Постанова № 36584047, 09.01.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2014 р. Справа №801/11509/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю секретаря судового засіданні Сидельової М.В., представника позивача- Мустафаєва Е.Т. довіреність №06-08/3 від 08.01.2014, адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості у сумі 4930,00 грн.,

Обставини справи: Інспекція з питань захисту прав споживачів АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 4930,00 грн..

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 09.01.2014, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі - Закон № 270).

Відповідно до статті 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 270, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону № 270, забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Згідно з пунктом 1 частини 2 Закону № 270 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 6 статті 27 Закону № 270, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в АДРЕСА_2 у кафе з літнім майданчиком "ІНФОРМАЦІЯ_1", було зафіксовано факт (фотофіксації) установки спеціальної рекламної конструкції, на якій розміщена інформація, спрямованої на формування та/або підтримання інтересу споживачів реклами до товару, з відображенням торгівельних марок під якими випускається алкогольна продукція, а саме "Хортиця" та "Столетов".

Також дана зовнішня інформація поширена з порушенням частини 2 статті 22 Закону України "Про рекламу", реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів та послуг, інших обєктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої заборонено засобами зовнішньої та внутрішньої реклами. Відсутнє попередження наступного змісту "Надмірне вживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я" розміром не менш 15% від загальної площі усієї реклами.

На адресу реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 була направлена вимога від 27.06.2013 №02-03/1483 про надання інформації відносно вартості реклами та усунення порушення, з встановленням строку надання документів до 09.07.2013 та повідомлено про дату та місце розгляду питання про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу.

На засіданні Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 09.07.2013 прийнято рішення №196 про накладання штрафу відповідно до постанови КМУ від 26.05.2004 №693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 згідно частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу", частини 2 статті 22 Закону України "Про рекламу", у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої реклами з порушенням вимог Закону України "Про рекламу" в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. та у розмірі 95 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1615,00 грн.

Враховуючи несплату відповідачем у визначені законодавством строки суми штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4930,00 грн. штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги, що рішення позивача від 09.07.2013 №196 відповідачем у встановленому законом порядку оскаржено не було, проте, визначена у ньому сума штрафних санкцій не сплачена.

З огляду на зазначене вище позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав доказів сплати штрафних санкцій у розмірі 4930,00 грн..

Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Вказаної думки підтримується Вищий адміністративний суд України в постанові від 24.04.2013 по справі №К/9991/15364/11.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.01.2014 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУ постанову складено 13.01.2014.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету м.Алушта штрафні санкції на загальну суму 4930,00 грн. (код платежу 21081100, ЄДРПОУ 37890361 р/р31117106700007, МФО 824026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С. Ольшанська