Вирок № 36597145, 09.01.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5599/13-к

Номер провадження 1-кп/629/40/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням судді - Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, за участі прокурора - Стеценка В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова. Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше в силу ст.. 89 КК України не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно до матеріалів кримінального провадження, судом встановлено, що 17 листопада 2013 року, близько 12:00 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, прийшов в свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1, в якій знаходився велосипед марки «Водан» вартістю 544 гривень, який в цей день залишив ОСОБА_2 на тимчасове зберігання його знайомий ОСОБА_3. Побачивши вказаний велосипед, у ОСОБА_2 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, з метою наживи, маючи корисливий мотив та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю в квартирі власника вказаного велосипеду та сторонніх осіб, діючи таємно, шляхом вільного доступу, вивів велосипед зі своєї квартири, відвів до будинку № 3 на мікрорайоні № 2 в м. Лозова Харківської області та продав невстановленому чоловіку, чим здійснив таємне викрадення чужого майна. Після скоєння вказаного злочину ОСОБА_2 з місця пригоди зник, отриманими за продаж викраденого велосипеду грішми розпорядився за власним розсудом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток у розмірі 544 гривень.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

24 грудня 2013 року, між потерпілим ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2, укладена угода про примирення, відповідно до якої: потерпілий ОСОБА_3 не має до обвинуваченого ОСОБА_2 претензій матеріального характеру в зв»язку з відшкодуванням потерпілому матеріального збитку, яке спричинив в наслідок крадіжки обвинувачений. Сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням.

Суд, з"ясувавши у обвинуваченого положення ч.5 ст.474 КПК України та переконавшись у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, перевіривши угоду на відповідність її вимогам цього Кодексу, знаходить угоду такою, що може бути затверджена та ухвалено вирок на підставі такої угоди відповідно до положення ст. 475 КПК України з наступних мотивів.

Матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, свідчить про наявність події злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 і що в його діях, є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Кваліфікація дій ОСОБА_2 стороною обвинувачення, визначена правильно. Умови угоди щодо міри кримінального покарання відповідають положенням санкції ч. 1 ст. 185 КК України, а застосування до ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі законом допускається, і таке покарання, відповідає обставинам справи і даним про особу обвинуваченої.

Крім того, угода про примирення укладена добровільно і відсутні підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, які б суд міг використати для відмови в затвердженні такої угоди.

Речові докази по справі - відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по кримінальній справі за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 195 гривень 60 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 468-473, 474, 475, 476 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 24 грудня 2013 року між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченним ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України - звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, праці або навчання, періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер не відомий, судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 3989 від 11.12.2013 року на користь держави (код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, в УДКС України в Комінтерновському районі м. Харкова, з відміткою платежу-за експертні послуги) на суму 195 (сто дев»яносто п»ять) гривень 60 копійок.

Вирок суду на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п"ятою- сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди, а також потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз"яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу, прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

На підставі ст. 126 КПК України сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів в строки і в порядку, зазначеному у вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору, а в разі відсутності їх та інших учасників судового провадження копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя : Н.М. Жмуд