Постанова № 36587621, 13.12.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 2-а/257/226/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Лях М.Ю.,

при секретарі Харитоновій А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради, Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2013 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів, яким просить визнати протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку ради щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», списавши виплату з відповідного розрахункового рахунку Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області з 30.07.2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач з 23.02.2013 року перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку ради та має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1). Наказом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» № 59 від 28.02.2013 їй була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 25 лютого 2013 року по 25 грудня 2015 року. З 23.02.2013 року ОСОБА_2 праці та соціального захисту населенні Київської районної у м. Донецьку раді їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3- річного віку в розмірі 18,57 грн., а з березня 2013 року по липень 2013 року розмір допомоги складав 130,00 грн. Зазначає, що 13.07.2013 року вона звернулася до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку ради із заявою про перерахунок призначеної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з моменту призначення у відповідності до Закону України № 2240-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік, а саме на 2012 рік у розмірі - 893 грн., а на 2013 рік у розмірі - 972 грн. ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку ради від 30.07.2013 року №1-2742-04, їй було відмовлено у проведенні вказаного перерахунку, зазначено, що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київського у м. Донецьку ради не має законодавчих підстав для перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки зазначену допомогу вона отримує у встановленому чинним законодавством України розмірі. У звязку з чим вважає дії відповідача неправомірними та такими, що обмежують її конституційні права, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, від представників надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутністю з письмовим запереченням проти адміністративного позову.

За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 має дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4) .

Позивач на час розгляду справи знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трьох років, а саме з « 25» лютого 2013 року по « 25» грудня 2015 року, що підтверджується випискою з наказу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» № 59 від 28.02.2013 (а.с.7) та перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради з 23.02.2013 року, та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 гривень щомісячно (а.с.8).

Зі змісту листа ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради від 30.07.2013 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для дитини до 6 років, було відмовлено (а.с.8).

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до Закону № 2240-III та виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки ані Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", ні Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", чи Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" не встановлювалось на 2011 р., 2012 р., 2013 рік іншій, ніж у Законі № 2240-III розмір допомоги, суд вважає, безпідставним застосування до позивача положень постанови КМУ № 1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" від 27.12.2001 р.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 25 грудня 2012 року.

За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був здійснювати виплату державної допомоги позивачу ОСОБА_1 в розмірах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01 січня 2013 року становить 972 гривні.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги слід задовольнити, визнавши неправомірними дії відповідача щодо щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. А також зобов'язавши ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку ради провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», списавши виплату з відповідного розрахункового рахунку Головного управління державного казначейства України в Донецькій області з 30.07.2013 року

На підставі наведеного, керуючись статтями 99,100 , 158-161 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради, Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобовязати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Донецьку ради провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30.07.2013 року в розмірі, визначеному статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», списавши виплату з відповідного розрахункового рахунку Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Постанова суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя :