., пені в сумі 3610 грн. 69 коп., 30% річних в сумі 7555 грн., інфляційних в сумі 59 грн. 08 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В зв'язку із задоволенням позовних вимог, витрати по сплаті судового збору понесені позивачем відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватної агрофірми "Полузірська" (74360 Херсонська область, Бериславський район, с. Новорайськ, вул. Промислова,3, код ЄДРПОУ 30731348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, п/р 26000013010840 в АТ "Сбербанк Росії" в м. Києві, МФО 320627, код ЄДРПОУ 36376609) заборгованість в сумі 29556 грн., пеню в сумі 3610 грн. 69 коп., 30% річних в сумі 7555 грн., інфляційні в сумі 59 грн. а також 1730 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.01.2014р.

Суддя Л.М. Немченко