Вирок № 36597220, 11.01.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5278/13-к

Номер провадження 1-кп/629/56/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судових засідань - Мухіної О.О.,

прокурора - Решетняк В.О.,

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_2,

законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_3

Вікторівни,

представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Шмадченко Н.В.,

підсудного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області справу по кримінальному провадженню №12013220380002510 від 13.11.2013 року, що надійшло від Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області, щодо громадянина

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не військовозобов'язаного, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2

за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -

встановив :

12 листопада 2013 року, близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля будинку № 17 на мікрорайоні № 2 в м. Лозова Харківської області. В цей час він зустрів раніше йому не знайомого малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та попрохав у ОСОБА_2 його мобільний телефон «Nokia C2-00» вартістю 460 грн., щоб подзвонити по своїх справах. Отримавши від ОСОБА_2 мобільний телефон ОСОБА_5 зайшов з ним в під'їзд будинку № 20 на мікрорайоні № 2 в м. Лозова Харківської області де пробув кілька хвилин. Після цього ОСОБА_5 вийшов з під'їзду вказаного будинку, де побачив малолітнього ОСОБА_2, який його там очікував, і, в подальшому, діючи з раптово виниклим, в той момент, умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, з метою наживи, маючи корисливий мотив та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, ігноруючи вимоги потерпілого малолітнього ОСОБА_2 повернути йому мобільний телефон - ОСОБА_5 обернув вказаний мобільний телефон на свою користь, тим самим відкрито його викрав.

Після скоєння злочину ОСОБА_5 з викраденим мобільним телефоном з місця пригоди зник, розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому малолітньому ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 460 гривень.

Факт скоєння ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину визнано підсудним та підтверджується матеріалами кримінального провадження:

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення правопорушення, не заперечував визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. Просив суд суворо не карати та у судовому засіданні попросив у потерпілого пробачення.

Враховуючи показання підсудного, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним. Суд обмежив їх дослідження допитом підсудного та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України ОСОБА_5 вчинив злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи ОСОБА_5 встановлено, що він на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, одружений, не працює, в Центрі зайнятості - на обліку не перебуває, має середню освіту, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, інвалідом не являється, на обліку в туберкульозному диспансері не перебуває; іншими хронічними і важкими захворюваннями не страждає; не є депутатом; не є учасником бойових дій в Афганістані; не є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5(т. 1 а.с. 57-86).

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання ОСОБА_5, суд визнає щиросердне розкаяння в скоєному, а також сприяння у розкритті злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Підстав для застосування обвинуваченому ст.ст.69, 69-1 КК України - не вбачається.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправити підсудного ОСОБА_5 та запобігти його злочинній діяльності можливо без його фактичної ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим ОСОБА_5 має бути засуджений за ч. 1 ст. 186 КК України із застосуванням до призначеної міри покарання ст.ст. 75, 76 КК України - на думку суду виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши іспитовий термін та поклавши на ОСОБА_5 обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи

про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України із ОСОБА_5 необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у справі експертизи в сумі 489 гривен 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він на протязі випробувального терміну тривалістю в ДВА роки не скоє нового кримінального правопорушення/злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.

Речові докази:

- мобільний телефон «Nokia C3-00» ІМЕІ НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання представнику малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - його матері ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 40) - залишити власнику ОСОБА_3.

Стягнути: з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №3705 від 15.11.2013 року, проведеної Науково дослідним експертно - криміналістичним центром ГУ МВС України в Харківській області, в сумі 489 гривень 00 копійок (чотириста вісімдесят дев'ять гривень 00 копійок)(т. 1 а.с. 33-37) на р/рахунок: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Документи кримінального провадження №12013220380002510 від 13.11.2013 року, залишити у матеріалах кримінального судового провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: О. І. Горчакова