Постанова № 36601837, 19.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року 810/6269/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом приватного підприємства «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» (далі – позивач, Підприємство) до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – відповідач, Податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 23.08.2013 №0000612203, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 413173,50 грн., у тому числі за основним платежем 275449,00 грн., штрафні санкції – 137724,50 грн., та №0000622203, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 407331,00 грн., у тому числі за основним платежем 271554,00 грн., штрафні санкції – 135777,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він не погоджується з висновками Акту від 09.08.2013 №1222-03/36999318 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Комплект-Спецсервіс» (код ЄДРПОУ 36999318) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Агат» (код ЄДРПОУ 21059003) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012, ТОВ «Епро-Дівайс» (код ЄДРПОУ 37896740) за період з 01.11.2012 по 31.12.2012» (далі – Акт перевірки), вважає його висновки щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток за результатами господарської діяльності між Підприємством та зазначеними контрагентами такими, що зроблені всупереч вимогам Конституції України та чинного законодавства.

Також позивач зазначає, що реальність та правомірність здійснення спірних господарських операцій, визнаних відповідачем протиправними, підтверджується належним чином оформленою первинною документацією. На обов’язковий письмовий запит Податкового органу по взаємовідносинах Підприємства з ПП «Фірма Агат» та ТОВ «Епро-Дівайс», визнаних Податковим органом незаконними, позивачем були надані вичерпні пояснення та їх належне документальне підтвердження.

Крім того, позивач звертає увагу на відсутність судових рішень щодо визнання недійсними правочинів, укладених між Підприємством і зазначеними контрагентами, та обвинувальних вироків стосовно посадових осіб ТОВ «Епро-Дівайс» та ПП «Фірма Агат» за ознаками злочинів, передбачених статтями 205, 209, 212, 358, 366 КК України.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач послався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №200606 (200607) від 21.11.2013 Приватне підприємство «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС», код за ЄДРПОУ 36999318, зареєстроване як суб’єкт господарювання 03.06.2010; види діяльності: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (45.20), оптова торгівля деталями та приладами для автотранспортних засобів (45.31), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49), вантажний автомобільний транспорт (49.41), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), консультація з питань комерційної діяльності й керування (70.22), будівництво житлових будівель (41.20), будівництво трубопроводів (42.21).

З 31.07.2013 по 06.08.2013 на підставі наказу від 31.07.2013 №58 посадовою особою Податкового органу згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.1, 79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36999318) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів а також дотримання валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Фірма «Агат» (код ЄДРПОУ 21059003) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012, ТОВ «Епро-Дівайс» (код ЄДРПОУ 37896740) за період з 01.11.2012 по 31.12.2012.

За результатами вказаної перевірки Податковим органом складено Акт від 09.08.2013 №1222-03/36999318, у висновках якого зафіксовано наступні порушення з боку Підприємства:

1) п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету (ряд. 25 Декларації) на загальну суму 275449 грн., в тому числі по періодах: за листопад 2012 року суму 60433 грн., за грудень 2012 року на суму 215016 грн.;

2) п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток всього на суму 271554 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року на суму 271 554 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв’язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:

«В ході перевірки документального підтвердження господарських відносин, їх реальності повноти відображення в обліку з ПП «Фірма «Агат», встановлено наступне:

ДПІ у м. Хмельницькому листом від 04.04.2013 №7345/7/22-3 та з використанням інформаційно-аналітичних ресурсів органів ДПС на адресу Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області направлено акт №1148/22-3/21059003 від 01.04.2013 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Фірма «Агат» (код ЄДРПОУ 21059003) з питань достовірності декларування позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за грудень 2012 року, в якому зазначено наступне: «... Перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: 1) на порушення п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 1892905 грн., задекларованих у податковій декларації з ПДВ за грудень за 2012 року; 2) на порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України ПП «Фірма «Агат» завищено обсяг операцій з придбань товарів (робіт, послуг), що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 186512 грн., задекларованого у податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

В ході перевірки документального підтвердження господарських відносин, їх реальності і повноти відображення в обліку з ТОВ «Епро-Дівайс», встановлено наступне:

ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС листом від 23.05.2013 №731/7/22-00/718 та з використанням інформаційно-аналітичних ресурсів органів ДПС на адресу Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області направлено акт від 23.05.2013 №41/22-00/37896740 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Епро-Дівайс» (код за ЄДРПОУ 37896740) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень, жовтень, грудень 2012 року, січень - квітень 2013 року, в якому зазначено наступне: «...TОB Епро-Дівайс» (код за ЄДРПОУ 37896740) формував податковий кредит контрагентам-покупцям протягом жовтня - грудня 2012 року, січня - квітня 2013 року за рахунок операцій з ТОВ «Престиж Строй 2012» (код за ЄДРПОУ 38182778), здійснених у жовтні-грудні 2012 року. ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС складено акт від 22.03.2013 №164/22-2/38182778 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Престиж Строй 2012» (код за ЄДРПОУ 38182778) по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.05.2012 по 31.12.2012. Від ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС надійшов висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Престиж Строй 2012» (код за ЄДРПОУ 38182 778) за травень 2012 року - грудень 2012 року, в якому зазначено, що в ході опрацювання встановлено відсутність підприємства за податковою адресою. ТОВ «Престиж Строй 2012» (код за ЄДРПОУ 38182 778) здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Фактично згідно з податковою звітністю у ТОВ «Престиж Строй 2012» (код за ЄДРПОУ) та проведених заходів встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно з довідкою з ЄДРПОУ. ТОВ «Епро-Дівайс» (код за ЄДРПОУ 37896740) здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

У зв'язку з відсутністю ТОВ «Епро-Дівайс» (код за ЄДРПОУ 37896740» за податковою адресою, відсутністю виробничого обладнання, складських та торгівель приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності та формуванням податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Престиж-Строй 2012» (код за СДРПОУ 38182778), по якому встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, на ТОВ «Епро-Дівайс» вбачається відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) серпень, жовтень - грудень 2012 року, січень - квітень 2013 року.

Перевіркою по ланцюгу постачання не підтверджено факт поставки товарів (послуг, робіт), які згідно з первинними документами було придбано у ПП «Фірма «Агат» (код за ЄДРПОУ 21059003) за грудень 2012 року, ТОВ «Епро-Дівайс» (код ЄДРПОУ 37896740) за листопад та грудень 2012 року, що свідчить про безтоварний характер проведених операцій.»

Підсумовуючи викладені в Акті перевірки обставини, Податковий орган дійшов висновку, що Підприємством по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Агат» та ТОВ «Епро-Дівайс» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 275449,51 грн., в тому числі за листопад 2012 року на суму 60433,37 грн., за грудень 2012 року на суму 215016,14 грн., а також завищено валові витрати за 4 квартал 2012 року на загальну суму 1293112,10 грн.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 23.08.2013 №0000612203, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 413173,50 грн., у тому числі за основним платежем 275449,00 грн., штрафні санкції – 137724,50 грн., та №0000622203, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 407331,00 грн., у тому числі за основним платежем 271554,00 грн., штрафні санкції – 135777,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

З матеріалів справи вбачається, що господарська діяльність Підприємства, визнана Податковим органом протиправною в Акті перевірки, здійснювалась на підставі наступних угод:

1) договору поставки №30/11-12 від 30.11.2012, укладеного між ТОВ «Епро-Дівайс» (постачальник) та ПП «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» (покупець), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у власність комплектуючі в асортименті, кількості та по ціні згідно специфікації або рахунку-фактури, що є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 6.1 договору приймання-передача товару провадиться уповноваженим представником покупця і постачальника. Згідно з п. 6.2.2 договору товар приймається на складі покупця. На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надано належним чином завірені копії:

- видаткової накладної №30114 від 30.11.2012 (товар – бентоніт, 49 т.) на суму 362600,20 грн., у т.ч. ПДВ 60433,37 грн., рахунку-фактури №30114 від 30.11.2012 на суму 362600,20 грн., у т.ч. ПДВ 60433,37 грн., податкової накладної №30114 від 30.11.2012 на суму 362600,20 грн., у т.ч. ПДВ 60433,37 грн.;

- видаткової накладної №18121 від 18.12.2012 (товар – локаційна система F2) на суму 100962,50 грн., у т.ч. ПДВ 16827,08 грн., рахунку-фактури №18121 від 18.12.2012 на суму 100962,50 грн., у т.ч. ПДВ 16827,08 грн., податкової накладної №18121 від 18.12.2012 на суму 100962,50 грн., у т.ч. ПДВ 16827,08 грн.;

- видаткової накладної №27123 від 27.11.2012 (товар – бентоніт, 80 т.) на суму 592000,32 грн., у т.ч. ПДВ 98666,72 грн., рахунку-фактури №27123 від 27.11.2012 на суму 592000,32 грн., у т.ч. ПДВ 98666,72 грн., податкової накладної №27123 від 27.11.2012 на суму 592000,32 грн., у т.ч. ПДВ 98666,72 грн.;

