Постанова № 36596119, 08.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 січня 2014 рокуЛуганськ№ 812/10287/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: Жадана О.О. (довіреність від 31.12.2013 № 5130/12-09-10),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 701 923,01 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 701 923,01 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у відповідача за період з 31.12.2012 по теперішній час утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 701 923,21 грн., з яких: 657 341,00 грн. - основний борг., 44 582,21 грн. - штрафні (фінансові) санкції, що підтверджується податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями. Відповідачу виставлено першу податкову вимогу від 08 жовтня 2001 року № 6538/1-34а, яка отримання посадовою особою боржника 09 жовтня 2001 року, та другу податкову вимогу від 14 грудня 2001 року № 2/187, яка отримана посадовою особою боржника 25 грудня 2001 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив провести розгляд справи за його відсутності, до початку судового засідання надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в частині 698 923,20 грн.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» (далі - КП «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5»), ідентифікаційний код 20184663, зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області.

Пунктом 20.1.19 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що КП «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» на час розгляду справи має податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 701 923,01 грн., з яких: 657 341,00 грн. - основний борг, 44 582,21 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вищевказана сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9080164189 від 19.12.2012 на суму 56 375,00 грн., № 9085040013 від 17.01.2013 на суму 64 550,00 грн., №9006645864 від 14.02.2013 на суму 69 294,00 грн., № 9014701945 від 19.03.2013 на суму 63 136,00 грн., № 9020284687 від 15.04.2013 на суму 64 235,00 грн., №9029112216 від 20.05.2013 на суму 73 301,00 грн., № 9035309372 від 17.06.2013 на суму 43 554,00 грн., № 9043662992 від 19.07.2013 на суму 53 504,00 грн., № 9050809806 від 16.08.2013 на суму 60 096,00 грн., № 9050809806 від 17.09.2013 на суму 48 910,00 грн.; № 9064295707 від 14.10.2013 на суму 60 386,00 грн., а також податковими повідомленнями-рішеннями № 0000211530 від 08.02.2013 на суму 9 162,20 грн., № 0000721500 від 29.05.2013 на суму 35 420,01 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме: 09.10.2001 начальником відповідача було отримано першу податкову вимогу від 08.10.2001 № 6538/1-34а та 25.12.2001 головним бухгалтером відповідача отримано другу податкову вимогу від 14.12.2001 №2/187.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме контролюючі органи здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Крім того, відповідачем визнано позовні вимоги в частині 698 923,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України при повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його, судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать закону та не порушують нічиїх прав, свобод та інтересів, тому суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову в частині 698 923,20 грн.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 701 923,01 грн., який на день розгляду справи є непогашеним, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 13.01.2014.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 701 923,01 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» (ідентифікаційний код 20184663) з рахунків у банках, що його обслуговують, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 701 923,01 грн. (сімсот одна тисяча дев'ятсот двадцять три гривні 01 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.01.2014.

Суддя Т.С. Ушаков