- видаткової накладної №29122 від 29.12.2012 (товар – розширювач ріжучий 908 мм, ключі механічні, штанга бурова) на суму 578704,01 грн., у т.ч. ПДВ 96450,67 грн., рахунку-фактури №29122 від 29.12.2012 на суму 578704,01 грн., у т.ч. ПДВ 96450,67 грн., податкової накладної №29122 від 29.12.2012 на суму 578704,01 грн., у т.ч. ПДВ 96450,67 грн.;

- виписок з банківського рахунку Підприємства, які підтверджують здійснення оплати за вказаним вище договором;

- картки рахунку Підприємства в розрізі контрагента ТОВ «Епро-Дівайс»;

- книги обліку довіреностей Підприємства;

- карток рахунку 1531 «Придбання інших необоротних активів»;

- карток рахунку 11 «Інші необоротні активи»;

2) договору про надання послуг №27/12-12 від 27.12.2012, укладеного між ПП «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» (замовник) та ПП «Фірма Агат» (виконавець), відповідно до умов якого виконавець зобов’язується за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 2.1.1 договору послугами, що надаються виконавцем, є розміщення інформації на веб-вузлах. Згідно з п. 3.1 договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах наданих послуг. На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надано належним чином завірені копії акту надання послуг №27123 від 27.12.2012 на суму 18430,00 грн., у т.ч. ПДВ 3071,67 грн., рахунку-фактури №27123 від 27.12.2012 на суму 18430,00 грн., у т.ч. ПДВ 3071,67 грн., податкової накладної №27123 від 27.12.2012 на суму 18430,00 грн., у т.ч. ПДВ 3071,67 грн., виписки з банківського рахунку Підприємства, картки рахунку Підприємства в розрізі контрагента ПП «Фірма Агат», макетів розміщення інформації на веб-вузлах, погоджених 27.12.2012 директором Підприємства.

Крім того, позивачем були надані належним чином завірені копії:

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №200604 від 21.11.2013 щодо ПП «Фірма Агат»;

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №369180 від 28.11.2012 щодо ПП «Фірма Агат»;

- довідки з ЄДРПОУ АА№668948 від 10.09.2012 щодо ПП «Фірма Агат»;

- свідоцтва НБ№211829 від 19.12.2002 про реєстрацію ПП «Фірма Агат» платником податку на додану вартість;

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №200602 від 21.11.2013 щодо ТОВ «Епро-Дівайс»;

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №716125 від 15.08.2012 щодо ТОВ «Епро-Дівайс»;

- довідки з ЄДРПОУ АА№613456 від 16.08.2012 щодо ТОВ «Епро-Дівайс»;

- свідоцтва НБ№453096 від 08.10.2012 про реєстрацію ТОВ «Епро-Дівайс» платником податку на додану вартість.

На підтвердження подальшої реалізації поставленого ТОВ «Епро-Дівайс» товару позивач надав копії видаткової накладної №307 від 30.11.2012, довіреності на отримання ТМЦ, виданої ПП «Транс-Вісмос» 12ААГ №582322 від 20.11.2012; видаткової накладної №353 від 28.12.2012, довіреності на отримання ТМЦ №26 від 28.12.2012, виданої ТОВ «Інком-ВП»; видаткової накладної №59 від 17.04.2013, довіреності на отримання ТМЦ №35 від 17.04.2013, виданої ТОВ «ЕК ОДЕСЕНЕРГОСЕТИ»; карток рахунку 361 «Розрахунки з покупцями», карток рахунку 281 «Товари на складі».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на акт ДПІ у м. Хмельницькому №1148/22-3/21059003 від 01.04.2013 та акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 23.05.2013 №41/22-00/37896740 не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні Підприємством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за результатами господарської діяльності зі вказаними контрагентами.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Також суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між Підприємством та зазначеними контрагентами вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв’язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між Підприємством та зазначеними контрагентами, правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище: договорами, рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про завищення валових витрат є безпідставними.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ПП «Фірма Агат» та ТОВ «Епро-Дівайс» за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.

При цьому відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов’язаннях і кредитах Підприємства зі вказаними контрагентами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв’язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обгрунтованість дій Підприємства щодо формування податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат по взаємовідносинах з вказаними контрагентами.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв’язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб’єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що з ПП «Фірма Агат» та ТОВ «Епро-Дівайс», можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат за результатами господарської діяльності з ПП «Фірма Агат» у грудні 2012 року та ТОВ «Епро-Дівайс» у листопаді-грудні 2012 року.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між ПП «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» та ПП «Фірма Агат», ТОВ «Епро-Дівайс»; доведеність обгрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум ПДВ та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» від 23 серпня 2013 року №0000612203 та №0000622203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 36999318) судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.